3.10 Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства

Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації).

Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, пере спеціалізація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки і т. д.).

Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

У звіті про проходження виробничої бакалаврської практики результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:

• загальна характеристика суті пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);

• обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);

• стан готовності підприємства до введення пропозиції (нововведення);

• план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження даної пропозиції.

4 Вимоги до виробничої бакалаврської практики

Під час виробничої практики виконується індивідуальне завдання, зміст та порядок якого затверджується керівником практики від підприємства. Ефективність виконання індивідуального завдання значною мірою залежить від того, наскільки правильно орієнтований студент на зміст практичного завдання, на його пріоритетні питання, а також на раціональний розподіл часу, відведеного на проходження практики. Завдання можуть бути пов’язані не тільки з написанням звіту, а й з науково-дослідною роботою кафедри з держбюджетної та господарської тематики, підготовкою доповідей на студентську наукову конференцію та написанням наукових статей. Науково-дослідна робота в період практики має бути спрямована на підвищення фахового рівня підготовки студентів.

Після закінчення виробничої практики студент має підготувати звіт з виробничої практики, який подає на кафедру менеджменту керівникові практики із зазначенням ґрунтовних пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства, запропонований для подальшого дослідження комплекс розробок з використанням комп’ютерних технологій та інших видів виконаних робіт.

5 Інформаційна база виробничої бакалаврської практики

Джерелами отримання інформації під час виробничої практики є наступні: статистична та фінансова звітність конкретних суб’єктів господарювання; матеріали управлінського обліку конкурентних суб’єктів господарювання; спеціально організовані дослідження в конкретних суб’єктах господарювання; статистичні довідники, галузеві огляди, матеріали галузевих маркетингових досліджень (для проведення порівняльного аналізу); сучасна вітчизняна та зарубіжна наукова, науково-методична та науково-практична література.

Отримання необхідної та якісної інформації, яку у подальшому можна використати при написанні звіту, залежить від правильної організації та постановки процесу збору статистичної інформації на підприємстві.

Основною формою отримання інформації щодо об’єкта звіту є державна звітність підприємств та організацій, яка поділяється на статистичну і фінансову. Суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи звітність про свою діяльність не складають та не здають.

Статистична звітність подається державним органам статистики у вигляді встановлених законом документів (форм статистичних звітів) за підписами посадових осіб.

Загальнодержавний табель (перелік) форм державної статистичної звітності для підприємств та об’єднань України затверджено наказом Державного комітету зі статистики, зміст окремих форм звітності щороку уточнюється інструкціями комітету.

Фінансова звітність відображає майновий та фінансовий стан підприємства як результат господарської діяльності за звітний період із наростаючим підсумком за встановленими на визначений час державою типовими формами та інструкціями з підписами відповідальних осіб (керівника та бухгалтера підприємства). Вона поділяється за видами та строками подання і регулюється законодавством з урахуванням виду діяльності підприємства, його розміру тощо.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Малі підприємства складають фінансову звітність за спрощеним підходом, з урахуванням вимог, визначених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25. Для таких суб’єктів передбачена єдина форма звітності, яка об’єднує найважливіші показники щодо активів, зобов’язань та фінансових результатів діяльності – «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

Первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, отримані від органів, що здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному вигляді. Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.