21.Поняття і с-ма зобов’язального права. Зобов’язання та його структура

Зобов'язальне право – підгалузь цивільного права Укр, яка регулює договірні відносини, а також відносини, що виникли з одностор , правомірних та не правом дій.

Основним джерелом регулюв зобов’язання є книгаа 5 цив кодексу Укр «Зобов’язальне право»

Зобов’язальне право може бути поділенне на аг частину і спец.

Заг частина – вкл. в себе аг положення, що стосуються всіх видівзобовяз та заг положення договірного права

Спец частина – поділяється на окремі види договорів

Зобов'язання – це відносини за якими одна сторона (боржник) зобов’язується чинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника вик обов’язків.

Найбільш пошир підставою для виконання зобов’язальних відносин є договір. Завдяки якому і забезпечується правове регулювання відносин майнового обіу на засадах рівності, вільного волевиявлення його учасників.

Складовими елементами є:

1. Об’єкт –Поведінка особи

2. Суб’єкт – кредитор , боржник

22.Підстави виникнення та припинення зобов’язання

Підставою виникнення зобов’язань є юрид факт або юрид сукупність, які породжують зобов’язання.

Част 2 статті 509 цив кодексу Укр передбачає, що зобов’язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цив кодексу Укр для цивільних прав і обов’язків. Це може бути договір та інші юрид факти, які передбачені цив кодексом Укр.

Поряд з договорами, підставою виникнення зобов’язання можуть бути односторонні правочини. За якими суб’єкти цив права за допомогою одностор волевиявлення або розпорядження своїм суб’єктивним правом або приймає на себе суб’єктивний обов’язок( видача доручення)

Специфічну групу підстав виникнення зобов'язань складають акти суб'єктів публічного права: а) безпосередні приписи актів цивільного законодавства; б) рішення суду; в) акти управління (адміністративні) акти органів державної влади,органів місцевого самоврядування.

Підставою виникнення зобов'язання є юридична сукупність, що містить в собі припис закону і договір або адміністративний акт і укладений на його підставі договір.

Підставою виникнення зобов'язання можуть бути також інші дії фізичних і юридичних осіб - юридичні вчинки. Наприклад, ведення чужих справ без доручення, рятування майна організації, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Припинення зобов’язання настає в наслідок дії правоприпиняючих юрид фактів, які можуть бути як подіями (смерть боржника, кредитора) та діями ( повернення боргу, передача ренти)

Окремі випадки припинення зобов’язання :

1)виконання зобов’язання

2)Передання відступного – припин зобовяз , якщо на те є згода сторін.

Відступне – це певне майно, що передається замість виконання зобовязаня.

3) Зарахув зустрічних вимог – припинення зарахування зустрічної одностор умови , строк викон якої настав, а також вимого, срок виконання яких не встановлюється моментом пред’явлення вимог. Зарахування не допускається щодо зустрічних вимог:

- відшкодув шкоди завданої каліцтвом, смертю

- стягнення аліментів

- щодо довічного утрим

- у разі закінчення позивної давності

- інших випадках

4)Новація (оновлення зобовяз) – існує в разі, коли зобовяз припиняється за домовленістю сторін при заміні первісного зобовяз новим зобов’язанням.

5)Припинення зобовяз за домовленістю сторін

6)Поєднання боржника і кредитора в одній особі – можлива, якщо боржник набуває право вимоги, що раніш належало його кредиторові.