8. Методи навчання

Вивчення дисципліни «Системи технологій» здійснюється з використанням традиційних та інноваційних методів навчання.

До традиційних форм організації навчального процесу належать:

• проблемна лекція;

• лекція з візуальним супроводженням;

• семінарські заняття з традиційним опитуванням студентів;

• самостійна аудиторна та поза аудиторна робота студентів;

• індивідуальні співбесіди;

• консультації.

До інноваційних методів навчання належать:

1. Мультимедійне супроводження лекційного матеріалу, а також відеодемонстрація технологічних процесів.

2. Написання наприклад, есе на тему: «Чому, при наявності багатих в Україні розвивається лише сфера послуг?» (змістовий модуль 1, тема 3).

Есе – невеликий за обсягом (до 10 сторінок) прозовий твір, що має довільну композицію, висвітлює індивідуальні думки та висловлювання щодо конкретного наукового питання і не претендує на вичерпне та визначальне тлумачення теми.

Характерними ознаками есе є логічний вигляд, що наближає його певною мірою до наукової публікації. Найчастіше висвітлює нову, суб’єктивну думку про проблему, що вивчається, і носить філософський або науково-популярний характер. Есе формують у студента досвід наукової постановки проблеми та збирання експериментального матеріалу. Одночасно накопичуються вміння вивчення та критичного аналізу дібраних матеріалів, наукової літератури.

3. Метод кооперативного навчання при виконанні індивідуального навчання (див.п.7). Основними елементами кооперативного навчання є:

• позитивна взаємозалежність, коли успіх кожного члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У позитивно взаємозалежних групах кожний учень має два обов'язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи;

• особиста відповідальність, що виявляється шляхом оцінювання кожного іншими членами групи. Це переслідує дві цілі. По-перше, якщо члени групи повинні допомагати один одному, то їм слід знати, хто потребує допомоги та якої. По-друге, кожний повинен знати, що група кооперативного навчання не є місцем, де інші виконують усю роботу, де можна «сховатись»;

• особистісна взаємодія. Члени групи перебувають у тісній близькості один до одного, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому учні пояснюють, сперечаються, співпрацюють і пов'язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше;

• соціальні навички. Учнів треба вчити лідерству, спілкуванню, формувати в них довіру до ближнього, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в учнів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність. Уміння спільно працювати в малих групах є передумовою ефективної діяльності груп кооперативного навчання. До вмінь та якостей, потрібних для успішної роботи в малих групах, належать знайомство їх одним з одним, формування довірливих стосунків, правильне спілкування, сприйняття й підтримка кожного, конструктивне розв'язання конфліктів;

• групова обробка результатів. Обговорення членами кооперативних груп питання функціонування групи - наскільки ефективно вона працювала для розв'язання навчальних завдань.

4. Синанон-метод використовуються у випадку, коли під час проведення семінарського заняття студент залишився незадоволеним отриманою оцінкою. У такій ситуації студент сідає на «гарячий стілець» і піддається опитуванню іншими студентами академічної групи за конкретною навчальною темою (тобто вирішується завдання поглиблення та систематизації теоретичних знань). Оцінювання відповідей здійснюють «судді», які мають авторитет найбільш підготовлених та максимально об’єктивних осіб.

5. Метод «Портфоліо» – призначений для систематизації результатів самостійної роботи студентів, узагальнення, поглиблення і розширення знань, отриманих на аудиторних заняттях.

На останньому занятті з дисципліни студент повинен надати викладачу теку, в якій у систематизованому вигляді студент накопичував матеріали і які є результатом його самоосвітньої діяльності. Портфоліо повинно містити:

• сертифікати, грамоти за участь у наукових і науково-практичних конференціях і семінарах;

• конспект лекцій;

• конспект додаткових джерел інформації;

• статтю, реферат, есе, доповіді та інші творчі роботи;

• копії нормативних документів, законодавчих актів, які стосуються дисципліни;

• результати індивідуального завдання.