1.3 Побудова структурного плану сіткового графіка та нумерація подій і робіт

При побудові структурного плану сіткового графіка варто користуватися наступними основними правилами.

Рисунок 1	Правило 1. Якщо роботи А, В і С виконуються послідовно, то на графіку вони зображуються, як показано на рисунку 1.
Рисунок 2	Правило 2. Якщо для робіт В і С, виконуваних паралельно, необхідний результат роботи А, то це зображується як на рисунку 2.
Рисунок 3	Правило 3. Якщо для виконання роботи С необхідний результат робіт А і В, то це зображується як на рисунку 3.
Рисунок4	Правило 4. Якщо n робіт А1, А2, …. Аn починаються і закінчуються тими самими подіями, то для того, щоб ці роботи мали різні коди, вводиться n–1 фіктивна робота, як на рисунку 4.
Рисунок5	Правило 5. Якщо робота С слідує за двома паралельними роботами А і В, а робота D слідує тільки за роботою В, то така ситуація зображується як на рисунку 5.
Рисунок6	Правило 6. Не повинно бути замкнених контурів, рисунок 6. Правило 7. Кожна подія, за винятком початкової і завершальної, повинна мати не менше однієї попередньої і наступної роботи.

Відповідно до встановлених між роботами причинно-наслідкових зв’язків – табл. 2 і згідно з правилами 1–7 накреслюється структурний план сітки.

Спочатку, як правило, підготовляється чорновий варіант структурного плану. Потім він корегується до виду, зручного для роботи. При побудові структури графіка варто уникати зайвих перетинань стрілок-робіт і скупченості подій. Необхідно домагатися наочності графіка. Так, наприклад, на рис. 7 створюється помилкове враження складності графіка. Тим часом перестановка деяких подій відразу виявляє його простоту (рис. 9).

Після перевірки та упорядкування графіка готується креслення остаточного варіанта сітки і нумерація подій.

Нумерація подій здійснюється таким способом. Відшукується вихідна подія графіка і їй привласнюється ранг 0 (рис. 8), потім на графіку викреслюються стрілки, що виходять з цієї події. Подіям, що опинилися без вихідних стрілок подіям привласнюється ранг 1. Далі, викреслюючи з подій першого рангу стрілки, визначаються події другого рангу. Взагалі події привласнюється і-й ранг, якщо максимальне число стрілок, що з’єднує дану подію з подією нульового рангу, дорівнює і.

Рисунок 7 – Топологія сіткового графіка

Після розподілу всіх подій по рангах здійснюємо їхню нумерацію.

Єдина подія нульового рангу одержує номер 0. Події першого рангу в довільному порядку одержують номери 1, 2, ... n_i, події другого рангу одержать номери n₁ + 1, n₁ + 2,…., n₁ + n₂, де n₁, n₂ – відповідно числа подій першого та другого рангу і т.д. (див. рис. 8).

Рисунок 8 – Нумерація подій сіткового графіка

Після нумерації подій кожна робота одержує код і – j, де і – номер початкової події роботи; j – номер кінцевої події роботи. Це необхідно для чіткої індексації параметрів графіка під час їх розрахунку.

При побудові графіка замість найменування робіт можна використовувати їх умовні номери, що вказуються над відповідною стрілкою, як на рис. 10. На остаточному варіанті сіткового графіка над стрілками коротко записуються найменування робіт (див. рис. 9).

Рисунок 9 – Сітковий графік технологічної підготовки дослідного зразка