2 Порядок виконання завдання

Виконання завдання здійснюється за спрощеною схемою порівняно з наведеною. Кожний студент вибирає номер свого варіанта з таблиці “вихідних даних” згідно з завданням, виданого викладачем, або відповідно до порядкового номера у списку групи.

Якщо у потоці декілька груп, то перша група обирає варіанти як зазначено вище, а студенти другої групи – до свого порядкового номера додають кількість студентів у першій групі і так далі. Наприклад, у першій групі 25 студентів, тоді у другій групі № варіанта студента, що стоїть першим у списку, дорівнює 1+25=26, сьомого за списком – 7+25 = 32 і так далі.

З таблиці вихідних даних (Додаток А) виписують перший і другий стовпчики, а також стовпчик, що відповідає номеру варіанта за такою схемою:

№ з/п	Код робіт, і–j	Тривалість робіт, ti–j
1.	0–1
…	…
30.	16–18

Далі коди і тривалості робіт переписують у таблицю, що відповідає табл. 4 таким чином, щоб коди робіт розташовувалися послідовно від менших до більших. Потім відповідно до вищенаведеної методики розраховують терміни ранніх початків і закінчень робіт (стовпчики 3 і 4) табл. 4 за формулами:

.

Для вихідної події ранній термін початку роботи t_0–1^рп приймають 1 січня поточного року.

Ранній термін початку наступної роботи, що має одну попередню роботу, дорівнює ранньому терміну закінчення попередньої роботи:

t_i-j ^pn = t_h-i^p3.

Ранній термін початку роботи, що має кілька попередніх робіт, дорівнює максимальному з ранніх термінів закінчення попередніх робіт:

.

Далі термін раннього закінчення завершальної роботи переносять у шостий стовпчик, тому, що для неї t_i-j^p3 = t_i-jⁿ³ і починаючи від завершальної події розраховують терміни пізніх початків і закінчень робіт (стовпчики 5 і 6).

Пізній термін початку роботи дорівнює різниці між пізнім терміном закінчення цієї роботи та її тривалістю, тобто:

t_i-jⁿⁿ = t_i-jⁿ³ – t_i-j .

Пізній термін закінчення даної роботи, що має одну наступну роботу, дорівнює пізньому терміну початку наступної роботи, t_i-jⁿ³ = t_j-kⁿⁿ. Якщо дана робота має кілька наступних робіт, то пізній термін закінчення даної роботи буде дорівнювати найменшому з пізніх термінів початку цих робіт, тобто:

.

Далі розраховують і записують у стовпчик 7 резерви часу робіт R_i-j (табл. 4). Роботи, резерви яких дорівнюють 0, належать до критичного шляху. Після цього будують сітковий графік починаючи з критичного шляху. Для цього графік сполучають з календарною сіткою і всі події і роботи відкладають на графіку у відповідному масштабі з однаковою направленістю робіт зліва направо (рис. 10).

Під час розрахунку параметрів сіткового графіка в датах необхідно враховувати, що якщо робота починається першого січня і триває дві доби, то її виконання буде здійснюватися першого і другого січня. Тобто закінчення роботи відбудеться другого січня, а наступну роботу можна буде розпочати третього січня. Тому, щоб не помилитися необхідно розраховуючи термін раннього закінчення роботи додавати доt_i-j^pn тривалість роботи t_i-j без одиниці, а одиницю додавати при переході до наступної роботи (дивись стрілки у табл. 4). Якщо роботи виконуються без вихідних днів (табл. 4), необхідно обумовити, що виробничий цикл прийнято безперервним. В іншому випадку необхідно розрахунок вести з урахуванням вихідних і святкових днів.

Таблиця 4 – Розрахунок основних параметрів сіткового графіку

Код робіт і–j	Тривалість робіт, ti-j	Ранній початок ti-j^pn	Раннє закінчення ti-j^p3	Пізній початок ti-j^nn	Пізнє закінчення ti-j^n3	Резерв часу Ri-j
1	2	3	4	5	6	7
0–1	2	1.01.2001	2.01	1.01	2.01	0
1–2	1	3.01	3.01	9.01	9.01	6
1–3	1	3.01	3.01	3.01	3.01	0
1–10	2	3.01	4.01	11.01	12.01	8
2–4	2	4.01	5.01	10.01	11.01	6
3–5	1	4.01	4.01	4.01	4.01	0
3–6	1	4.01	4.01	9.01	9.01	5
3–9	3	4.01	6.01	9.01	11.01	5
4–10	1	6.01	6.01	12.01	12.01	6

Продовження таблиці 4

5–7	3	5.01	7.01	5.01	7.01	0
6–9	2	5.01	6.01	10.01	11.01	5
7–8	3	8.01	10.01	8.01	10.01	0
8–9	1	11.01	11.01	11.01	11.01	0
9–10	1	12.01	12.01	12.01	12.01	0
10–11	1	13.01	13.01	13.01	13.01	0
11–12	3	14.01	16.01	14.01	16.01	0