9. Форми та засоби контролю знань студентів

Поточний і підсумковий контроль по заліковим модулям здійснюється за допомогою наступних видів робіт:

Пояснення до розподілу балів

№ з/п	Форма проведення	Оцінка в балах
1.	Індивідуальне науково-дослідне завдання	до 15
2.	Підготовка статей, тез, виступ на науковій конференції	до 10
3.	Модульна контрольна робота (тест)	до 10
4.	Самостійна робота за змістовий модуль	до 3
5.	Написання і захист реферату	до 5
6.	Підготовка і виступ з доповіддю	до 5
7.	Повідомлення (усне, письмове) за темою семінару	до 3
8.	Виконання практичних завдань, практикумів	до 3
9.	Доповнення виступу, участь у дискусії	до 3
10.	Участь у рольовій, діловій грі	до 5
11.	Виконання ситуаційних завдань	до 5
12.	Тестування за окремою темою	до 3

Основна форма підсумкового контролю заліковим модулям – модульна контрольна робота, яка проводиться в письмовій формі (тести та практичні завдання).

Підсумковий контроль навчального модулю – залік, який виставляється за результатами модульного контролю.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Структура оцінки наступна:

• 40% оцінки складає самостійна і індивідуальна робота;

• 30% оцінки – виконання контрольних робіт за заліковими модулями;

• 30% оцінки – індивідуальна робота на заняттях.

Якість засвоєння модулів оцінюється за бально-рейтинговою шкалою (національною і шкалою ECTS)

10. Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів

1. Походження філософії, її предмет.

2. Світогляд, його сутність і структура.

3. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, їх особливості, подібність та відмінності.

4. Функції філософії.

5. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

6. Проблеми буття і людини в античній філософії.

7. Ідеалізм Платона і Аристотеля.

8. Етичний раціоналізм Сократа.

9. Особливості елліністичного та римського періоду античної філософії. Епікур, Цицерон, стоїцизм, скептицизм.

10. Середньовічна філософія як синтез античної філософії і християнського віровчення..

11. Дискусія між номіналістами та реалістами про подвійність істини.

12. Натурфілософія і гуманізм філософії епохи Відродження.

13. Філософський антропоцентризм і проблема особистості в філософії епохи Відродження.

14. Наукова революція XVІІ ст. і формування нової філософської парадигми.

15. Філософські концепції західноєвропейського Просвітництва (Д. Юм, Ш.Л. Монтеск’є,

16. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Ж. Ламетрі, К. Гельвецій).

17. Проблеми пізнання в філософії І. Канта.

18. Філософська система і діалектичний метод Г. Гегеля.

19. Антропологічний матеріалізм, етичні та соціально-політичні погляди Л. Фейєрбаха.

20. Характерні риси суспільно-політичного життя і духовної культури ХХ – ХХІ ст. і їх відображення в філософській думці.

21. Сциєнтистські напрямки: позитивізм і його сучасні форми.

22. Прагматизм і його еволюція.

23. Феноменологія: основні ідеї, представники.

24. Герменевтика: ґенеза, основні ідеї та представники.

25. Філософія життя.

26. Екзистенціальна філософія і її різновиди

27. Філософська антропологія

28. Психоаналіз, його основні ідеї та розвиток у ХХ ст.

29. Соціально-критичні напрямки: філософія франкфуртської школи, неофрейдизм, Римський клуб.

30. Постмодернізм в сучасній філософії.

31. Духовна культура Київської Русі – джерело української філософської думки.

32. Гуманістичні та реформаційні ідеї в українській філософській думці. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку та розповсюдженні філософських знань (Ф. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський та ін.).

33. Антропологічна спрямованість філософії Г.С. Сковороди.

34. Світоглядні позиції членів Кирило-Мефодіївського товариства (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров).

35. Професійна філософія в Україні к. ХІХ - п. ХХ. ст.: духовний та університетський напрями (П. Лодій, О. Новицький, П. Юркевич, О. Козлов, П. Левицький, С. Гогоцький, Г. Челпанов).

36. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини ХІХ-ХХ ст. Філософські погляди М. Драгоманова, М. Грушевського, В. Антоновича, В. Вернадського.

37. Загальні особливості української філософії.

38. Основні форми буття, їх взаємозв’язок.

39. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття.

40. Свідомість як філософська проблема. Виникнення і природа свідомості.

41. Роль праці, спілкування і мови в формуванні і розвитку свідомості.

42. Структура свідомості, її основні рівні. Свідомість і самосвідомість.

43. Феномен неусвідомленого. Активний характер свідомості і її творчі функції.

44. Сутність пізнання, суб’єкт і об’єкт пізнання. Діалектичний характер пізнання, його основні принципи.

45. Чуттєве, раціональне, інтуїтивне пізнання, їх основні характеристики.

46. Проблема істини в науці і філософії, критерії істини.

47. Наука як спеціалізована форма пізнання, її структура і функції.

48. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.

49. Форми наукового знання: ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

50. Основні філософські методи.

51. Принципи та категорії діалектики.

52. Основні діалектичні закони: закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних та якісних змін, закон заперечення - заперечення.

53. Філософські концепції суспільства.

54. Потреби та інтереси людини в системі суспільного виробництва.

55. Спосіб виробництва матеріальних благ як економічна основа існування суспільства.

56. Проблема власності та вирішення суперечностей щодо власності у сучасному суспільстві.

57. Сутність, головні ознаки, напрями і соціальні наслідки науково-технологічної революції.

58. Основні риси інформаційного суспільства.

59. Соціальна структура суспільства, її історичний характер і особливості. Теорія соціальної стратифікації та мобільності.

60. Еволюційний та революційний типи розвитку суспільства. Соціальні конфлікти, соціальні революції.

61. Соціальне управління, його основні характеристики.

62. Форми людського буття. Єдність природного, соціального і духовного в людині.

63. Свобода і відповідальність особистості.

64. Криза особистості в сучасному світі, проблема відчуження.

65. Поняття духовності, її джерел. Духовні потреби, виробництво, діяльність, спілкування і споживання як елементи духовного життя.

66. Суспільна свідомість, її сутність, природа і форми буття. Структура суспільної свідомості.

67. Основні форми суспільної свідомості. Поняття менталітету.

68. Цінності в житті людини і суспільства. Аксіологічний характер соціального управління.

69. Поняття культури. Функції культури.

70. Єдність і різноманітність сучасної світової культури, її особливості Масова та елітарна культура.

71. Проблема кризи сучасної культури.

72. Культура і цивілізація.

73. Філософські роздуми щодо сенсу та спрямування людської історії.

74. Ідея суспільного прогресу, його критерії та межі. Методи і типи соціальних прогнозів.

75. Глобальні проблеми сучасності (війни і світу, продовольча, сировинна, енергетична, екологічна, охорони здоров'я, демографічна тощо) і шляхи їх розв'язання.

76. Основні проекти і моделі глобального розвитку. Парадокси глобальної і регіональної (національної) безпеки. Альтернативи глобалізації.

77. Філософія управління: основні питання та проблеми.