- •Тема 1.1. Безпека життєдіяльності, як категорія
- •Тема 1.2. Небезпека, ризик, як оцінка небезпеки стор.26
- •Тема 2.1. Структурно-функціональна організація людини з точки зору
- •Тема 2.2. Раціональні умови життєдіяльності людини стор.46
- •Тема 2.3. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище стор.52
- •Тема 3.1.Природні небезпеки стор.57
- •Тема 3.2. Техногенні небезпеки стор.59
- •Тема 3.3. Соціальні та політичні небезпеки стор.66
- •Тема 3.4. Комбіновані небезпеки стор.73
- •Тема 3.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі стор.79
- •Тема 4.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для
- •Тема 4.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому стор.101
- •Тема 5.1. Правові, нормативні, та організаційні основи безпеки
- •Тема 5.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності стор.108
- •Зміст предмету «Безпека життєдіяльності»
- •Навчально-методична література
- •Зміст тем, вимоги до знань і умінь студентів згідно навчальної програми нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності” для вищих закладів освіти затвердженої
- •4 Грудня 1998 року
- •Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності — як категорія
- •Небезпека. Ризик - як оцінка небезпеки
- •Розділ 2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище» Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою
- •Раціональні умови життєдіяльності людини
- •Вплив діяльності людини на навколишнє середовище
- •Розділ 3. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори Природні небезпеки
- •Техногенні небезпеки
- •Соціальні та політичні небезпеки
- •Комбіновані небезпеки
- •Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •Розділ 4. Безпека життєдіяльності в умовах
- •Надзвичайних ситуацій
- •Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних
- •Наслідків
- •Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Розділ 5. Організація і управління безпекою життєдіяльності Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності
- •Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Характеристика системи "людина — життєве середовище"
- •Системи забезпечення життєдіяльності людини
- •Параметри середовища життєдіяльності людини
- •1.2. Небезпека. Ризик-як оцінка небезпеки. Джерела небезпеки та їх класифікація.
- •Класифікація небезпечних та шкідливих факторів
- •Концепція допустимого ризику
- •Прогнозування і моделювання умов виникнення небезпечних ситуацій.
- •Логічне дерево подій.
- •Концепція допустимого ризику та безпека особи
- •Розділ 2. Людина, як елемент системи
- •Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини
- •Роль аналізаторів в забезпеченні життєдіяльності людини
- •Інтенсивність подразника
- •Слуховий аналізатор
- •Психічні характеристики особистості, її психофізіологічні властивості
- •Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту
- •2.2. Раціональні умови життєдіяльності людини Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні та допустимі параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму
- •Соціально – політичне середовище
- •Техногенне середовище (техносфера)
- •Психологічні причини свідомого порушення виконавцями вимог безпеки
- •2.3. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище
- •Основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення водних ресурсів
- •Забруднення грунтів
- •Деградація оточуючого середовища внаслідок розвитку урбанізації.
- •Основні заходи, спрямовані на попередження та мінімізацію наслідків природних небезпек
- •3.2. Техногенні небезпеки Причини та характер виникнення техногенних небезпек
- •Небезпечна дія електричного струму на організм людини, заходи захисту від небезпек, пов’язаних з електричним струмом
- •Хімічні речовини, їх класифікація, шляхи проникнення в організм людини, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •Гранично допустимий вплив шкідливих факторів на людину
- •Техногенні джерела електромагнітного випромінювання, засоби та заходи захисту від їх впливу
- •Основні заходи та засоби захисту від джерел випромінювання
- •3.3. Соціальні та політичні небезпеки Загальні закономірності виникнення соціальних та політичних джерел небезпеки
- •Види соціальних небезпек
- •Політичні небезпеки
- •Соціальні конфлікти
- •Заходи та засоби спрямовані на запобігання виникненню конфліктних ситуацій
- •5. Розв’язання конфлікту з урахуванням властивостей його учасників.
- •Забезпечення безпеки економічної діяльності
- •Комбіновані небезпеки Загальна характеристика комбінованих небезпек
- •Природно техногенні небезпеки
- •Природно-соціальні небезпеки
- •Соціально-техногенні небезпеки: професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю
- •3.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі Небезпечні фактори, причини та наслідки, пов’язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини
- •Основні заходи безпеки при використанні у побуті електричного устаткування
- •Особливі заходи безпеки при використанні у побуті газу, токсичних, пожежо- та вибухонебезпечних речовин
- •Загальні правила поведінки на вулицях і дорогах, при користуванні транспортними засобами
- •Вимоги щодо безпеки громадян при переході через залізничні колії, перебуванні їх на пасажирських платформах і в потягах Правила безпеки для пішоходів
- •Розділ 4. Безпека життєдіяльності в умовах
- •Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •Причини виникнення виробничих аварій
- •Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій.
- •Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Загальні правила виживання та особистої безпеки у разі виникнення надзвичайних ситуацій
- •Принципи, способи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуаціях
- •Як діяти за сигналами цивільної оборони при аварії на атомній станції
- •При аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •Епідемії, епізотії і епіфітотії
- •4.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому Види ураження організму людини
- •Послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги потерпілому
- •Правила і порядок дій при виведенні людини з непритомного стану та стану клінічної смерті
- •Перелік основних засобів та медикаментів для аптечок і сумок першої допомоги
- •Масаж серця
- •Способи штучного дихання
- •Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
- •Розділ 5. Організація і управління безпекою життєдіяльності
- •5.1. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності (правові основи безпеки життєдіяльності)
- •5.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Органи нагляду і контролю за дотримання вимог безпеки підприємствами, організаціями та населенням
- •Завдання для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни
- •1. Під терміном «Аварія» розуміють:
- •2. Під терміном «Катастрофа» розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •4. Відповідно до причин нс, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
- •5. Основні параметри, що характеризують силу та характер землетрусу:
- •6. У разі перебування у приміщенні під час землетрусу необхідно:
- •8. Повінь — це:
- •17. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими сдор утворюється у разі зараження:
- •23. Природними джерелами радіації є:
- •9. Постачання кисню в ізолювальному протигазі здійснюється:
- •Питання
- •Підсумкового семестрового контролю знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Згідно навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Для вищих закладів освіти затвердженої першим заступником Міністра освіти України в.П.Андрущенком 4 грудня 1998р.
Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту
Засоби індивідуального захисту – є одним із способів запобігання несприятливого впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
В залежності від призначення всі засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) поділяються на такі класи: ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, одяг спеціальний захисний, засоби захисту ніг, засоби захисту рук, засоби захисту голови, засоби захисту лиця, засоби захисту очей, засоби захисту органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та інші запобіжні засоби, захисні дерматологічні засоби.
Спецодяг, спецвзуття і засоби захисту рук по захисних властивостях класифікуються по таких групах:
від ковзання – по зажирених, обледенілих, мокрих, забруднених поверхнях;
від підвищення температур – зумовлених кліматом, від теплового випромінювання, відкритого полум’я, іскор, бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями;
від пониження температур – повітря, вітру, від контакту з охолодженими поверхнями.
від радіоактивного забруднення і рентгенівських випромінювань;
від електричного струму (до 1000В, вище 1000В), електростатичних зарядів і полів, електричних і електромагнітних полів;
від нетоксичного пилу – скловолокна, асбесту, від вибухонебезпечного пилу;
від токсичних речовин – твердих, рідких, аерозолей, газоподібних;
від води і розчинів нетоксичних речовин – водонепроникна, водовідпірна, від розчинів поверхнево-активних речовин;
від розчинів кислот;
від лугів;
від органічних розчинників, в тому числі лаків і фарб на їх основі;
від нафти, нафтопродуктів, масел і жирів;
від виробничих забруднень;
від шкідливих біологічних факторів-мікроорганізмів, комах;
від статичних навантажень (від втомлювальності).
Сигнальна.
По видах спецодяг поділяється на: кожухи, пальто, напівпальто, накидки, плащі, халати, костюми, куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, жилети, плаття, блузки, спідниці, фартухи.
По видах спецвзуття поділяється на: чоботи, напівчоботи, черевики, валянки, унти, боти, галоші.
До засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться: распіратори, промислові протигази, ізолюючі дихальні апарати, ватно-марлеві пов‘язки.
За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на: фільтруючі, які забезпечують захист в умовах достатнього вмісту вільного кисню в повітрі /не менше 18%/ і обмеженого вмісту шкідливих речовин, та ізолюючі, які забезпечують захист в умовах недостатнього вмісту кисню і необмеженого вмісту шкідливих речовин.
Фільтруючі засоби по призначенню ділять на три типи:
протипилові – для захисту від аерозолей;
протигазові – для захисту від парогазоподібних шкідливих речовин;
газопилозахисні – для захисту від парогазоподібних шкідливих речовин і аерозолей, присутніх в повітрі одночасно.
До ізолюючих засобів відносяться:
шлангові – які забезпечують подачу повітря, придатного для дихання із чистої зони;
автономні – забезпечують подачу дихальних сумішей із індивідуального джерела повітропостачання.
Шлангові засоби в залежності від способу подачі повітря в лицеву частину поділяються на два види: самовсмоктуючі дихальні апарати, в яких людина вдихає повітря силою своїх дихальних м’язів, і шлангові апарати з примусовою подачею чистого повітря в лицеву частину з допомогою повітредувок або від компресорної мережі після його попередньої очистки.
Принцип дії ізолюючих засобів захисту заснований на виділенні кисню із хімічних речовин в регенеративному патроні при поглинанні вуглекислого газу і вологи, які видихає людина, тобто перетворенні СО2на О2.
В залежності від умов праці рекомендуються такі засоби захисту рук: рукавиці, напальчники, або дерматологічні засоби – мазі, пасти, креми, очищувачі шкіри.
Для виготовлення рукавиць використовують бавовнянопаперові, шерстяні і лляні тканини, шкіряний опилок, азбест, штучна шкіра.
В залежності від призначення захисні рукавиці і нвпальчники виготовляють із гуми на основі каучуків або із натуральних і синтетичних латексів. Засоби захисту рук із полімерних матеріалів повинні мати дату виготовлення і гарантійний термін зберігання. Їх потрібно промивати водою з миючими засобами і просушувати. При зберіганні рукавиці повинні знаходитися на віддалі не менше 1м від опалювальних приладів і не попадати під вплив прямих сонячних променів, масел, бензини та інших речовин, які руйнують матеріал.
До засобів захисту голови – відносяться каски, шляпи, підшоломники.
Вони служать для захисту голови від механічного впливу, від підвищених та понижених температур, а також в деяких випадках від ураження електричним струмом при випадковому дотику до струмоведучих деталей.
Каски використовують і для закріплення на них інших засобів індивідуального захисту: протишумових пристроїв, щитків для зварювальників, прозорих екранів для захисту очей і лиця, освітлювальних приладів.
До засобів захисту очей і лиця – відносяться окуляри і щитки.
Вони захищають від впливу твердих частинок, пилу, бризок рідин і розплавленого металу, роз’їдаючих газів, ультрафіолетового, інфрачервоного, радіо- і лазерного випромінювань, осліплюючої яскравості.
Засоби захисту органів слуху від шуму в залежності від конструктивного виконання поділяються на протишумові навушники, протишумові укладки (беруші) шоломи, каски і протишумові костюми. Навушники захищають вухову раковину ззовні.
Укладки перекривають слуховий канал. Шоломи і каски закривають частину голови і вухову раковину. Протишумові костюми забезпечують захист тіла людини, голови або частини голови.
Засоби індивідуального захисту від шуму попереджують розлади не тільки слухового аналізатора, але і нервової системи.
Всі протишумові навушники мають звукоізолюючі корпуси, виконані із різних полімерних матеріалів або легких металів, в яких знаходиться звукопоглинач (поролон, войлок тощо).
Для зручного і щільного прилягання до голови на кришках корпусів кріпляться ущільнюючі валики.
Засоби захисту робітниква від падіння при виконанні ними робіт на висоті служать запобіжні пояси. Вони складаються із ременя, кілець, ланцюга з карабіном.
Перед одягненням пояса необхідно перевірити справність карабіна і пряжки.
Захисні дерматологічні засоби застосовуються для захисту шкіри в тих випадках, коли по умовах праці працюючі не можуть користуватися рукавицями. До них відносяться пасти, мазі, креми які по призначенню і фізико-хімічних властивостях діляться на три групи. До першої групи відносяться гідрофобні препарати, захищаючі шкіру рук від води, розчинів кислот, лугів, солей, водо- і содомасляних емульсій та інших хімічних продуктів. В них містяться речовини, які не змочуються водою і не розчинні в ній.
В другу групу входять гідрофільні препарати, призначені для захисту шкіри рук працюючих з безводними органічними розчинниками, нафтопродуктами, маслами, жирами, лаками, фарбами, смолами. Пасти, мазі цієї групи складаються із речовин , легкорозчинних або змочуваних водою.
До третьої групи відносяться очищувачі шкіри рук, призначені для видалення виробничих забруднень.
Пасти, мазі наносять на чисту і суху поверхню двічі: перед роботою і після обідньої перерви. Необхідно враховувати, що одним і тим же засобом тривалий час (більше одного місяця) користуватись не слід. Для догляду за шкірою необхідно після роботи використовувати креми, які живлять і регенерують шкіру.