6. Засоби індивідуального захисту (зіз)

До ЗІЗ відносять спецодяг, спецвзуття, захист рук, засоби захисту органів зору, органів дихання, засоби захисту від шуму і вібрацій, від ураження електрострумом.

Спецодяг надійно захищаючи працюючих від пилу, лугів, кислот, ма­сел, іскор, води, розплавленого металу повинен забезпечувати під час роботи необхідні гігієнічні умови, терморегуляцію організму. Крім того, він повинен бути легким, зручним, не заважати рухам, добре очищатись від бруду.

Спецодяг виготовляють 7 розмірів: 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56.

5 ростів: І, II, ПІ, IV, V.

Відповідно до ГОСТ 12.4.103-83 залежно від призначення спецодяг має спецпозначення, яке наноситься на етикетку і прикріплюється до одягу.

ЗІЗ органів дихання ЗІЗ ОД поділяють на фільтруючі (ф) - очищають вдихуване повітря і ізоляційні (і) - ізоляція від шкідливостей (шлангові і автономні апарати дихання).

Фільтруючі 313 ОД поділяються на:

- протипилові і проти аерозольні - ФА

- протигазові ФГ

- універсальні ФУ

До групи ФА відносять: ШБ – 1, "Лепесток 200", "Кама 200", "Кама 40"

діють не менше 1 зміни ШБ - К "Лепесток 40", У-2к, РП-к, "Астра-2"

ШБ - 1, "Лепесток 5", "Снежок К-ГГ

До групи ФГ (протигазові) - РПГ-67М, "Снежок-К 4-м", "Снежок ПГ', иіепесток-Г", "Лепесток-Апан" також комплектують патронами А, В, Г, КД.

Процес очищення від пилу - за рахунок значної щільності волокон, аерозолі - електростатичним полем, гази - активоване вугілля спец технологі­єю або іонообмінні матеріали - відповідна марка.

А - пари органічних речовин (бензин, гас, сірковуглець, спирти, кето­ни, ефіри, бензол і його гомологи, ксилол, толуол, скипидар), пари хлор-, ХОС, ФОС, фосфорорганічні сполуки, пил, дим, туман.

В - кислі пари (сірчистий газ, сірководень, хлористий водень, хлор, всі препарати сірки), ХОС, ФОС, пил, дим, туман.

Г - пари ртуті, ртутних сполук, пил, дим, туман.

КД - сірководень, аміак, їх суміші, пил, дим, туман.

Не можна застосувати від парів, синильних кислот, миш'яковистого, фосфористого і ціанистого водню, тетрасвинцю, метану.

Зм 7. Загальні основи електробезпеки План

1. Поняття електротравматизму і основні його причини.

2. Дія струму на організм людини.

3. Фактори, що впливають на наслідки ураження струмом.

4. Класифікація приміщень за ступенем ураження струмом

5. Засоби захисту від ураження електричним струмом

1. Поняття електротравматизму і основні його причини. Електротравма - травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги, у вигляді місцевих пошкоджень тканин і органів: електричні опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження внаслідок судорожного скорочення м'язів при протіканні струму (пориви шкіри, м'язів, судин і нервів, вивихи, переломи кісток) а та­кож електрофтальмія. (запалення очей)

Кількість електротравм в промисловості складає 0,5-1% від загаль­ної кількості. Але в наслідок цих травм гине_20 - 40% від усіх смертель­них випадків.

Електротравматизму характерні такі особливості:

1 - людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визна­чити наявність напруги, а тому дія струму є раптовою, і захисна реакція організму проявляється тільки після ураження;

2 - струм, що протікає, діє не тільки в місцях контакту з струмоведучими частинами, але й рефлекторно, як надзвичайно сильний подра­зник, впливає на весь організм, що може приводити до порушення функціонування важливих систем організму - нервової, серцево-судинної, дихання:

3 - електротравми можливі без безпосереднього контакту з струмоведучими частинами - внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між струмовідними частинами і людиною або людиною і землею:

4 - розслідуванню доступні лише тяжкі і смертельні електротравми, що негативно впливає на профілактику електротравм.

Причини електротравматизму - перш за все широке використання електроенергії і відповідно розширення кола осіб, які експлуатують електрообладнання.

Найпоширеніші причини електричного травматизму:

1. Недостатнє навчання, несвоєчасна перевірка знань по техніці без­пеки персоналу, що обслуговує електричне обладнання;

2. Порушення правил експлуатації електроустановок;

3. Порушення правил влаштування електричного обладнання;

4. Порушення правил техніки безпеки при обслуговуванні електрич­ного обладнання;

5. Безконтрольність виконання робіт;

6. Неправильна організація праці і неправильне розміщення пуско­вої апаратури та розподільних пристроїв;

7. Невідповідність типу установок чи обладнання умовам середо­вища;

8. Низька якість електричного обладнання;

9. Пошкодження ізоляції всередині обладнання;

10. Обрив нульового чи заземлюючого провідника;

11. Неправильний підбір автоматичних вимикачів;

12. Невиконання періодичних обслуговувань, випробувань.