Операції з основною пам’яттю.

З основною пам’яттю можна виконувати наступні операції:

• Записувати в пам’ять слово (півслова, довгі слова,…)

• Читати з пам’яті слова (півслова, довгі слова,…)

• Здійснювати обрахунок необхідної адреси

• Здійснювати послідовне читання/запис пам’яті

• Відносна адресація пам’яті

2. Класифікація запам'ятовувальних пристроїв (зп).

Система пам’яті є функціональною частиною МПС, призначеною для запису, зберігання та видачі інформації. Технічні засоби, що реалізують функції пам’яті, називають запам’ятовувальними пристроями (ЗП).

За швидкістю обміну інформацією з АЛП розрізняють такі типи пам’яті: регістрова пам’ять МП, внутрішня кеш-пам’ять, зовнішня кеш-пам’ять, оперативна пам’ять, постійна пам’ять, зовнішня пам’ять.

Регістрова пам’ять МП або надоперативний ЗП являє собою сукупність РЗП. Звернення до НОЗП не потребує від МП виставлення адреси на шину під час зчитування/запису інформації. Час вибірки НОЗП – 5-7 нс. Загальна кількість 8- або 16-розрядних регістрів у МП зазвичай становить від 16 до 64.

Внутрішня кеш пам’ять – це оперативна пам’ять статичного типу ємністю 1-16 Кбайт, яку вбудовано безпосередньо у МП і працює на тактовій частоті процесора. Може бути спільною або роздільною для даних і команд.

Зовнішня кеш пам’ять – пам’ять статичного типу, але має значно більшу ємність. Працює на частоті шини. Ємність становить зазвичай 64-1 Мбайт.

Оперативна пам’ять – це пам’ять статичного або динамічного типу. Оперативна пам’ять може працювати в режимах запису, зчитування та зберігання інформації. ОЗП призначено для зберігання змінної інформації. Її ємність становить від десятків до сотень Мбайт, час доступу – 70-200 нс. ОЗП є енергозалежним, тому що інформація, записана в ньому втрачається після вимкнення живлення. Часто називають пам’яттю з довільним вибиранням (по англійські RAM- Random Access Memory).

Постійна пам’ять являє собою спеціальну мікросхему, що містить інформацію яка не має змінюватися у процесі виконання програми. Ця інформація заноситься у ПЗП на етапі виготовлення або програмування. Постійна пам’ять працює в режимах зберігання та зчитування. Зазвичай ємність 64-128 Кбайт. ПЗП є енергонезалежними, тобто інформація зберігається після вимкнення живлення. Клас ПЗП ще називають пам’яттю тільки для читання (по англійські ROM – Read Only Memory).

Зовнішня пам’ять – реалізується у вигляді: гнучких і твердих магнітних дисків, лазерних компакт-дисків (CD-ROM) тощо. Обмін інформацією з цією пам’яттю є найповільнішим, але така пам’ять найбільша за ємністю (1-100 Гбайт).

ЗП характеризуються такими основними параметрами:

• розрядністю даних n (визначається розрядністю комірки пам’яті); тобто кількість комірок в пам'яті М = 2ⁿ т а розрядність кожної комірки n.

• інформаційною ємністю. Ємність виражають числом бітів або байтів, які можуть зберігатися в пам'яті. Позначають через Nxn, де N – кількість n-розрядних слів, n – розрядність ШД, напр. 2Кх8 – 2048 байт; Кількість комірок пам’яті N дорівнює 2^m, де m – кількість адресних входів мікросхеми. Добавлення до одиниці виміру множника К означає множення на 210 = 1024, множника М - множення на 220 = 1048576, а множника Г - множення на 230 = 1073741824.

• часом вибірки – інтервал часу від моменту видачі запиту на передачу даних з пам’яті до моменту появи інформації на виході ЗП;

• тривалістю циклу звернення t_Ц – визначається мінімально допустимим інтервалом часу між двома послідовними зверненнями до ЗП;

• напругою живлення U_ЖИВЛ;

• споживаною потужністю Р_СП;

• питомою вартістю – відношення вартості ЗП до його інформаційної ємності.