Варіант 3

Теоретичні питання

1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації наприкінці XVIIІ – початку XIX ст.

2. Трансформація класичної буржуазної політекономії на межі XVIIІ – XIX ст.

3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік у першій половині ХХ ст.

4. Концепції «індустріального», «нового індустріального» та «постіндустріального суспільства».

Розкрити зміст категорій і понять

Первісне нагромадження капіталу; робоча сила як товар; постійний та змінний капітал; вартість і споживча вартість; органічна будова капіталу; оборот капіталу; держава загального добробуту; ортодоксальна програма стабілізації; гетеродоксальна програма стабілізації; відкрита економіка; соціально-орієнтована економіка.

Тести

1. Назвіть головні засади класичної школи політичної економії:

а) державне регулювання економіки;

б) дослідження сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;

г) проголошення економічного лібералізму;

д) дослідження сфери виробництва;

е) визнання сфери обігу джерелом багатства;

ж) розгляд проблеми цінності переважно з позицій трудової теорії.

2. Назвіть прихильників фізіократизму:

а) В. Петті;

б) Дюпон де Немур;

в) маркіз Мірабо;

г) А. Сміт;

д) Ф. Кене;

е) Ж. Тюрго;

ж) П. Буагільбер;

з) Мерсьє де Ла Рів’єр.

3. Назвіть теоретичні засади економічних поглядів А. Сміта:

а) егоїзм людини;

б) споживча вартість як мета виробництва;

в) схильність людей до обміну;

г) обіг як джерело багатства;

д) низький рівень заробітної плати;

е) поділ праці;

ж) економічний лібералізм;

з) дія об’єктивних економічних законів;

і) визначення цінності речі її корисністю.

4. Назвіть, яку працю А. Сміт визнає за продуктивну:

а) працю в сільському господарстві;

б) працю у сфері матеріального виробництва;

в) працю, що створює цінність;

г) працю у сфері обігу;

д) працю у сфері нематеріального виробництва;

е) працю, що закріплюється в матеріальних цінностях.

5. Назвіть проблеми, що перебували в центрі економічних досліджень Д. Рікардо:

а) аналіз обмеженості ресурсів;

б) теорія цінності;

в) дослідження потреб людини;

г) розподіл багатства;

д) аналіз якісних характеристик капіталізму.

6. В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав:

а) ідею створення двох форм власності на землю;

б) розвиток промисловості та торгівлі;

в) знищення кріпацтва й усунення самодержавства;

г) аграрні перетворення.

7. Критикуючи буржуазну політичну економію, Герцен і Огарьов проголошують необхідність створення нової економічної науки, яка б:

а) досліджувала виробничі відносини;

б) вивчала економічні закони;

в) вивчала проблеми селянства;

г) виступила проти основ капіталізму та за обґрунтування ідей соціалізму.

8. На думку В. Дмитрієва, головна мета його економічних досліджень:

а) показати плодотворність застосування математичного методу до вивчення економічних явищ;

б) дати аналіз теорії прибутку і теорії ренти;

в) довести сумісність трудової теорії вартості і теорії граничної корисності;

г) за допомогою математичних методів розв’язати теоретичні соціально-економічні проблеми.

9. Високий ступінь відокремлення землі від общини мала:

а) азіатська форма земельної власності;

б) германо-слов’янська форма земельної власності;

в) антична форма земельної власності;

г) жодна з відповідей не вірна.

10. Нова економічна політика в Росії передбачала:

а) розширення сфери обміну між господарськими суб’єктами;

б) сполучення державних і громадських засад в управлінні;

в) масовий державний примус (конфіскація, націоналізація, трудові армії);

г) всі відповіді правильні.

Література: [1, с. 31-53, 63-66, 73-84, 122-130, 218-293]; [2, с. 52-93, 107-114, 125-137, 196-205, 239-255]; [3, с. 30-211, 214-267]; [4]; [5, с. 39-78, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-182, 691-720]; [8, с. 129-250, 281-302, 337-345, 661-690]; [9, с. 42-93, 110-135, 312-329, 384-477, 653-687]; [10, с. 65-98, 107-119, 315-351]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 48-85, 107-112, 179-200, 290-307]; [13, с. 171-308, 362-403, 1067-1243]; [14, с. 55-139, 175-215, 266-292, 454-497]; [15, с. 47-97, 121-139, 173-202]; [16, с. 73-87, 117-206]; [17, с. 43-78, 94-107, 139-150, 217-235]; [18, с. 15-44, 61-77, 158-182]; [19, с. 164-288, 437-462]; [20, с. 50-183, 280-308, 399-422]; [21, с. 107-221, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-118, 224-232, 306-321]; [24, с. 58-118, 121-138, 350-420, 457-466]; [25, с. 30-110, 140-148].