- •Відповіді на питання дкр соціологія
- •1.Поняття, об’єкт, предмет, методи соціології
- •2.Структура та функції соціології як науки та навчальної дисципліни
- •3.Міфи, епос та стародавня наука як джерела розвитку соціології
- •4.Концепція суспільства за Арістотелем
- •5.Вчення про суспільство в Середньовіччі. Блаженний Августин та Фома Аквінський
- •6.Вчення про суспільство у часи Ренесансу. Н.Макіавеллі
- •7.Загальна характеристика уявлень про суспільство в Новий час. Концепція ш.-л.Монтеск’є
- •8.Договірні концепції походження держави та суспільства т.Гоббса та Дж.Локка
- •9.Розвиток та початок впровадження методів точних наук та емпіричних досліджень розвитку суспільства у XVIII ст.: ж.Кондорсе, й.-п.Зюссмільх, а.Сміт
- •10.Поняття позитивізму та натуралізму. Загальна характеристика позитивістського підходу в соціології
- •11.Соціологічне вчення о.Конта
- •12.Рушійні сили та тенденції суспільного розвитку, підсистеми суспільства та типи суспільств за г.Спенсером
- •13.Соціологічне вчення к.Маркса та ф.Енгельса
- •14.Соціологічна концепція г.Зіммеля
- •Суспільство
- •15.Соціологічна концепція ф.Тьонніса
- •16.Соціологічна концепція е.Дюркгейма
- •17.Соціологічна концепція м.Вебера
- •18.Соціологічна концепція м.Драгоманова
- •19.Соціологічна концепція м.Грушевського
- •20.Проблеми розвитку соціології як науки та навчальної дисципліни в Україні у хх – на початку ххі ст.
- •21.Загальні тенденції та основні напрямки розвитку сучасної соціології
- •22.Структурний функціоналізм: загальна характеристика, концепції т.Парсонса та р.Мертона
- •23.Конфліктологічна соціологія. Концепції л.Козера та р.Дарендорфа
- •24.Символічний інтеракціонізм. Концепції Дж.Г.Міда та г.Блумера
- •Суспільство
- •Символічна взаємодія
- •Індивіди
- •Суспільство
- •Індивід→ Символічна взаємодія ←Колектив
- •25.Феноменологічна соціологія. А.Шюц
- •Суспільство
- •Інші → Духовна взаємодія ← Інші
- •Індивід
- •26.Соціологічна концепція п.Сорокіна
- •Культура
- •Суспільство Суспільство Суспільство
- •Група Група Група Група Група Група
- •Особа Особа Особа Особа Особа Особа Особа
- •27.Поняття суспільства та соціальної системи
- •28.Поняття соціальної структури суспільства та значення соціальних груп у ній
- •29.Поняття та різновиди соціальної стратифікації
- •30.Поняття та різновиди соціальної мобільності
- •31.Поняття «людина», «індивід», особистість та їх співвідношення у соціології
- •Співвідношення вищезазначених категорій у соціології:
- •32.Поняття сім’ї в соціології. Сім’я як соціальна група
Суспільство
15.Соціологічна концепція ф.Тьонніса
Фердинанд Тьонніс (1855-1936), автор праці «Спільнота і суспільство». Критикував уявлення Т.Гоббса про природну ворожість людей один до одного. Спільна воля людей жити разом, а не держава, утримує єдність суспільства. Типи волі:
Природна інстинктивна воля: душевні схильності, емоції, уподобання, несвідомі мотиви.
Розумова, раціональна воля: раціональні мотиви, усвідомлена мета, розрахунок, вигода.
Відповідно до цих типів через людське спілкування формуються 2 типи людських об»єднань:
Спільнота (gemeinschaft): заснована на соціальних зв»язках реального органічного життя, природній волі (сім»я, плем»я).
Суспільство (gesellschaft): механічне утворення, засноване на раціональній волі, носить механічний формальний характер.
Загальна тенденція розвитку людського спілкування – односпрямована еволюція від спільноти до суспільства як вищої форми спілкування.
Концепція суспільства Ф.Тьонніса:
→спільнота
індивід┤
→суспільство
16.Соціологічна концепція е.Дюркгейма
Еміль Дюркгейм (1857-1917). Праці: «Елементи соціології», «Про суспільний поділ праці», «Самогубство». Представник пізнього позитивізму. Зберіг принцип об»єктивного підходу до вивчення функціонування суспільства. Позитивістські положення поєднав з аналізом емпіричних даних. Представник соціального реалізму та критик примітивного натуралізму: соціальна реальність має особливий характер, відмінний від фізичної, біологічної, психічної тощо. Суспільство – соціальна цілість, подібна до живого організму з його досконалою системою органів та функцій. Має тенденції розвитку від простого до складного, яке будується через злиття простих суспільств або носить синтетичний характер (Римська імперія). Виникає внаслідок взаємодії між індивідами, однак з часом вивищується над ними. Соціальна солідарність – зв»язки, які об»єднують людей в єдине ціле суспільство. Виникає внаслідок поділу праці та його ускладнення, що в свою чергу породжує складну систему обміну продукцією та життєзабезпечення. Отже, люди, які не знають один одного, неусвдомлено залежать один від одного. Солідарність еволюціонує від механічної до органічної. Механічна солідарність (подібна до зв»язку між собою однорідних молекул неорганічної речовини) носить неусвідомлений, зовнішній до індивіда характер. Розподіл праці незначний. Колективні уявлення та свідомість носять репресивний характер, індивід поглинається спільнотою. Із зростанням поділу праці вплив колективної свідомості на індивіда заслаблюється, людина стає особистістю та бачить особистість в іншому. З»являється органічна солідарність, що носить добровільний та усвідомлений характер, базується на розумінні людьми залежності один від одного. Нормальний стан суспільства базується на професіоналізації, спеціалізації функцій, розвинутому економічному плануванні. Патологічний стан: зростання протиріч між працею та капіталом, класові антагонізми, розлад організації виробництва, нестримна конкурентна боротьба. Ознакою патологічного стану є соціальна аномія – дезінтеграція суспільства та особи, розпад чіткої моральної регуляції поведінки індивіда. В умовах аномії зростає кількість самогубств.
Соціологічна концепція Е.Дюркгейма:
Природа →суспільство
↓
Індивід