- •Конспект лекцій навчальної дисципліни. Заліковий модуль №1 Змістовий модуль 1. Поняття права та правових явищ.
- •1. Поняття і види соціальних норм.
- •2. Поняття права, його ознаки, функції та джерела.
- •3.Система права: норми, інститути, галузі.
- •4.Правовідносини. Поняття законності та правопорядку. Правопорушення. Юридична відповідальність.
- •Змістовий модуль 2. Поняття, ознаки і форми держави. Правова держава.
- •1. Поняття держави, її ознаки та функції.
- •2.Історичні типи держави.
- •3.Форми держави.
- •4. Правова держава.
- •Змістовий модуль 3. Конституційне право - головна галузь національного права України.
- •1.Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •2. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення. Види референдумів. Виборче право та виборча система в Україні
- •Заліковий модуль 2 Змістовий модуль 4. Основи адміністративного права України.
- •1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •2. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •3. Склад адміністративного правопорушення. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •4. Адміністративні стягнення: поняття і види. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Змістовий модуль 5. Основи кримінального права План
- •1. Поняття кримінального права, його принципи, джерела та система
- •2. Поняття злочину, його види та стадії
- •3. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •4. Покарання, його цілі і види
- •5. Загальна характеристика злочинів в сфері господарської діяльності; злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі і гідності особи; злочинів проти власності; злочинів у сфері службової діяльності.
- •Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 6. Цивільне права як галузь права. Цивільні правовідносини.
- •1.Цивільне право України: поняття, предмет правового регулювання та система. Цивільне законодавство
- •2.Цивільно-правові відносини та їх елементи. Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •3.Об’єкти цивільно-правових відносин. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов’язків
- •4. Поняття, види та форма правочинів
- •5. Представництво і довіреність. Строки в цивільному праві.
- •1. Поняття сімейного права, його принципи та джерела. Сімейне законодавство України
- •2. Укладення та припинення шлюбу
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків і дітей за законодавством України
- •Заліковий модуль 4. Змістовий модуль 8. Основи трудового права
- •1. Поняття, предмет, принципи та функції трудового права Суб’єкти трудового права
- •2. Колективні договори і угоди. Колективні трудові спори (конфлікти)
- •3. Поняття, зміст та сторони трудового договору. Підстави припинення трудового договору
- •4.Робочий час. Час відпочинку. Оплата праці.
- •5. Поняття трудової дисципліни, методи її забезпечення та дисциплінарна відповідальність. Поняття, види, підстави та порядок застосування матеріальної відповідальності
- •Змістовий модуль 9. Основи природоохоронного законодавства.
- •2. Поняття та склад екологічних правовідносин
- •3. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- •4. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства
Змістовий модуль 5. Основи кримінального права План
1.Поняття кримінального права, його принципи, джерела та система
2. Поняття злочину, його види та стадії
3. Кримінальна відповідальність та її підстави
4. Покарання, його цілі і види
5. Загальна характеристика злочинів в сфері господарської діяльності; злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі і гідності особи; злочинів проти власності; злочинів у сфері службової діяльності.
1. Поняття кримінального права, його принципи, джерела та система
За останні кілька років злочинність в Україні стала явищем загальнонаціонального значення. Якщо раніше боротьба зі злочинністю розглядалась як важлива, проте все таки обмежена функціями правоохоронних органів, то зараз вона на фоні не досить послідовних і виважених економічних реформ виходить на одне з перших місць серед проблем, що дуже непокоять суспільство. І це не дивно, оскільки тимчасова криміногенна ситуація в Україні являє собою нове якісне явище як за чисельністю злочинних проявів, так і за ступенем рушійного впливу на життєздатність суспільства, функціонування і безпеку держави, права та свободи її громадян. Необхідно досягти припинення росту злочинності, а потім і помітного її скорочення. Задля цих цілей вживаються політичні, економічні, організаційні, законодавчі та інші заходи.
Юридичною базою боротьби зі злочинністю є кримінальне законодавство. Для того щоб це законодавство було досить ефективним, потрібне його правильне використання. А для цього його необхідно ґрунтовно вивчати з метою кращого знання та застосування у практичній діяльності.
Починаючи вивчення цієї теми, необхідно мати на увазі, що поняття «кримінальне право» вживається в двох значеннях: 1) як галузь права і 2) як наука кримінального права, тобто як теорія кримінального права, навчальна дисципліна.
Якщо розглядати кримінальне право з погляду галузі права, то воно: а) являє собою систему юридичних норм, що визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання необхідно застосувати до осіб, що їх вчинили; б) ці норми (правила поведінки) встановлюються тільки єдиним органом законодавчої влади — Верховною Радою України. Жоден інший орган або посадова особа (навіть Президент) не можуть встановлювати норми кримінального права. Саме цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, а норми адміністративного права — навіть місцевими органами влади).
Таким чином, кримінальне право як галузь права — це система юридичних норм, встановлених вищим органом законодавчої влади, що визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, котрі встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання можуть бути застосовані до осіб, що їх вчинили.
Звідси випливає, що предметом кримінального права є злочин і покарання.
До основних завдань кримінального права належать: 1) правове забезпечення охорони певних суспільних відносин і соціальних благ; 2) запобігання злочинам. У ч. 1 ст. 1 Кримінального Кодексу (далі — КК) конкретизовано: «Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства, а також запобігання злочинам». Проте не можна думати, що всі без винятку норми кримінального права є тільки охоронними та попереджувальними. Є серед них і норми регулятивні (наприклад, про звільнення від кримінальної відповідальності), а також заохочувальні (норма про необхідну оборону, що виключає відповідальність при правильному захисті від злочинного посягання). Усі ці завдання кримінальне право безсумнівно повинно здійснювати відповідно до встановлених кримінальним законодавством принципів.
Як правило, принципи кримінального права класифікуються на: а) загальноправові, властиві всім галузям права; б) спеціальні (галузеві), властиві тільки кримінальному праву.
До загальноправових принципів належать: верховенство права, законність, гуманізм, рівність громадян перед законом, справедливість і т. п.
Серед спеціальних принципів необхідно насамперед виокремити такі: особистий характер відповідальності, відповідальність тільки за наявності вини (цей постулат закріплений у ст. 62 Конституції України), принцип невідворотності кримінальної відповідальності, принцип економії кримінальної репресії та ін.
Джерела кримінального права — це система внутрішніх національних кримінальних законів і міжнародних правових актів, що містять норми кримінального права.
Джерелом, що містить норми прямої дії, є Конституція України. Всі кримінально-правові норми повинні їй відповідати. Якщо ж кримінально-правова норма суперечить Конституції, то вона не має юридичної сили. Відповідно до ст. 8 Конституції України в такому випадку норма Конституції повинна застосовуватися як норма прямої дії. Застосовується конституційна норма і тоді, коли яке-небудь положення, не врегульоване кримінальним законом, але передбачено Конституцією України.
Основним національним джерелом кримінального законодавства є Кримінальний кодекс України, який прийнятий 05.04.01 і набрав чинності з 01.09.01. Він являє собою систематизований законодавчий акт, що складається із Загальної та Особливої частин.
У Загальній частині визначені всі базові інститути і поняття, що застосовуються до всіх приписів Особливої частини Кодексу. Ці норми визначають: цілі Кримінального кодексу; поняття злочину; форми вини, стадії вчинення злочину; види покарань; погашення і зняття судимості і т. п. В Особливій частині визначається кримінальна відповідальність за окремі конкретні злочини. Норми Загальної частини можуть бути зрозумілі лише на базі Особливої частини. Загальна й Особлива частини — це дві тісно пов’язані, взаємообумовлені і взаємодіючі підсистеми. До речі, вперше розподіл норм кримінального права на Загальну й Особливу частини було проведено в КК Франції в 1791 р.
З прийняттям Закону України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10.12.91 статусу джерел кримінального права набули укладені та ратифіковані Україною міжнародні договори. Вони застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Кримінальне право як наука — це система наукових ідей, теорій, поглядів, понять, пов’язаних з кримінальним правом як галуззю права. Це фундаментальна юридична, а не прикладна наука.
Предмет цієї науки містить: а) саме кримінальне законодавство; б) практику застосування кримінального законодавства; в) розробку теоретичних положень з метою вдосконалення кримінального законодавства; г) вивчення історії кримінального права; ґ) вивчення та аналіз кримінального права іноземних держав та інші питання.