- •Амперометричне (вольтамперометричне) титрування
- •Загальні відомості
- •Органічні сполуки, які визначають амперометричним титруванням
- •Продовження таблиці 1.1
- •Типи кривих амперометричного титрування
- •3. Характеристика реагентів, що використовують в якості титрантів в амперометрії
- •Хіміко-аналітичні й електрохімічні властивості неорганічних титрантів і Na2c2o4
- •Органічні сірковмісні реагенти, які застосовують в амперометричному титруванні
- •Продовження таблиці 3.3
- •4. Індикатори в амперометричному титруванні
- •5. Послідовні (диференційовані) титрування
- •6. Амперометричне титрування з двома індикаторними електродами
- •7. Приклади визначення речовин амперометричним титруванням
- •7.1. Визначення кадмію (II) або цинку (II) з їх сульфатів фероціанідом калію Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.2. Визначення свинцю в технічному Pb(no3)2 Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.3. Визначення міді (II) на двох індикаторних електродах з використанням йодометричних реакцій
- •Методика виконання роботи
- •7.4. Визначення залізу ванадатом амонію Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.5. Диетілдитіокарбамінат натрію в аналізі мідьвмісних продуктів Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.6. Амперометричне визначення свинцю розчином ддтк Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.7. Визначення міді (II) і кадмію, що спільно присутні у розчині Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.8. Визначення цинку або кадмію з їх сульфатів 8-меркаптохіноліном Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.9. Визначення заліза (III) 8-меркаптохіноліном на двох індикаторних електродах Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •7.10. Послідовне титрування заліза і міді розчином 8-меркаптохіноліну Принцип методу
- •Методика виконання роботи
- •Список літератури
3. Характеристика реагентів, що використовують в якості титрантів в амперометрії
Для амперометричного титрування використовують реакції осадження, комплексоутворення та окиснення-відновлення. У зв'язку з чим розчини реагентів, які застосовують в аналізі в якості титрантів можна, умовно розбити на три групи.
В якості титрантів використовують стандартні розчини неорганічних солей, аніони яких виявляють властивості осаджувачів, а іноді і комплексоутворюючих лігандів. До їх числа відносяться: KCl, KBr, KI, K2CrО4, KCN, KCNS, K4[Fe(CN)6], K3[Fe(CN)6], AgNO3, PbAc2 і багато інші (I група титрантів).
Великою перспективністю володіють органічні реагенти, що утворюють з метало-іонами міцні хелатні сполуки (II група).
Якщо визначувані компоненти виявляють яскраво виражені окиснювально-відновні властивості, то як титруючі розчини застосовують сильні окиснювачі, наприклад, K2Cr2O7, Ce(SO4)2, KMnО4, NH4VO3, FeCl3, KI3 або відновники: (NH4)2Fe(SO4)2.6H2O сіль Мора, KI, K4Fe(CN)6, Na2S2O3, H2C2O4 та ін. (III група титрантів).
При виборі титрантів і умов титрування звертають увагу на ряд факторів, основні з яких:
електрохімічні властивості титрантів – здатність окиснюватися або відновлюватися на мікроелектродах в інтервалі поляризації останніх від –1,0 до +1,2 В, вибір індикаторного електрода, границі поляризації, величини напруги, що накладаються, для титрувань;
міцність сполук, що утворюються в результаті хімічної реакції (добутку розчинності, константи стійкості комплексів), яка необхідна для кількісного протікання процесів у розведених розчинах; різниця Red-Ox потенціалів. Зі збільшенням незворотності реакцій зростає чутливість аналізу;
відношення титранту до інших метало-іонів і аніона. Хімічні умови, які необхідні для підвищення селективності визначень, склад і кислотність фонового електроліту;
стійкість розчинів, якими титрують, при збереженні. Готування стандартних розчинів для кожного з них. Стандартизація;
з метою оцінки можливостей визначення індивідуального іона в конкретному складному об'єкті амперометричним титруванням не менш важливу роль грають і електрохімічні властивості аналізованого компонента, а також продуктів хімічної реакції.
Хіміко-аналітичні та електрохімічні властивості деяких неорганічних титрантів, віднесених умовно до I групи, наведені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Хіміко-аналітичні й електрохімічні властивості неорганічних титрантів і Na2c2o4
№ п/п |
Титрант |
Визначуваний компонент |
Електрохімічні властивості титранту |
Примітки |
1. |
KCl, KBr |
Ag+, Hg22+, Hg22+, Pb2+, Cu+ |
Окислюється при Е>1,1 В |
|
2. |
KI |
Ag+, Pd2+, Pt2+, Hg22+, Hg2+, Pb2+, Au+, AsО42–, Cu2+ |
2I–-2eI2 I2/2I– зворотна пара |
Крім реакцій осадження KI використо-вується як відновник |
3. |
K2CrO4 |
Pb2+, Ba2+, Ag+ |
CrО42– відновлюється на мікроелектроді |
У кислих середовищах може бути окислювачем |
4. |
Na2C2O4 |
Ca2+, Cd2+, CeIII, Ba2+, Zn2+, Sr2+ |
С2О42– окислюється на мікроаноді |
Може бути відновником |
5. |
PbAc2, AgNO3, Hg2(NO3)2 |
Cl–, Br–, I–, PO43–, AsО43–, AsО33–, CNS–, CN– та ін. |
Pb2+ і Ag+ відновлюються, ЕPt=0,4 B |
Використову-ється для визначення аніонів |
6. |
KCNS |
Pd2+, Hg22+, Cu2+, Ag+ |
CNS– окисляється на мікроаноді |
|
7. |
K3Fe(CN)6 |
Cd2+, Cu2+, Ag+, Fe2+, SeIV |
K3Fe(CN)6 може відновлюватися як на Pt0, так і на Hg0 електродах |
Система Fe(CN)63–/Fe(CN)6–4 зворотна |
8. |
K4Fe(CN)6 |
Mg2+, Ca2+, Cu2+, Pb2+, Zn2+, La3+, In3+, Au3+, Ba2+, лантаноїди та ін. |
К4Fe(CN)6 – окиснюється на мікроелектроді |
|
З органічних титрантів іноді використовують широко розповсюджену динатрієву сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти – ЕДТА. Визначення в основному проводять за струмом відновлення металів.
Особливо перспективні сірковмісні органічні реагенти (табл. 3.2). Всі сірковмісні органічні реактиви утворюють з катіонами сірководню і сірчистого амонію міцні внутрішньокомплексні сполуки. Крім того реагенти мають властивості відновника і можуть бути використані для визначення багатьох елементів, що знаходяться в вищих ступенях окиснювання. Сірковмісні органічні реагенти легко окиснюються на платиновому мікроаноді. Точка еквівалентності при титруванні металоіонів фіксується чітко, а результати визначень відрізняються гарною відтворюваністю. Зі сполук, наведених в табл. 1.3, найбільш поширені: діетилдитіокарбамінат натрію, тіокарбамід, 8-меркаптохінолін.
Таблиця 3.3