8. Методи навчання

При викладанні дисципліни «Політологія» переважно використовуються активні методи навчання (АМН).У процесі проведення лекційних та семінарських занять застосовуються такі методи активного навчання:

- індивідуально-контрольна співбесіда.

- логічні вправи.

- тести контролю знань.

- ділові ігри.

- ситуаційні завдання.

- друковані роздаткові матеріали.

-методи кількісного характеру: анкетні опитування, статистичні, лабораторні експерименти (особливо у сфері міжнародної політики).

- аналіз історичних явищ через поведінку індивіда і груп при виконанні ними певних політичних ролей.

Вибір методів навчання зумовлений специфікою навчальних завдань, які висуваються для реалізації на конкретному занятті. Для проведення лекційних занять використовуються традиційна та проблемна лекції.

Вивчення курсу політології здійснюється, крім лекційних та семінарських занять, у різноманітних формах самостійної роботи, що передбачає застосування певних методів навчання, як аналітичний, пошуковий, частково-пошуковий, конспект першоджерел, реферування наукових праць, статей.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі підрахування результатів поточної успішності та екзамену, тобто підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів за виконання всіх завдань навчальної діяльності під час лекцій, семінарських (або практичних) та індивідуальних занять, самостійної роботи студента та за складений екзамен (диференційований залік).

Об`єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни, який перевіряється під час поточного і підсумкового контролю з метою встановлення рівня і якості засвоєння знань, формування необхідних для майбутньої професійної діяльності навичок і вмінь.

Контроль успішності студента включає наступні види: поточний, модульний за окремий заліковий модуль, підсумковий модульний за всю навчальну дисципліну, семестровий (академічний):

поточний контроль передбачає оцінювання успішності студентів під час аудиторних (семінарських, індивідуальних) занять та виконання ними окремих індивідуальних, контрольних завдань. При поточному контролі оцінюється: активність роботи студентів на семінарських заняттях, результати виконання ними індивідуальних завдань, контрольних робіт, розв`язання практичних задач, якість підготовлених студентами Основними видами (засобами) поточного контролю є:

1. експрес-опитування (або «фронтальне» опитування), яке здійснюється на початку кожного семінарського заняття протягом 5 – 7 хвилин. Студенти письмово відповідають на поставлене викладачем запитання, яке формулюється у вигляді суттєвої проблеми конкретного змістового модуля. Оцінка за експрес-опитування враховується при виставленні загальної оцінки роботи студента на семінарському занятті;

2. опитування студентів з основних питань семінарського заняття;

3. оцінювання підготовлених студентами на семінарське заняття рефератів, тематичних повідомлень тощо;

4. перевірка у позанавчальний час або під час спланованих індивідуальних занять відпрацьованих студентом матеріалів за пропущені ним аудиторні заняття (лекцію чи семінарське заняття);

5. перевірка відпрацьованих навчальних матеріалів студентами, які займаються за індивідуальним планом навчання; тематичних повідомлень;

модульний контроль за окремий заліковий модуль – оцінювання в балах рівня опрацювання студентом теоретичного і практичного матеріалу в межах окремого залікового модуля певної навчальної дисципліни, успішності виконання ним фонду тестових завдань.

Протягом 50 хвл. студенти мають виконати письмові тестові завдання різного ступеня складності:

завдання І рівня (40 питань, в яких слід обрати одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих) передбачають виявлення конкретних, аксіоматичних знань, перевірку розуміння понятійно-категоріального апарату дисципліни, засвоєння базового фактичного матералу). Кожне запитання оцінюється в 1 бал;

завдання ІІ рівня (14 питання з самостійним письмовим формулюванням відповіді у вигляді одного-двох слів та питання на встановлення відповідності). Ці завдання знижують вірогідность відгадування та підказок, перевіряють глибину засвоєння понятійно-категоріального апарату дисципліни та базових теоретичних положень. Кожне запитання оцінюється у 2 бал;

завдання ІІІ рівня (2 запитання з вільною розгорнутою відповіддю) перевіряють аналітичні вміння, вміння інтегрувати знання та вміння з інших дисциплін, самостійність та оригінальність мислення. Відповідь оцінюється в 3 бали.

За кожне модульне тестування студенти можуть набрати до 10 балів.

• підсумковий модульний контроль – це накопичена студентом за всі залікові модулі та науково-дослідницьку роботу сума балів.

• семестровий (академічний) контроль передбачає проведення екзамену, під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену за навчальну дисципліну.

Екзамен проводиться в письмовій – тестовій формі. Студентам пропонуються завдання 3-х рівнів, за зразком тих, що виконувались під час модульних контролів знань. За вірне виконання завдань 1-го рівня (вибір однієї правильної відповіді з 4-х наведених) студенти можуть отримати до 70 балів, за завдання 2-го рівня (встановлення відповідності, логічної послідовності тощо) – до 20 балів, за завдання 3-го рівня, тобто за розгорнуту відповідь – до 10 балів.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність (результат засвоєння окремих залікових модулів) та за екзамен. Для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену. Отримана загальна кількість балів ділиться на 2 ( тобто є середньою арифметичною), що й становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.

Навчальні досягнення студента з вивчення змісту навчальних дисциплін за видами діяльності відображаються у «Відомості обліку поточної і підсумкової успішності».

У відомості обліку поточної та підсумкової успішності записуються підсумкова кількість балів за шкалою ДонДУУ, оцінка за національною (чотирибальною) шкалою і оцінка за шкалою ECTS.

В разі проведення заліку з навчальної дисципліни загальна підсумкова оцінка виводиться з підсумкового модульного контролю.

У разі, якщо відповіді студента на екзамені оцінено менше ніж у 50 балів, він отримує за екзамен загальну незадовільну оцінку, що вказується у відомості обліку поточної і підсумкової успішності, і вважається не атестованим з даної навчальної дисципліни. Якщо студент не з'явився на екзамен, в екзаменаційній відомості викладачем робиться відмітка «не з'явився». Якщо студент не з'явився на екзамен без поважних причин, декан факультету (завідувач кафедри) виставляє йому оцінку «незадовільно».

Незадовільна оцінка за екзамен передбачає повторне складання студентом екзамену до початку нового навчального року (порядок ліквідації академічної заборгованості регулюється розпорядженням ДонДУУ № 29 від 06.07.2006 р.), а в разі отримання знов незадовільної оцінки за екзамен студент підлягає відрахуванню з вищого навчального закладу за академічну неуспішність (невиконання навчального плану) згідно вимог і наказу Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 р. Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший раз викладачеві, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).