7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання мають допомогти студентові вивчити методи та організація соціальних досліджень як науку не лише за підручниками та посібниками, а й за оригінальними роботами класиків соціології та сучасних науковців.

Студентові необхідно, ґрунтуючись на першоджерелах, усвідомити структуру соціологічної системи знання, її мультипарадигмальність, основні соціологічні поняття, місце соціології в системі суспільних наук, вивчити її теоретичні і практичні функції. Опанувати поняття соціальної структури суспільства, соціальної диференціації і соціальної нерівності, ознайомитися з теоріями соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Ознайомитися з програмою соціологічного дослідження. Розглянути методи збору інформації в конкретному соціологічному дослідженні. Студент має, ґрунтуючись на першоджерелах, співвідносити поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість», усвідомити сутність процесу соціалізації, звернути увагу на проблему соціальної типології особистості. Розглянути сім’ю як соціальний інститут і малу соціальну групу. Проаналізувати основні параметри соціологічного вивчення сім’ї, її функції. Звернути увагу на сучасну кризу і перспективи сім’ї. Опанувати поняття девіації, соціальної норми, соціального контролю. Вивчити поняття та історичні форми етносу. Проаналізувати парадигми вивчення масової комунікації.

Для виконання завдання студентові необхідно обрати один із запропонованих у реферативному викладі текстів науковців, опрацювати його, дати письмові відповіді на запитання або виконати подані до нього завдання. Також студент може обрати одне з запропонованих практичних завдань та виконати його².

Виконання індивідуального завдання оцінюється від одного до чотирьох балів.

8. Методи навчання

Під час викладання дисципліни «Соціологія» використовується пояснювально-ілюстративний метод, що дозволяє студентам отримувати знання на лекції, з навчальної або методичної літератури; метод проблемного викладу (проблемна лекція), що дозволяє студентам ніби стають свідками і співучасниками наукового пошуку; частково-пошуковий, або евристичний, метод (евристична бесіда) – дозволяє активізувати мислення, порушити інтерес до пізнання на семінарах; дослідницький метод (проведення досліджень); інтерактивні методи (ситуативні ігри і дискусії, робота в «неформальних групах» – парах, четвірках, малих групах) дозволяють підтримувати активну інтелектуальну замученість студентів протягом семінарського заняття.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний за окремий заліковий модуль, підсумковий модульний за всю навчальну дисципліну, семестровий (академічний):

• поточний контроль проводиться з метою перевірки засвоєння студентами основних положень лекційного матеріалу і матеріалу, опрацьованого ними під час самостійної роботи; передбачає оцінювання успішності студентів під час аудиторних (семінарських, індивідуальних) занять та виконання ними окремих індивідуальних, контрольних завдань (написання рефератів, тематичних або інформаційно-наукових повідомлень тощо). При поточному контролі оцінюється: рівень оволодіння навчальним матеріалом, набутих знань, навичок і вмінь, активність і сумлінність роботи студентів на семінарських заняттях, результати виконання ними індивідуальних завдань, якість і повнота підготовлених студентами рефератів або тематичних повідомлень.

Основними видами (засобами) поточного контролю є:

• експрес-опитування (або «фронтальне» опитування), яке здійснюється на початку кожного семінарського заняття протягом 5-7 хвилин. Студенти відповідають на поставлене викладачем запитання, яке формулюється у вигляді суттєвої проблеми конкретного змістового модуля. Оцінка за експрес-опитування враховується при виставленні загальної оцінки роботи студента на семінарському занятті;

• опитування студентів з основних питань семінарського заняття;

• оцінювання підготовлених студентами на семінарське заняття рефератів, тематичних повідомлень тощо;

• перевірка у позанавчальний час або під час спланованих індивідуальних занять відпрацьованих студентом матеріалів за пропущені ним аудиторні заняття (лекцію чи семінарське заняття);

• перевірка відпрацьованих навчальних матеріалів студентами, які займаються за індивідуальним планом навчання;

• модульний контроль за окремий змістовий модуль – оцінювання в балах рівня опрацювання студентом теоретичного і практичного матеріалу в межах окремого модуля навчальної дисципліни, успішності виконання ним фонду тестових завдань.

При модульному контролі оцінюється в балах рівень теоретичної (знань) та практичної (навичок і вмінь) підготовки студента за всі змістові модулі, що складають окремий заліковий модуль.

Форма проведення модульного контролю – письмова. Варіанти контрольної роботи містять питання 3-х рівнів: перший рівень – питання фактологічні, на знання базових категорій дисципліни, другий рівень – аналітичні, на знання закономірностей, третій – творчі, на вміння розв’язувати проблемні питання.

• підсумковий модульний контроль – це накопичена студентом за всі залікові модулі та науково-дослідницьку роботу сума балів за бально-рейтинговою шкалою, яка на підставі представленої таблиці «Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання» переводиться в оцінку за національною шкалою.

Отримана студентом оцінка за національною шкалою може перескладатися з метою її підвищення за бажанням самого студента в період проведення тижня семестрового (академічного) контролю.

• семестровий (академічний) контроль передбачає проведення іспитів (екзаменів), під час яких студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену за навчальну дисципліну.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність (результат засвоєння окремих змістових модулів) та за екзамену. Для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену. Отримана загальна кількість балів поділяється на 2, що і становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.

Перевірка та оцінювання знань студентів проводиться шляхом виконання тестових завдань, які мають три рівні складності: тестові завдання першого рівня передбачають виявлення конкретних знань, що дозволяє визначити розуміння студентами базових понять дисципліни; другого рівня – аналізувати та порівнювати, застосовувати теоретичні знання на практиці; третього рівня – перевіряють аналітичні вміння.

Запропоновані тестові завдання дають змогу студентам перевірити набуті знання й підготуватися до поточного та контрольного тестування за змістовими та заліковими модулями.

Тестові завдання першого рівня – питання з обрання відповіді (необхідно із запропонованих відповідей обрати одну правильну). Тестові завдання другого рівня являють собою табличні запитання на приведення у відповідність, а також відкриті запитання, які потребують стислої відповіді. Тестові завдання третього рівня складаються із завдань, які потребують вільної розгорнутої відповіді, потребують аргументування власної думки.

Критерії оцінювання контрольних завдань

Оцінка «відмінно» (90-100) ставиться за відмінне виконання роботи, тобто відповідь без помилок.

Оцінка «добре» (80-89) ставиться, якщо робота виконана дуже добре, тобто з незначними помилками (до 5%).

Оцінка «добре» (70-79) ставиться за взагалі правильну роботу, тобто відповідь з кількома незначними помилками (до 10%).

Оцінка «задовільно» (60-69) ставиться, якщо робота виконана непогано, але з певною кількістю помилок, які не заважають достатньо повному висвітленню питання, відповіді (до 25%).

Оцінка «задовільно» (50-59) ставиться за виконання роботи на рівні, що задовольняє мінімальним критеріям для позитивної оцінки (до 40%).

Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо у роботі зроблено більше помилок, ніж на оцінку «задовільно».

Не є помилкою наявність виправлень та закреслень, якщо їх не більше, ніж п’ять. За наявності в роботі більше п’яти закреслень або вибілювань оцінка знижується на один бал. Оцінка «відмінно» не ставиться за наявності трьох виправлень.

Навчальні досягнення студента з вивчення змісту навчальних дисциплін за видами діяльності відображаються у «Відомості обліку поточної і підсумкової успішності».

У відомості обліку поточної та підсумкової успішності записуються підсумкова кількість балів за шкалою ДонДУУ, оцінка за національною (чотирибальною) шкалою і оцінка за шкалою ECTS.

Якщо студент набрав при підсумковому модульному контролі менше 35 балів (що відповідає оцінці F за шкалою ECTS), то у нього виникає академічна заборгованість, ліквідувати яку він може лише під час перескладання заліку комісії. Порядок ліквідації академічної заборгованості регулюється розпорядженням ректора ДонДУУ № 29 від 06.07.2006.