- •Конспект лекцій навчальної дисципліни. Заліковий модуль №1 Змістовий модуль 1. Поняття права та правових явищ.
- •1. Поняття і види соціальних норм.
- •2. Поняття права, його ознаки, функції та джерела.
- •3.Система права: норми, інститути, галузі.
- •4.Правовідносини. Поняття законності та правопорядку. Правопорушення. Юридична відповідальність.
- •Змістовий модуль 2. Поняття, ознаки і форми держави. Правова держава.
- •1. Поняття держави, її ознаки та функції.
- •2.Історичні типи держави.
- •3.Форми держави.
- •4. Правова держава.
- •Змістовий модуль 3. Конституційне право - головна галузь національного права України.
- •1.Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •2. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення. Види референдумів. Виборче право та виборча система в Україні
- •Заліковий модуль 2 Змістовий модуль 4. Основи адміністративного права України.
- •1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •2. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •3. Склад адміністративного правопорушення. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •4. Адміністративні стягнення: поняття і види. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Змістовий модуль 5. Основи кримінального права План
- •1. Поняття кримінального права, його принципи, джерела та система
- •2. Поняття злочину, його види та стадії
- •3. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •4. Покарання, його цілі і види
- •5. Загальна характеристика злочинів в сфері господарської діяльності; злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі і гідності особи; злочинів проти власності; злочинів у сфері службової діяльності.
- •Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 6. Цивільне права як галузь права. Цивільні правовідносини.
- •1.Цивільне право України: поняття, предмет правового регулювання та система. Цивільне законодавство
- •2.Цивільно-правові відносини та їх елементи. Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •3.Об’єкти цивільно-правових відносин. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов’язків
- •4. Поняття, види та форма правочинів
- •5. Представництво і довіреність. Строки в цивільному праві.
- •1. Поняття сімейного права, його принципи та джерела. Сімейне законодавство України
- •2. Укладення та припинення шлюбу
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки батьків і дітей за законодавством України
- •Заліковий модуль 4. Змістовий модуль 8. Основи трудового права
- •1. Поняття, предмет, принципи та функції трудового права Суб’єкти трудового права
- •2. Колективні договори і угоди. Колективні трудові спори (конфлікти)
- •3. Поняття, зміст та сторони трудового договору. Підстави припинення трудового договору
- •4.Робочий час. Час відпочинку. Оплата праці.
- •5. Поняття трудової дисципліни, методи її забезпечення та дисциплінарна відповідальність. Поняття, види, підстави та порядок застосування матеріальної відповідальності
- •Змістовий модуль 9. Основи природоохоронного законодавства.
- •2. Поняття та склад екологічних правовідносин
- •3. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- •4. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства
3.Система права: норми, інститути, галузі.
Система права – це внутрішня побудова права, розподіл його на взаємодіючі норми, інститути і галузі. Первинним похідним елементом системи права є норми права – своєрідний матеріал, з якого складається вся правова будова. Своє оформлення вони одержують у статтях нормативних актів. Як різновид соціальних норм, правові норми покликані регулювати суспільні відносини. Вони містять у собі більш-менш детальні моделі соціальних ситуацій і вчинків людей, оцінюють доречність і корисність людської поведінки та вказують на її наслідки, служать взірцем зразкової поведінки. Норми права – це загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, які виходять від держави і охороняються нею, надають учасникам суспільних відносин юридичні права і накладають на них юридичні обов’язки. Норми права мають певну структуру. Вона складається з гіпотези, диспозиції та санкції.
Гіпотеза – частина правової норми, де визначені фактичні обставини, з настанням яких слід керуватися певною нормою, тобто вказується за яких умов можуть виникнути передбачені нормою юридичні права та обов’язки. Диспозиція – частина правової норми, яка вказує, якою повинна бути поведінка при наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин.
Санкція – частина норми права, яка передбачає заходи впливу, що застосовуються до осіб, котрі порушують приписи правових норм. Наприклад, санкція ст. 206 Кримінального кодексу України встановлює покарання у вигляді позбавлення волі або виправних робіт за скоєння хуліганства. Норми права діють у тісному зв’язку між собою. Одні норми (регулятивні) регулюють позитивні дії людей і складаються із гіпотези і диспозиції, інші (правоохоронні) – охороняють права людини від порушень.
Розрізняють також норми матеріального і процесуального права. Норми матеріального права регулюють суспільні відносини, які задовольняють різні потреби і встановлюють юридичні права й обов’язки їх учасників. Норми процесуального права регулюють процедуру (порядок) діяльності компетентних органів держави у здійсненні та захисті прав учасників суспільних відносин, що охороняються законом.
Галузь права – це сукупність норм права, які регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин (майнових, трудових, управлінських та ін.). Систему права становлять такі галузі, як державне право, адміністративне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, процесуальні галузі права та ін.
Інститут права – це сукупність досить відокремлених юридичних норм, які регулюють найбільш однорідні суспільні відносини у самій галузі права і тісно пов’язані між собою. Наприклад, у цивільному праві – інститут власності, зобов’язання, у державному – інститут громадянства.
Систематизація – це один із методів удосконалення законодавства, приведення його у відповідність із системою права. Під систематизацією розуміють діяльність органів держави щодо впорядкування та вдосконалення правових актів, приведення їх у певну систему шляхом складання збірників та інших нормативних актів. Систематизація здійснюється такими основними способами.
Інкорпорація – спосіб систематизації нормативних актів, який полягає в об’єднанні за певним критерієм групи актів у даному збірнику без переробки змісту норм.
Види інкорпорації: – за юридичним значенням – офіційна (підготовка і видання збірників правотворчими органами) і неофіційна (підготовка збірників будь-якими організаціями та особами); – за обсягом – загальна, галузева, міжгалузева і спеціальна (за окремими інститутами галузі); – за критерієм об’єднання – предметна (за предметом регулювання), хронологічна (за датою прийняття). Своєрідним видом інкорпорації є консолідація, коли розрізнені акти з одного питання поєднуються в єдиному новому акті, що приймається відповідним органом. У консолідованих актах нормативні приписи розміщуються в логічній послідовності і піддаються редакційній обробці, хоча зміни не вносяться. Кодифікація – це спосіб систематизації правових актів, який полягає у змістовній переробці та погодженні групи норм, що мають спільний предмет регулювання, та об’єднані в одному нормативному акті. Розрізняють такі види кодифікації: за обсягом – галузева, міжгалузева, спеціальна; за формою вираження – основи законодавства, кодекси, статути, положення тощо.