Задача 1 РозраХунок обігу вагона

Вихідні дані для цієї задачі наведені в таблицях 2 та 3.

Потрібно:

1. Визначити час обігу вагонів на залізниці.

2. Визначити прискорення обігу вагонів при реалізації одного із заходів: збільшення швидкості, вагонного плеча; скорочення простою вагонів на станціях; зменшення порожнього пробігу вагонів.

3. Визначити скорочення потреби в вагонному парку на відділку залізниці в результаті прискорення обігу вагона.

4. Назвати конкретні заходи, реалізація яких дозволила б змінити значення заданого показника, який впливатиме на величину обігу вагона.

Таблиця 2 – Вихідні дані для розрахунку обігу вагона на залізниці

Показники	Остання цифра шифру залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Завантаження вагонів, ваг.	1900	1800	1700	1600	1500	1400	1300	1200	1100	1000
Вивантаження вагонів, ваг.	2900	2800	2700	2600	2500	2400	2300	2200	2100	2000
Прийнято в вантажному стані, ваг.	9900	8800	7700	6600	5500	5400	5300	5200	5100	5000
Вантажний рейс, км	390	380	370	360	350	340	330	320	310	300

Таблиця 3 – Вихідні дані для розрахунку обігу вагона

Показники	Передостання цифра шифру залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Технічна швидкість, км/год	49 55	–	50	46	–	44	–	40 45	–	40
Дільнична швидкість, км/год	–	32 38	–	–	35	–	33 35	–	30	–
Простій вагона: – на одній технічній станції, год.	5	4	3	4	5 3	4	3	2	2,5	4
– під завантаженням, год.	19	18	7	16 10	15	14	13	12	11	10
– під вивантаженням, год.	9	16	15	18	17	16	15	20	21 15	20
– на всіх проміжних станціях, год.	3	–	5	6		4		2		6
Коефіцієнт порожнього пробігу	0,15	0,4	0,35	0,2	0,25	0,4 0,2	0,31	0,2	0,1	0,3 0,2
Вагонне плече, км	190	180	175 200	160	155	140	135	120	110	100

Примітка: Через дріб наведені значення показників до і після реалізації заходів щодо прискорення обігу вагона.

Методичні рекомендації щодо розрахунку задачі 1

В задачі необхідно визначити обіг вагона до і після реалізації заходів щодо його прискорення. Різниця показників при розрахунках буде визначати прискорення обігу вагона. Потім, визначаться скорочення потреби в робочому парку вагонів, що призначений для виконання плану перевезень. Після розрахунків необхідно назвати конкретні заходи, реалізація яких дозволила б змінити значення заданого показника, який в свою чергу, вплинув на обіг вагона.

Наприклад, в першому варіанті необхідно показати за рахунок чого можна збільшити дільничну швидкість руху.

Розрахунок потрібно почати з визначення поняття обігу вагона. Далі потрібно навести тричленну формулу обігу вагона [6, гл. 30, п. 30.2] і дати пояснення всіх її елементів.

Обіг вагона визначається за формулою:

,

(4)

де – повний рейс вагона, м;

–дільнична швидкість руху поїзда, км/год;

–вагонне плече, км.

У тих варіантах, де задана технічна швидкість у формулі обігу вагона замість значення, що визначає час знаходження вагона на дільницях у поїздах, необхідно використовувати вираз, де– загальний час простою вагона на всіх поміжних станціях.

Повний рейс вагона дорівнює:

,

(5)

де – вантажний рейс, км;

–коефіцієнт порожнього пробігу.

Коефіцієнт місцевої роботи дорівнює:

,

(6)

де – відповідно кількість завантажених та розвантажених вагонів.

–кількість вагонів прийнятих у вантажному стані.

Простій вагонів, що припадає на одну вантажну операцію (завантаження або розвантаження), визначається за формулою:

,

(7)

де – відповідно простій вагонів під завантаженням та розвантаженням.

Робочий парк вагонів визначається:

,

(8)

де – обіг вагона, діб;

–робота відділку у вагонах, що дорівнює сумі завантажених та прийнятих у вантажному стані вагонів.

Час обігу вагона визначається з точністю до 0,01 доби.