Відеокарта (відеоадаптер)

Разом з монітором відеокарта складає відеопідсистему персонального комп’ютера.

Фізично видеоадаптер виконаний у вигляді окремої дочірньої плати, що вставляється в один з слотів материнської плати і називається відеокартою. Відеоадаптер переклав на себе функції відеоконтролера, відеопроцесора і відеопам’яті.

Звукова карта

Звукова карта підключається до одного з слотів материнської плати у вигляді дочірньої плати і виконує обчислювальні операції, пов'язані з обробкою звуку. Звук відтворюється через зовнішні звукові колонки, які підключаються до виходу звукової карти. Спеціальний роз’єм дозволяє відправити звуковий сигнал на зовнішній підсилювач. Є також роз’єм для підключення мікрофона, що дозволяє записувати мову або музику і зберігати їх на жорсткому диску для наступної обробки і використання. Основним параметром звукової карти є розрядність, яка визначає кількість бітів, що використовуються при перетворенні сигналів з аналогової в цифрову форму і навпаки. Чим вище розрядність, тим менше похибка, пов'язана із оцифровкою, тим вище якість звучання. Мінімальною вимогою сьогоднішнього дня є 16 розрядів, а найбільше поширення мають 32- і 64-розрядні пристрої.

4. Монітор

Монітор – це пристрій, призначений для відображення текстової та графічної інформації. За принципом дії вони поділяються на монітори з електронно-променевою трубкою (як у телевізорі) і монітори на основі рідких кристалів – LCD (Liquid-Crystal Display). Останні забезпечують набагато нижчий рівень шкідливого випромінювання і сприяють меншій втомлюваності очей.

Відеопідсистема ПК може працювати в одному з двох режимів: текстовому або графічному.

У текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки — знакомісця (найчастіше — на 25 рядків по 80 символів у кожному). На кожному знакомісці може бути відображений один із 256 заздалегідь визначених символів. У число цих символів входять великі та малі літери, цифри, знаки пунктуації, символи псевдографіки тощо. Загальна номенклатура символів, що відображаються на екрані монітора, не обмежується числом 256. Одному і тому самому коду можуть відповідати різні символи на екрані монітора залежно від записаної у пам'ять відеоадаптера таблиці (латинь, кирилиця, псевдографіка тощо).

У графічному режимі екран монітора — це по суті растр, що складається з точок (пікселів). Кількість точок по горизонталі та вертикалі, які монітор здатний відтворити чітко і роздільно, називається його роздільною здатністю. Ця властивість монітора визначається розміром точки (зерна) екрана, у сучасних моніторів цей розмір не перевищує 0,28 мм, при його зменшенні істотно зростає вартість пристрою. Якість зображення непрямо пов'язана також із розміром діагоналі екрана.

Розмір діагоналі — є однією з основних характеристика монітора, яка визначає його вартість. Поширеними є монітори з діагоналлю 14, 15 і 17 дюймів. Монітори з більшим екраном використовують лише в спеціальних цілях, наприклад, в інженерній САПР, видавничій справі.

Важливою характеристикою монітора є частота регенерації зображення, або частота кадрової розгортки (refresh rate). Чим вищий цей показник, тим менше буде помітно мерехтіння зображення і менше втомлюватимуться очі оператора під час роботи з монітором.

Рідкокристалічні монітори мають (за інших однакових умов) на порядок менші масу та геометричний об'єм, споживають на два порядки менше енергії, але вони значно дорожчі, тому застосовуються поки в основному в офісах та у переносних комп'ютерах.

У настільних ПК монітор є самостійним конструктивним блоком. Усередині корпуса розміщено електронно-променеву трубку, блок живлення та електронні схеми, необхідні для формування зображення.

Монітор є пристроєм із максимальним рівнем різних випромінювань і полів у складі ПК. Неякісні дешеві монітори можуть бути потенціально небезпечні для здоров'я користувача. У позначенні моніторів з низьким рівнем випромінювання є абревіатура LR (Low Radiation). Клас захисту монітора визначається стандартом, до якого відноситься монітор з точки зору техніки безпеки. У нинішній час загальноприйнятими є міжнародні стандарти MPR-II, TCO-92, TCO-95, TCO-99.

У сучасних ПК вживаються спеціальні апаратно-програмні заходи для продовження терміну служби екрана монітора і зберігання електроенергії. Якщо протягом певного часу користувач не виконує ніяких дій, то спочатку ОС видає команду на виведення на екран спеціальної картинки (наприклад, зоряного неба або пустого екрана), а пізніше — на переведення електроживлення монітора у "сплячий режим" (живлення зберігається тільки для логічних схем, щоб монітор міг працювати знову в колишньому режимі).