1.4.4.3 Підготовка кольоропроби

Після трепінга та спуска смуг файли пропускають через RIP і друкують кольоропробу. На цей момент у файлі вже не повинно бути помилок. Однак, якщо вони є, дуже важливо їх знайти і виправити до виготовлення друкарської форми. При наявності помилок представник відділу роботи з клієнтами повідомляє про це замовнику для обговорення варіантів їх виправлення. У випадку, якщо отримана кольоропроба задовільної якості, замовник підписав роботу, то підготовляють друкарську форму.

1.4.4.4 Підготовка друкарської форми

Друкарська форма – будь-який носій графічного зображення, сформованого з друкарських і пробільних елементів, який приймає барвні речовини для наступного переносу на сприймаючу поверхню в ході друкарського процесу.

Друкарські форми виготовляють для різних способів друку: офсетного, високого, глибокого. Для цього фотоформу копіюють на пластину, покриту полімерами. Потім ці пластини обробляють: рельєфну (для високого друку) – спеціальним складом, металеві пластини (для плоского друку) покривають фотошаром.

Виготовлення негативів або діапозитивів (фотоформ) – це процес, при якому цифрові коди перетворюються в графічний вигляд (текст, ілюстрацію).

Друкарські форми виготовляють двома способами:

1. Виготовляють фотоформи (плівки) з файлів замовника, а потім з них друкарські форми.

2. Друкарські форми виготовляють прямо з файлів замовника, пропускаючи файл через RIP (тому так важлива попередня перевірка файлів).

В обох випадках друк плівок здійснюють на фотоскладальних автоматах.

Вони працюють не з папером, а з рулонною фотоплівкою, що може мати великий розмір (А2 420×594 мм, і більше). Смуги газет відразу друкують на фотоплівку. Книги виводять на плівку або зошитом, або посторінково. Якщо друкування здійснюють зошитом, то в комп'ютері проводять спуск смуг.

При монтажі фотоформ створюють одну загальну фотоформу з декількох фотоформ. Вона має розмір паперового аркуша, з якого фальцюють зошит. На прозору основу розміром з паперовий аркуш липкою стрічкою кріплять фотоформи. Таким чином, створюють фотоформи: спуск смуг книги, календарі, буклети та ін.

При друкуванні на цифровій машині, процес проводять без плівок і форм, а файли замовника направляють прямо оператору цифрової машини. У цифрових машинах використовують носії зображення або крапельно-струминну технологію, при якій друкарські форми не потрібні.

Файли потім архивують, а форми або файли передають оператору друкарської машини.

1.4.5 Друкування

Перед друком проводять операції підготовки матеріалу до друкування:

– приводка,

– приправка.

Приводка – операція підготовки до друкарського процесу, що забезпечує правильне розташування відбитків на папері (точні розміри полей, сполучення відбитків на лицьовому та зворотному обороті аркуша). Особливо важлива точна приводка при багатоколірному друкуванні в декілька прогонів – вона досягається сполученням усіх фарб на репродукції.

Приправка – складна операція підготовки машини та друкарської форми при високому друці. Приправою вирівнюють тиск на всіх ділянках друкарської форми, що дозволяє одержувати якісні відбитки.

Оператор друкарської машини встановлює друкарські форми для флексографії та офсетного друку, циліндри для глибокого друку та проводить друкування. При друці за допомогою друкарських форм і фарб на різні матеріали (папір, картон, тканину та ін.) переносять графічне зображення (текст, малюнок). Друкування здійснюють на: плоских і ротаційних машинах. Для друкування на плоских машинах папір розрізають на аркуші певного розміру. На ротаційних машинах використовують рулони папера різної ширини.

В даний час друкування найчастіше здійснюють на цифрових машинах, що здійснює друк продукції з файлів. Після друкування та схвалення продукції вона направляється на після друкарську обробку.