- •Розділ 1. Аналіз природно-кліматичних умов місце розташування господарства
- •1.1 Вітровий режим
- •1.2. Геологічна і геоморфологічна будова
- •1.3. Ґрунти
- •1.4. Рослинність
- •1.5. Фауна
- •1.6. Економічні умови
- •1.7. Обґрунтування необхідності проведення лісомеліоративних робіт
- •Розділ 2. Меліоративна організація територій
- •2.1. Загальні положення Теорія будь-якого великого сільськогосподарського об’єднання неоднорідна за характером будови рельєфу, станом ґрунтів, їх родючістю тощо.
- •2.2. Рельєф
- •2.3. Виділ земельних фондів
- •Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах
- •3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді
- •3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді
- •Меліоративні заходи на гідрографічному фонді
- •3.4. Визначення співвідношення земельних угідь та оптимальної лісистості
- •Розділ 4. Агротехніка створення захисних лісових насаджень
- •4.1. Полезахисні, стокорегулювальні, частково прибалкові і прияружні смуги
- •4.2. Суцільне залісення схилів
3.4. Визначення співвідношення земельних угідь та оптимальної лісистості
Таблиця 3.7
Співвідношення запроектованих різних видів захисних насаджень
Види захисних насаджень |
Площа | |
га |
% | |
Полезахисні і межові смуги |
111,675 |
4,01 |
Стокорегулювальні |
22,8 |
14,25 |
Прибалкові |
27,59 |
11,54 |
Разом |
162,065 |
5,05 |
Можна вважати, що створена система захисних лісових насаджень, направлених на послаблення шкідливих природних явищ в повному обсязі і буде виконувати свої захисні функції.
Таблиця 3.8
Запроектоване співвідношення різних видів угідь
Види угідь |
Площа | |
га |
% | |
Орні землі – всього: |
|
|
в т.ч. ґрунтозахисна сівозміна |
2667,925 |
83,15 |
Постійне залуження |
378,61 |
11,8 |
Культурні пасовища |
- |
- |
Захисні лісові насадження |
162,065 |
5,05 |
Сади, виноградники |
- |
- |
Водні угіддя |
- |
- |
Діючі яри |
- |
- |
Інші види угідь |
- |
- |
Всього |
3208,6 |
100 |
Розділ 4. Агротехніка створення захисних лісових насаджень
4.1. Полезахисні, стокорегулювальні, частково прибалкові і прияружні смуги
Смуги створюються не широкими смугами переважно на орнопридатних землях невеликої крутості, тому тут можна застосувати суцільний обробіток грунту. В районах достатнього зволоження застосовують здебільшого зяблевий обробіток фунту на глибину 27-30 см (з грунтопоглибленням до 35-40см.); в районах недостатнього зволоження – по системі чорного пару, а в місцях прояву дефляції - по системі раннього пару.
На південних чорноземах і каштанових ґрунтах, обов'язкова плантажна оранка з парування. При достатньому зволоженні основна оранка проводиться восени на глибину 50-60 см. і на наступну осінь – глибиною 27-30 см.; при недостатньому зволоженні, навпаки, перша оранка на глибину 27-30 см, повторна – на глибину 30-60 см.
Догляд за ґрунтом здійснюють по мірі необхідності до зімкнення крон: и Лісостеповій зоні – до 4-6 років, в Степу на чорноземах до 8-10 років і на каштанових ґрунтах до 10-12 років.
Терміни і кількість догляді, встановлюються залежно від забур'яненості і вологості ґрунту. Орієнтовно вони наступні; у перший рік 4-5 доглядів, другий 3-4, третій – 2-3 і в послідуючі роки 2-1. Рекомендується щорічно, до 1-5 річного віку смуг, проводити осіннє неглибоке розпушення міжрядь (на 16‑18 см).
Глибину культивації протягом вегетаційною період потрібно змінювати; 8‑10-12-14 см на сірих опідзолених ґрунтах і чорноземних різновидах ти 16-12-10-8 см на ґрунтах каштанового комплексу.
В рядах посадки (посіву) розпушують ґрунт на глибину 4-8см.
При розміщенні прибалкових смуг на схилах крутістю більше 9 градусів необхідно провести підготовку фунту смугами (прохід плуга чергується з необробленою стрічкою шириною 1,0-1,5 м).
Підготовку ґрунту під прияружні смуги вздовж берегових ярів потрібно проектувати поперек схилу, борознами вниз по берегу, а віддаль між борознами обумовлюються віддаллю між садивними місцями, в борозні – віддаллю між міжряддями. Така технологія дещо затрудняє механізацію робіт, тому потрібно передбачити використання швидкорослих порід для швидшого зімкнення крон.