3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді

Присітковий фонд - це нижні частини привододільних схилів, де внаслідок їх значної крутизни може формуватись інтенсивний змив ґрунту (площинний, дрібнострумковий, струмковий). Меліоративні заходи тут повинні бути направлені на розпилення поверхневого стоку води переведення його у внутрішньогрунтовий, покращення фізико-механічних властивостей ґрунту, підвищення його родючості.

Спочатку визначаємо можливі втрати ґрунту від змиву для умов господарства за формулою:

де: Р – змив грунту, м/га;

V – каламутність суспензії стоку, г/л;

l – довжина ліній водостоку, м;

h – шар поверхневого стоку, мм;

e – інтенсивність(модуль) стоку, л/сек/га;

d – об’ємна маса, ґрунту, м/куб. м.

Показники V, h, e знаходяться у тісному зв'язку з характером ґрунтового покриву (зернові, трави тощо): орієнтовані показники цих величин приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Залежність каламутності (v), шару поверхневого стоку (h) та інтенсивності стоку (e) від характеру ґрунтового покриву

Ґрунтовий покрив	Весняний стік талих вод			Літній стік зливових вод
	V, г/л	h, мм/га	e, л/сек/га	V, г/л	h, мм/га	е, л/сек/га
Зернові	5-20	10-25	3-5	2-5	5-10	2-3
Багаторічні трави	0,5-3,0	5-20	0,1-0,4	0,5-1	3-5	1-2
Чорний пар	30-50	15-30	5-30	50-80	20-60	10-40

Визначаємо можливі втрати ґрунту від змиву для лівобережного присіткового фонду:

• для весняного стоку талих вод:

м³/га;

• для літнього стоку зливових вод:

м³/га.

Визначаємо можливі втрати ґрунту від змиву для правобережного присіткового фонду:

• для весняного стоку талих вод:

м³/га;

• для літнього стоку зливових вод:

м³/га.

Інтенсивність змиву ґрунту визначаємо по наступній шкалі (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Шкала інтенсивності змиву ґрунту

Характер (ступінь) змиву	Змив ґрунту, м/га
Слабкий	до 5
Помірний	6-10
Сильний	11-30
Дуже сильний	більше 30

Аналізуючи обраховані показники за шкалою інтенсивності змиву ґрунту можна сказати, що на території ліво- і правобережного присіткового фондів інтенсивність змиву ґрунту як при весняному стоку так при літньому буде слабкою.

Визначаємо ширину стокорегулювальної смуги за формулою:

де: В – ширина стокорегулювальної смуги, м;

L – протяжність лінії водостоку від вододілу чи від останньої полезахисної смуги, м;

l – інтенсивність стоку, л/сек. (орієнтовно у Лісостепу для весняного пий до 10 л/сек., для зливового -до 30 л/сек.);

і – кут нахилу вздовж лінії водостоку, град.;

N – ширина промерзання узлісся перед сніготаненням, м (5-10 м з кожної сторони);

К – коефіцієнт поглинання ґрунтом поверхневого стоку води, мм/хв. (для весняного стоку – 0,7-1,0 мм, для зливового – до 10 мм).

Для лівобережного присіткового фонду:

• для весняного стоку талих вод:

м;

• для літнього стоку зливових вод:

м.

Для правобережного присіткового фонду:

• для весняного стоку талих вод:

м;

• для літнього стоку зливових вод:

м.

Визначивши ширину стокорегулювальних смуг на присітковому фонді, бачимо що їх ширина вийшла більше 15 м, тому залишаємо ширину згідно встановлених нормативів 15 м, і проводимо обвалування по верхньому узліссі для покращення водопоглинання.

Так як ширина присіткового фонду менше 400 м, проектуємо лише одну стокорегулювальну смугу.

При підборі асортименту порід враховуємо величину та інтенсивність поверхневого стоку, ґрунтові умови, крутизну схилу тощо; для кращого розпилення і поглинання стоку кущі вводять в узлісковий верхній ряд.

Отже, відповідно до ґрунтово-кліматичних умов створюємо п’ятирядну стокорегулювальну смугу зі схемою посадки 3 м між рядами і кроком садіння 1 м, а також з асортиментом порід при відповідному змішуванні:

Гл – Акб – Гл – Акб – Гл

Вз – Акб – Вз – Акб – Вз

Гл – Акб – Гл – Акб – Гл

Вз – Акб – Вз – Акб – Вз

Розраховуємо кількість садивного матеріалу по породах:

Таблиця 3.5

Номера лісосмуг	Протяжність, км	Площа, га		Потрібно садивного матеріалу, тис. шт.
				всього	у т. ч. по породах
					Акб	Гл	Вз
1	7,5		11,25	45	18	13,5	13,5
2	7,7		11,55	46,2	18,48	13,86	13,86

Так як площа присіткового фонду як на лівому так і правому березі території становить менше 100 га, використовуємо його площу під залуження багаторічними травами.

Визначаємо процент полезахисної лісистості території як відношення площі лісових смуг до загальної площі землекористування:

Л = (П.л.с. / П.з.г.) * 100 %,

де: Л – полезахисна лісистість території, %;

П.л.с. – пл.оща лісових смуг, га;

П.з.г. – площа землекористування господарства, га.

Л = (15,2 / 160) * 100 % = 5,6 %.

Отже, процент полезахисної лісистості для наших ґрунтово-кліматичних умов можна вважати оптимальним.