8. Методи навчання

У процесі викладання дисципліни «Соціологія культури та релігії» використовуються різні способи взаємодії між викладачем та студентами Добір методів навчання загалом здійснюється відповідно до форм навчання лекції, семінарського заняття, індивідуального заняття, самостійної роботи чи контрольних заходів.

На лекційних заняттях перевага надається інтегрованим мі .о м навчання, зокрема - поєднанню пояснювально-ілюстративного (з використанням наочних матеріалів, даних статистики, даних соціологічних досліджень тощо), пояснювально-демонстраційного (з використанням мультимедійного обладнання) та проблемного методів. Перші два дозволяють передати значний масив інформації, теоретичного матеріалу (фактів, інтерпретацій, підходів, оцінок, висновків, узагальнень), посилити та урізноманітнити у студентів мотивацію до навчання. У результаті ж використання другого студенти більшою чи меншою мірою стають співучасниками науково-дослідного процесу.

У цілому, при наданні переваги академічному формату лекції, на кожному лекційному занятті використовуються діалогові методи навчання для підтримання повноцінного зворотного зв'язку зі студентами, а також такі інтерактивні прийоми навчання, як ретроспекція, асоціації, аналогії тощо, які дозволяють активізувати увагу студентів, зняти наявну напругу чи втому, а головним чином - посилити пізнавальну мотивацію.

При організації самостійної роботи студентів перевага надається проблемно-пошуковим та дослідницькому методам навчання. Йдеться про самостійний добір та вивчення літератури, першоджерел, розкриття змісту понять та термінів тощо. На семінарських заняттях передбачається детальне та поглиблене вивчення ключових тем курсу історії соціології шляхом обговорення «прецедентних текстів» - фрагментів оригінальних джерел, в яких сформульовані головні ідеї тих чи інших мислителів. Головна мета семінарських занять – сформувати в студентів навичок самостійної роботи з літературою, вміння критично аналізувати автентичні ідеї та відстежувати динаміку їх подальшого розвитку в історичному сенсі.

Навчальний план курсу є гнучким:

- на першому занятті у слухачів буде можливість обрати теми, на яких їм було б цікаво зупинитися докладніше;

- поняття «лекції» і «семінари» також є гнучким в рамках даного курсу - лекції також переважно будуть проходити у форматі «бесіди», «каскадної дискусії», обговорення опрацьованого матеріалу тощо.

- відповідно до основної мети курсу головну увагу буде приділено перспективам і можливостям використання теоретичних побудов та концепцій в подальшій дослідницькій роботі студентів.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі підрахування результатів поточної успішності та екзамену, тобто підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів за виконання всіх завдань навчальної діяльності під час лекцій, семінарських (або практичних) та індивідуальних занять, самостійної роботи студента та за складений екзамен (диференційований залік).

Об`єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни, який перевіряється під час поточного і підсумкового контролю з метою встановлення рівня і якості засвоєння знань, формування необхідних для майбутньої професійної діяльності навичок і вмінь.

Контроль успішності студента включає наступні види: поточний, модульний за окремий заліковий модуль, підсумковий модульний за всю навчальну дисципліну, семестровий (академічний):

поточний контроль передбачає оцінювання успішності студентів під час аудиторних (семінарських, індивідуальних) занять та виконання ними окремих індивідуальних, контрольних завдань. При поточному контролі оцінюється: активність роботи студентів на семінарських заняттях, результати виконання ними індивідуальних завдань, контрольних робіт, розв`язання практичних задач, якість підготовлених студентами тематичних повідомлень;

модульний контроль за окремий змістовний модуль – оцінювання в балах рівня опрацювання студентом теоретичного і практичного матеріалу в межах окремого залікового модуля певної навчальної дисципліни, успішності виконання ним фонду тестових завдань.

Протягом 30 хвл. студенти мають виконати письмові тестові завдання різного ступеня складності:

- завдання І рівня (10 питань, в яких слід обрати одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих) передбачають виявлення конкретних, аксіоматичних знань, перевірку розуміння понятійно-категоріального апарату дисципліни, засвоєння базового фактичного матералу). Кожне запитання оцінюється в 0,5 бали;

- завдання ІІ рівня. Ці завдання знижують вірогідність відгадування та підказок, перевіряють глибину засвоєння понятійно-категоріального апарату дисципліни та базових теоретичних положень. Кожне запитання оцінюється в 2 бали;

- завдання ІІІ рівня (2 запитання з вільною розгорнутою відповіддю) перевіряють аналітичні вміння, вміння інтегрувати знання та вміння з інших дисциплін, самостійність та оригінальність мислення. Відповідь оцінюється в 3 бали.

За кожне модульне тестування студенти можуть набрати до 10 балів.

підсумковий модульний контроль – це накопичена студентом за всі залікові модулі та науково-дослідницьку роботу сума балів.

семестровий (академічний) контроль передбачає проведення екзамену, під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену за навчальну дисципліну.

Екзамен проводиться в письмовій – тестовій формі. Студентам пропонуються завдання 3-х рівнів, за зразком тих, що виконувались під час модульних контролів знань. За вірне виконання завдань 1-го рівня (вибір однієї правильної відповіді з 4-х наведених) студенти можуть отримати до 70 балів, за завдання 2-го рівня (встановлення відповідності, логічної послідовності тощо) – до 20 балів, за завдання 3-го рівня, тобто за розгорнуту відповідь – до 10 балів.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність (результат засвоєння окремих залікових модулів) та за екзамен. Для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену. Отримана загальна кількість балів поділяється на 2, що і становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.

Незадовільна оцінка за екзамен передбачає повторне складання студентом екзамену (порядок ліквідації академічної заборгованості регулюється розпорядженням ДонДУУ № 29 від 06.07.2006 р.), а в разі отримання незадовільної оцінки за екзамен повторно студент підлягає відрахуванню з вищого навчального закладу за академічну неуспішність (невиконання навчального плану) згідно вимог і наказу Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 р. Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший раз викладачеві, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).