Заліковий модуль 1. Основи транспортного процесу та методологічні особливості організації управління

Змістовий модуль 1. Основи транспортного процесу і організаційна структура управління на транспортному комплексі України

1. Соціально-економічна роль і функції транспорту.

2. Загальні поняття і положення про транспортний процес.

3. Структурно-функціональна характеристика транспорту.

4. Види транспортних систем. Їх переваги і недоліки. Матеріально-технічна база різних видів транспорту.

1. Соціально-економічна роль і функції транспорту

Транспорт – галузь матеріального виробництва, що здійснює комплекс транспортно-технологічних процесів переміщення пасажирів і вантажів.

Значення транспорту для будь-якої країни винятково велике. Він виконує в державі важливі економічні, оборонні, соціально-політичні й культурні функції.

Економічна роль транспорту міститься насамперед у тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, проводить безперервну й масову доставку всіх видів сировини, палива й продукції з пунктів виробництва в пункти споживання, а також здійснює поділ праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. Без транспорту немислимо раціональне розміщення виробництва, освоєння нових територій і природних багатств. Транспорт – важливий фактор економічної інтеграції країн і розвитку міжнародної торгівлі.

З іншого боку, транспорт сам по собі представляє найбільшу галузь народного господарства. Так, основні фонди транспорту становлять близько 15% загально-державних, на транспорті трудяться майже 10% загального числа робітників та службовців.

Крім того, для транспорту повністю працюють такі галузі, як локомотиво- і вагонобудування, автомобіле- і суднобудування, авіабудування та ін. Обслуговують транспорт також паливна промисловість, енергетика, металургія тощо.

Усі ці фактори обумовлюють значні транспортні витрати, що відображається на ціні товарів. Так, питома вага транспортних витрат у ціні багатьох масових вантажів становить від 15 до 40%.

Соціально-політичні функції транспорту містяться в його здатності здійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами, містами, територіями й цим сприяти їхньому об’єднанню в єдину державу.

Транспорт забезпечує вантажні, побутові й туристичні поїздки, а також медичне обслуговування людей; полегшує їх фізичну працю, зокрема при переміщенні значних обсягів вантажів та інше.

Значне й різноманітне культурне значення транспорту. Насамперед він забезпечує спілкування між континентами, країнами, містами і людьми й сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну.

Оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалася завжди. За всіх часів транспорт розглядався як один із найважливіших факторів забезпечення обороноздатності держави. Його функціями є перекидання військ і озброєнь, вантажів постачання, забезпечення об’єктів тилових служб і військового виробництва. Він є також органічною частиною багатьох видів військової зброї.

Отже, повне і якісне задоволення потреб країни в перевезеннях може бути досягнуто тільки в тому випадку, якщо всі транспортні засоби будуть функціонувати й розвиватися у взаємозв’язку, як єдиний органічний елемент.

Необхідність спільного використання різних видів транспорту обумовлено ще й тим, що перевезені вантажі мають різну масу, габарити і властивості. Різними є обсяги, відстані й строки перевезення вантажів. У той же час ефективне використання кожного виду транспорту може забезпечуватися тільки в певних експлуатаційних умовах.

На цій основі і формується єдиний транспортно-дорожній комплекс України (ТДК) – комплекс різних видів транспорту, що перебувають у взаємозв’язку і взаємодії та забезпечують потреби народного господарства і населення в перевезеннях із найменшими транспортними витратами й мінімальною витратою ресурсів.

За функціональним призначенням розрізняють:

1) транспорт, що здійснює магістральні перевезення (транспорт загального користування);

2) транспорт, який забезпечує перевезення, безпосередньо пов’язані з виробничим процесом промислових і сільськогосподарських підприємств (промисловий або відомчий транспорт);

3) транспорт, що виконує перевезення пасажирів у містах, і населених пунктах (міський транспорт).

Структура ТДК включає:

а) залізничний;

б) автомобільний;

в) водний (морський, річковий);

г) повітряний;

д) трубопровідний (нафтопродуктопроводи й газопроводи);

е) конвеєрний види транспорту.

У цей час до будь-якого виду транспорту пред’являється комплекс наступних вимог:

1. Повністю й вчасно задовольняти потреби народного господарства і населення в перевезеннях.

2. Забезпечувати високу економічність роботи і знижувати собівартість перевезень.

3. Скорочувати строки доставки вантажів. Прискорювати перевезення пасажирів.

4. Дотримувати регулярності відправлення й доставки вантажів і пасажирів відповідно до встановлених графіків і розкладів, незалежно від пори року, доби й умов погоди.

5. Підвищувати рівень комфорту для пасажирів.

6. Гарантувати повне зберігання перевезених вантажів як за обсягом, так і за якістю. Забезпечувати безпеку перевезення пасажирів.

7. Запобігати забруднення біосфери Землі (ґрунту, води, повітря) продуктами і відходами транспорту, а також знижувати рівень шуму.

З одного боку, транспорт є частиною інфраструктури ринку, як такою що «фізично» реалізує обмін товарами і послуги населенню, а з іншого боку – він сам як суб’єкт ринку продає свої послуги за рахунок переміщення вантажів і пасажирів. Транспорт цим самим створює ринок транспортних послуг.

У будь-якому виробничому процесі для отримання готової продукції необхідно постійно переміщати предмет обробки, тобто сировину, деталі, вузли, напівфабрикати від верстата до верстата, від однієї ділянки до іншої, та з одного цеху до іншого. Це ж торкається також сільського господарства, де транспортуються добрива, насіння, зерно та інша продукція.

Отже, жодне підприємство не може функціонувати без внутрішньовиробничих (міжцехових і внутрішньоцехових) переміщень предмета праці. Тобто транспорт є засобом органічним елементом самого виробництва, а переміщення здійснюються засобами внутрішньо цехового й міжцехового або промислового транспорту.

Але крім цього виробничий транспорт виконує і важливу функцію – це переміщення продукту з пункту його виробництва до пункту споживання. Якщо такого переміщення не виконано – це рівносильне тому, що виробництво продукту не відбулося, тому що потреби в ньому задоволені не будуть.

Звідси виходить, що процес транспортування включає дві стадії:

1. перша – транспортування предмета праці в сфері виробництва;

2. друга – транспортування продукту зі сфери виробництва в сферу споживання.

Праця транспортних робітників є продуктивною, вона створює національний доход, збільшує суспільне багатство, вимірюване у вартісній формі. Частка транспортних витрат у вартості продукції промисловості й сільського господарства становить 15…20%, а продукції нафтопереробної, вугільної, хімічної промисловості й промисловості будівельних матеріалів –30–40%.

Транспорту властиві деякі особливості, що відрізняють його від інших галузей народного господарства:

• транспорт не створює нової продукції, а є продовженням процесу виробництва в межах процесу обігу. Процес виробництва продукції закінчується тоді, коли продукція доставлена до місця споживання, тому транспорт є продовженням процесу виробництва, який почався в промисловості й сільському господарстві;

• продукцію транспорту - перевезення вантажів і пасажирів не можна нагромадити, створити запаси, тому проблема резервів на транспорті складається в створенні резервів пропускної й провізної спроможності;

• продукція транспорту не містить сировини. Частка заробітної плати в її собівартості вдвічі більша ніж у промисловості. Витрати на амортизацію, паливо і електроенергію становлять майже половину всіх експлуатаційних витрат транспорту. Тому найважливіше значення для зниження собівартості перевезень має збільшення продуктивності праці, поліпшення використання рухомого складу, скорочення витрат палива й електроенергії на одиницю транспортної роботи;

• оскільки на транспортному ринку реалізується процес переміщення вантажів і пасажирів, особливе значення мають прискорення й безперервність транспортного процесу, скорочення строків доставки вантажів, і пасажирів, схоронність вантажів, безпека й безвідмовність у роботі всіх ланок транспортного процесу, кожного виду транспорту й транспортної системи в цілому;

• скорочення вартості і часу доставки вантажів і пасажирів істотно впливає на економічний підйом держави, розширення торгівлі, підвищення рівня життя населення. Рівень розвитку транспорту в країні визначає рівень її цивілізації. Недооцінка — значення транспорту в державі може негативно позначитися на економіці країни;

• транспорт негативно впливає на навколишнє середовище. На транспорт припадає 40% викиду в атмосферу шкідливих речовин, причому основна частка належить автомобільному транспорту — до 80%.

Структурно транспорт країни (регіону) можна представити як систему, що складається із двох підсистем — загального й не загального користування.

Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу вантажів та населення і, відповідно до діючого законодавства, зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів і пасажирів, ким би ці перевезення не були пред’явлені: державним підприємством або установою, громадською організацією, приватним підприємством, підприємцем, або фізичною особою.

Транспорт не загального користування — відомчий, забезпечує внутрішньовиробниче (технологічне) переміщення вантажів, сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Відомчий транспорт підприємств називають промисловим.

Транспорт загального й не загального користування представлений залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним, повітряним і трубопровідним видами. Транспорт не загального користування, крім того, може бути представлений спеціальними видами: конвеєрами, підвісними дорогами, пневмо- та гідротранспортом тощо.

Кожний вид транспорту з технологічної точки зору являє собою сукупність шляхів сполучення, транспортних засобів, органів і систем керування.

Сукупність усіх видів транспорту визначає транспортну систему країни. Ця система формується під впливом різних факторів: суспільного устрою, рівня розвитку продуктивних сил, особливостей території, природних факторів та ін.

Транспортні системи країн складають континентальні й світову системи. У світі сформувалося декілька континентальних транспортних систем: західноєвропейська, євразійська, африканська, північноамериканська, південноамериканська та ін.

У світовій транспортній системі експлуатуються кілька сотень тисяч локомотивів, кілька мільйонів вагонів, більше 700 млн. автомобілів, близько 350 тис. суден. На світовому транспорті зайнято більше 100 млн. чоловік.

Транспорт переміщає в рік більше 100 млрд. т вантажів і 800 млрд. пасажирів. Вантажообіг усього транспорту світу становить близько 50 трлн. т·км, пасажирообіг — більше 10 трлн. пассажиро·км.

У вантажообігу серед усіх видів транспорту переважає морський, тому що вантажі перевозяться на великі відстані (в середньому 3900 км).

За кількістю перевезених вантажів (у тоннах) лідирує автомобільний транспорт, середня дальність перевезень якого не перевищує 30 км.

У роботі транспорту світу в останні роки намітилися наступні тенденції:

• прискорений розвиток транспортної мережі;

• семиразове (за останні 30 років) збільшення обсягів транспортної роботи;

• всебічне забезпечення «стиків» різних видів транспорту;

• удосконалювання роботи транспортних вузлів;

• впровадження єдиної системи доставки вантажів точно певний строк у зазначене місце;

• зростання ролі контейнерних перевезень.

До головних перспективних напрямків розвитку транспорту миру ставляться наступні:

• впровадження контейнерних і контрейлерних перевезень;

• збільшення парку спеціалізованих транспортних засобів;

• підвищення потужності і вантажопідйомності;

• впровадження автоматизації й механізації навантажувально- розвантажувальних робіт;

• розширення роботи транспорту на більшому числі транспортних ліній і вузлів;

• збільшення частки змішаних перевезень.

У перевезенні вантажів беруть участь, як правило, кілька видів транспорту. Перевезення морем, по річці, залізницею, літаком часто доповнює доставка вантажів автомобілем.

Мають місце різні схеми доставки вантажів у змішаному сполученні, у реалізації яких беруть участь принаймні два різних види транспорту. У змішаних перевезеннях взаємодія різних видів транспорту (навантаження, розвантаження, перевалка) здійснюється в транспортних вузлах.