1.2 Основні етапи розробки та використання сіткових графіків

Послідовність і правила побудови і розрахунку сіткових графіків розглянемо на прикладі ремонту компенсатору тиску.

Розробка сіткового графіка починається з формування сукупності робіт, виконання яких необхідне для досягнення поставленої мети. Для розв’язання цієї задачі потрібно, щоб розробники сіткового графіка не тільки досконало володіли методами СПУ, але й були компетентними фахівцями в тій галузі науки, техніки або виробництва, де ці методи застосовуються. Складання переліку робіт, що передують завершальній події, здійснюється на основі дослідження об’єкта планування. Це вимагає ретельного вивчення технічного завдання на розробку; відповідної спеціальної літератури; діючих у даній організації інструкцій, нормативних матеріалів, методик; конкретних виробничих умов (передбачувану кількість виконавців і їх спеціалізацію, наявність необхідного устаткування, пристосувань, інструментів та інших ресурсів). Сформований перелік робіт зводиться в таблицю 1.

Таблиця 1 – Перелік робіт сіткового графіка

№ роботи	Перелік робіт
1	Установка лісів і зняття теплоізоляції ззовні компенсатора тиску (КТ)
2	Підготовка зовнішньої поверхні КТ до контролю
3	Контроль зовнішньої поверхні компенсатора
4	Усунення дефектів на зовнішній поверхні КТ
5	Розбирання рознімання КТ, зняття кришки люка-лазу
6	Дезактивація КТ
7	Підготовка внутрішньої поверхні КТ до контролю
8	Контроль внутрішньої поверхні КТ
9	Усунення дефектів усередині КТ
10	Підготовка кріплення КТ до контролю
11	Контроль кріплення КТ

Продовження таблиці 1

12	Ремонт теплових електронагрівників
13	Установка кришки люка-лазу, збирання рознімання
14	Ремонт запобіжних клапанів КТ
15	Гідравлічні випробування. Технічний огляд
16	Встановлення теплоізоляції. Зняття лісів

Наявність фіктивних робіт з’ясовується в процесі побудови сітки.

Для побудови структурного плану сіткового графіка виявляються причинно-наслідкові зв’язки між роботами, обумовлені технологічною і логічною послідовністю їх виконання в часі. Причинно-наслідкові зв’язки між роботами встановлюються під час з’ясування питань: Яка робота передує даній роботі? Яка робота випливає за нею? Відповідь на перше питання визначає перелік робіт, що передують даній роботі. Відповідь на друге питання визначає роботи, що безпосередньо випливають за даною. Для комплексу робіт, наведених у таблиці 1, виявлені причинно-наслідкові зв’язки заносимо в таблицю 2.

Таблиця 2 – Причинно-наслідкові зв’язки між роботами

Причинно-наслідкові зв’язки між роботами (роботи позначені умовними номерами)
1 < 2,5,14 1 < 2 < 3 2 < 3 < 4 3 < 4 < 15 1 < 5 < 6,10,12 5 < 6< 7 6 < 7 < 8 7 < 8 < 9	8 < 9 < 13 5 < 10 < 11 10 < 11 < 13 5 < 12 < 13 9,11,12 < 13 < 15 1 < 14 < 15 4,13,14 < 15 < 16 15 < 16

Символ „<” означає, що робота 1 передує роботам 2, 5 і 14, відповідно робота 2 передує роботі 3.