20. Правовий статус континентального шельфу

Правове визначення континентального шельфу та характеристика його правового режиму містяться у Конвенції про континентальний шельф 1958 р. і в частині VІ Конвенції ООН з морського права 1982 р. До континентального шельфу прибережної держави входять морське дно i надра підводних районів, що простягаються за межі її територіального моря на всій довжині природного продовження її сухопутної території до зовнішніх меж підводної окраїни материка або на відстань 200 морських миль від вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря, коли зовнішня межа підводної окраїни материка не простягається на таку відстань.

В тих випадках, коли підводна окраїна материка простягається більш, ніж на 200 морських миль, його ширина визначається з урахуванням місцезнаходження та дійсної протяжності шельфу. Проте в усіх випадках зовнішні межі континентального шельфу повинні знаходитися не далі 350 морських миль від вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря (за Конвенцією 1982р.).

Прибережна держава здійснює над континентальним шельфом суверенні права з метою його розвідування i розробки його природних ресурсів. Ці права є винятковими в тому розумінні, що якщо прибережна держава не здійснює розвідування континентального шельфу або не розробляє його природні ресурси, ніхто не може робити цього без ясно висловленої згоди прибережної держави. Права прибережної держави на континентальний шельф не залежать від ефективної або неефективної експлуатації нею шельфу або від прямої про це заяви.

Права прибережної держави на континентальний шельф не зачіпають правового статусу покриваючих вод i повітряного простору над цими водами. Здійснення прав прибережної держави стосовно континентального шельфу не повинно перешкоджати судноплавству та обмежувати інші права i свободи інших держав.

Усі держави мають право прокладати підводні кабелі i трубопроводи на континентальному шельфi. За умови дотримання права прибережної держави вживати розумних заходів для розвідування континентального шельфу, розробки його природних ресурсів i відвернення, скорочення i збереження під контролем забруднення від трубопроводів ця держава не може перешкоджати прокладенню або підтриманню у справному стані таких кабелів або трубопроводів. Визначення траси для прокладення таких трубопроводів на континентальному шельфі здійснюється за згодою прибережної держави.

Прибережна держава має право визначати умови прокладення кабелю або трубопроводів, що проходять по її території або в територіальному морі, або її юрисдикцію стосовно кабелів i трубопроводів, прокладених або використовуваних у зв’язку з розвідуванням її континентального шельфу, розробкою її ресурсів або експлуатацією штучних островів, установок або споруд під її юрисдикцією.

Наукові дослідження на континентальному шельфі в межах 200 морських миль можуть проводитися теж лише за згоди прибережної держави. Однак вона не може за власним розсудом відмовити іншим країнам у наданні такої згоди, за винятком тих районів, в яких нею ведуться або будуть проводитися операції по детальній розвідці природних ресурсів.

Як правило, прибережні держави регламентують розвідку та розробку природних ресурсів на континентальному шельфі шляхом видання національних законів та інших правил, які повинні відповідати нормам міжнародного морського права.