Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Обладнання підприємств торгівлі / 35Обладнання_п_дприємствПракт_12ТТП.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
247.3 Кб
Скачать

Практичні заняття Тема: Визначення економічної ефективності нової техніки і механізації

Завдання для самостійної роботи

при підготовці до практичного заняття

Вивчити за рекомендованою літературою і конспектом лекцій тему “Основні напрями розвитку технічного прогресу в торгівлі”, щоб дати обґрунтовані відповіді на питання:

1. В чому полягає значення науково-технічного прогресу в торгівлі?

2. Основні напрями розвитку НТП в торгівлі?

3. Показники економічної ефективності.

4. Показники механізації робіт.

5. Як визначається термін окупності витрат на придбання нової техніки?

6. Як визначається коефіцієнт автоматизації праці?

7. Як визначається коефіцієнт механізації праці?

Завдання № 1. Розглянути і занотувати основні формули оцінки економічної ефективності.

Термін окупності витрат

де Т – термін окупності капіталовкладень (в роках);

К – сума капіталовкладень (грн);

Е – річний економічний ефект (річна сума прибутку) (грн);

С – сума торгових знижок та надбавок за рік (грн);

В – сума витрат обігу за рік (грн).

Коефіцієнт автоматизації робіт

де К – коефіцієнт автоматизації робіт;

Оар – обсяг автоматизованих робіт, в натуральних показниках чи показниках вартості;

Оар + Онр – загальний обсяг робіт, виконаних комплексно-механізованим та немеханізованим способом, в тих же показниках.

Коефіцієнт механізації праці

де Кмп – коефіцієнт механізації праці;

Рм – кількість робітників, які виконують механізовану роботу (чол);

Рмн – загальна кількість робітників, які виконують роботу механізованим та немеханізованим способом (чол).

Кількість умовно вивільнених робітників

де Рв – кількість умовно вивільнених робітників при застосуванні нової техніки;

О2 – обсяг робіт (вантажообігу, товарообігу), після застосування нової техніки;

П1 – продуктивність праці до застосування нової техніки;

П2 – продуктивність праці після застосування нової техніки.

Завдання № 2. Вирішити ситуаційні завдання, користуючись формулами.

  1. Визначити коефіцієнт комплексної механізації складу підприємства оптової торгівлі, якщо за останній рік обсяг робіт, виконаних комплексно-механізованим способом становить 1860 т, а немеханізованим способом – 230 т.

  2. Визначити за скільки років окупиться торгове обладнання підприємства торгівлі, якщо сума капітальних витрат становила 250 тис.грн, а річна сума прибутку – 31тис.грн.

  3. Розрахувати коефіцієнт механізації вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві оптової торгівлі, якщо за останнє півріччя вручну таких операцій виконано приблизно на 120 т, а за допомогою підйомно-транспортного обладнання 762 т.

  4. Продуктивність праці фасувальника на оптовій базі становила 50 кг за годину. Після заміни обладнання для фасування продуктивність праці зросла до 75 кг за годину. Загальна кількість фасованого за 1 годину товару по підприємству зросла до 750 кг. Визначити кількість умовно вивільнених робітників.

  5. Для забезпечення нормального функціонування торгового підприємства необхідно придбати торгового обладнання на суму 430 тис.грн. Визначте, чи виправдають себе такі капітальні витрати за 5 років, якщо планова сума торгових надбавок за рік становить 2 356 тис.грн, а сума витрат обігу за той же період – 2 145 тис.грн.

  6. Визначити коефіцієнт автоматизації робіт з фасування товарів на підприємстві роздрібної торгівлі, якщо за минулий рік вручну було розфасовано 1,8 т товарів, а за допомогою обладнання для фасування – 12,6 т.

  7. Відомо, що на підприємстві оптової торгівлі із загальною кількістю працюючих 62 робітника на механізованих роботах зайнято 12 робітників. Розрахуйте коефіцієнт механізації праці.

  8. Визначити, наскільки механізований на підприємстві роздрібної торгівлі процес нарізування харчових продуктів, якщо машину для нарізування гастрономічних товарів встановлено лише в першому з двох гастрономічних відділів. При цьому товарообіг за останній квартал у 1 відділі становить 38 тис. грн, а в 2-му 22 тис. грн.

  9. У супермаркеті працює 56 робітників. 8 робітників виконують автоматизовані операції. Розрахуйте коефіцієнт механізації праці.

Тема: Вагове обладнання. Будова, правила експлуатації

Завдання для самостійної роботи

при підготовці до практичного заняття

Вивчити за рекомендованою літературою і конспектом лекцій тему “Торгове вимірювальне обладнання”, щоб дати обґрунтовані відповіді на запитання:

1. Класифікація ваговимірювальних приладів.

2. Які метрологічні вимоги ставлять до вагів?

3. Які торгово-експлуатаційні вимоги ставлять до вагів?

4. Які санітарно-гігієнічні вимоги ставлять до вагів?

5. Найбільш розповсюджені міри довжини та об`єму.

6. Основні типи гирь.

7. Основні елементи будови настільних циферблатних вагів.

8. Основні елементи будови електронних вагів.

9. Правила дії вагів.

10. Основні правила експлуатації вагів.

11. Який нагляд здійснюється за експлуатацією ваговимірювального обладнання?

Завдання №1. Вивчити призначення, принцип дії, основні технічні дані та характеристики вагів. Заповнити табл. 1.

Призначення. Ваги торгові електронні настільні з автоматичним врівноважуванням і дискретним відліковим устроєм типу ВЕ, призначені для зважування, фасування і визначення вартості товару на підприємствах торгівлі і громадського харчування.

Технічні дані.

1. Кількість відображуваних десяткових знаків:

- індикатора МАСА – 5;

- індикатора ЦІНА – 6;

- індикатора ВАРТІСТЬ – 6.

2. Межі зважування:

Найбільша межа зважування 15 кг;

Найменша межа зважування 40 г.

3. Дискретність відліку і ціна перевірочного розподілу:

- в інтервалі від 0,04 до 6,0 кг - 2 г;

- в інтервалі від 6,0 до 15,0 кг – 5г.

4. Дискретність відліку:

- вартості, грн/коп – 1;

- ціни, грн/коп – 1.

5. Помилка обчислення вартості +/- 1 коп.

6. Найбільша межа вибірки маси тари 5 кг.

Принцип дії вагів заснований на перетворенні деформації чутливого елементу, яка виникає під дією вантажу, в аналоговий електричний сигнал, перетворенні його в цифрову форму і наступному цифровому опрацюванні мікропроцесором із видачею результату на цифрові індикатори і на вихідний роз`єм інтерфейсу.

Таблиця 1

Характеристика основних параметрів вагів

Параметри

Характеристика

Призначення

Технічні дані:

  • кількість знаків різних показників

  • межа зважування

  • дискретність відліку та ціна перевірочного розподілу

Принцип дії

Завдання №2. Ознайомитися з будовою вагів. Схематично зобразити їх основні частини.

А) Ваговий устрій:

1 – корпус вагового устрою;

2 – платформа;

3 – огородження;

4 – вимикач;

5 – вихідний роз’єм інтерфейсу;

6 – ніжки регулювальні;

7 – ампула рівня;

8 – вилка та шнур підключення вагів до електромережі.

Б) Устрій індикації:

9 – табло покупця і продавця, що включає в себе індикатори: МАСА, ЦІНА, ВАРТІСТЬ;

10 – клавіатура;

11 – стійка кріплення устрою індикації до вагового устрою.

Завдання №3. Схематично зобразити клавіатуру та панелі індикаторів. Вказати призначення індикаторів та клавіш.

1. Індикатор МАСА – показує масу товару, який зважується.

2. Індикатор ЦІНА – показує ціну товару.

3. Індикатор ВАРТІСТЬ – показує вартість товару.

4. Індикатор нуля – показує встановлення незавантажених вагів на нуль.

5. Індикатор тари – показує, що в пам’яті вагів знаходиться значення маси тари.

6. Клавіша М – використовують для входу у пам’ять.

7. Клавіші пам’яті 1-8 – використовують для вводу в пам’ять та виводу на індикатор ціни товару.

8. Клавіші вводу ціни 00-9 – використовують для вводу ціни. Клавіша 00 необхідна для вводу двох нулів одночасно.

9. Клавіша С – використовується для скидання значень на індикаторах ЦІНА і ВАРТІСТЬ.

10. Клавіша Т – використовується для скидання значення маси тари та компенсації маси тари на індикаторі МАСА.

11. Клавіша І – використовується для вимикання та вмикання індикації.

12. Клавіша -0- ‑ використовується для корекції не навантажених вагів.

Завдання № 4. Виконати операції по запам'ятовуванню цін вагами.

Встановити ваги на робочому столі та за допомогою регулюючих ніжок встановити їх за рівнем таким чином, щоб бульбашка повітря опинилася в центрі кола.

Зняти платформу та прийняти два упора-обмежувача, які встановлені під платформою. Вставити платформу на місце.

Вставити вилку у електромережу та увімкнути ваги. При цьому ваги повинні увійти у режим тестування (на індикаторах відбувається перебирання усіх символів).

Через 15 сек. На індикаторах повинна з’явитися така інформація:

0.000 0.00 0.00

масса – кг ціна – грн/кг вартість – грн

Ваги забезпечують максимальну точність зважування, якщо у незавантаженому стані з’являється індикатор нуля < – >. Якщо індикатор не з’явився, необхідно натиснути клавішу -0-.

Перевірити ваги. Для цього натиснути на центр платформи рукою. При цьому на індикаторі МАСА з’являтимуться значення. Індикатор ВАРТІСТЬ та індикатор нуля повинні згаснути. Відпустити платформу, на індикаторі МАСА з’являться нулі.

Ваги дозволяють вводити ціну за товар за допомогою клавіш вводу, а також за допомогою клавіш пам’яті. Для цього один раз на початку роботи або при зміні ціни на товари необхідно ввести у пам’ять потрібні ціни:

1. Якщо значення індикатора ціни відрізняються від нуля, скиньте значення на індикаторі клавішею „С”.

2. За допомогою клавіш вводу наберіть ціну.

3. Натисніть клавішу „М” для входу у режим пам’яті. Набране значення ціни на індикаторі замиготить.

4. Натисніть одну з восьми клавіш пам’яті. Від тепер введена ціна знаходиться у пам’яті під цією клавішею.

Завдання №6. Визначити вартість товару, який зважується.

Для цього треба:

1. Покласти товар на платформу.

2. За допомогою клавіш вводу або одної з клавіш пам’яті набрати ціну товару.

3. На індикаторі ВАРТІСТЬ з’явиться вартість товару.

Послідовність пункту 1 та 2 не має значення.

Для визначення вартості товару, який зважується з використанням тари:

1. Встановити тару на платформі. Індикатор МАСА визначить масу.

2. Натисніть клавішу „Т”. Індикатор МАСА обнулиться. Засвітиться індикатор тари < – >.

3. При зніманні тари з платформи на індикаторі МАСА залишиться значення маси тари із знаком мінус та засвітяться два індикатори < – >

< – >. Один визначає, що в пам’яті вагів знаходиться маса тари, другий – що ваги знаходяться у незавантаженому стані.

4. Покладіть товар в тару.

5. За допомогою клавіш вводу або однієї з клавіш пам’яті наберіть ціну товару.

6. На індикаторі ВАРТІСТЬ засвітиться вартість товару.

7. Для виключення значення маси тар з пам’яті вагів треба привести ваги у незавантажений стан (обов’язково повинен засвітитися індикатор нуля < – >), а потім натиснути клавішу „Т”, при цьому індикатор тари < – > погасне. Якщо клавішу „Т” натиснути при завантажених вагах, то вага завантаження буде сприйнята за нову тару.

ТЕМА: КОНТРОЛЬНО-КАСОВІ МАШИНИ, ЇХ ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТА ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Завдання для самостійної роботи

при підготовці до практичного заняття

Вивчити за рекомендованою літературою і конспектом лекцій тему “Обладнання для розрахунків з покупцями”, щоб дати обґрунтовані відповіді на запитання:

1. Порядок роботи на контрольно-касових апаратах.

2. Контроль за дотриманням порядку роботи на ККА.

3. Яка відповідальність за порушення закону України „Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”?

4. Призначення ККА.

5. Основні частини будови ККА.

6. Правила експлуатації ККА.

Завдання №1. Підготовка до роботи електронного ККА Silex 7004.

1. Порядок встановлення електронного ККА.

1.1. Виділити для експлуатації апарата робоче місце площею не менше 2 м2 (на один апарат). Не рекомендується встановлювати апарат у місці, де він буде попадати під дію джерел тепла та прямих сонячних променів.

1.2. Розташовувати апарат слід на висоті, яка забезпечує зручну роботу з ним.

1.3. Місце підключення апарата до електромережі повинно бути легкодоступним, підключення інших електричних пристроїв до тієї ж розетки, або лінії мережі може стати причиною завад в роботі апарата, тому інші прилади необхідно підключати до іншої лінії мережі.

2. Порядок підготовки до роботи електронного ККА.

2.1. Встановити та заправити чекову та контрольну стрічку в апарат:

2.1.1. Установка та заміна паперової стрічки:

- зняти кришки відсіку друкуючого пристрою,

- встановити рулони чекової та контрольної стрічок у кишеню для стрічок(в глибині апарату),

- відрізати стрічку під кутом та заправити її кінець у принтер (спрямованість розмотки повинна бути проти годинникової стрілки при погляді на апарат зліва),

- край стрічки вставити в щілину з внутрішнього боку друкуючого пристрою та натиснути клавішу ПКС (ПЧС) до виходу стрічки із зворотного боку,

- натискаючи клавішу ПКС (ПЧС), просунути контрольну паперову стрічку вперед та вставити в паз на приймальному ролику, який знаходиться над місцем установки рулону паперової стрічки, та знову натиснути клавішу ПКС (ПЧС), щоб було здійснено декілька намоток,

- закрити кришку відсіку друкуючого пристрою.

2.2. Підключити вилку шнура до електричної мережі та встановити перемикач в позицію „І”.

3. Перевірка технічного стану апарату.

3.1. Підключити апарат до електромережі. Після цього на обох індикаторах повинен пройти початковий тест у вигляді десяти нулів, а потім на обох індикаторах повинно з’явитися „0000”.

3.2. Натиснути клавішу ОПЛАТА. На обох індикаторах повинен з’явитися „0”.

3.3. У цьому режимі перевірити клавіатуру апарату, натискання будь-якої клавіші цифрового поля повинно супроводжуватися звуковою сигналізацією та появою відповідної цифри на індикаторах.

3.4. Натиснути клавішу „С” для скидання індикації.

3.5. Натиснути послідовно клавіші НФ (ФУНКЦІЯ) та ФІРМА. Друкуючий пристрій повинен надрукувати запрограмований заголовок чека.

3.6. Натиснути послідовно клавіші НФ (ФУНКЦІЯ) та ЧАС. На обох індикаторах повинні з’явитися цифри, що вказують на теперішню дату та час.

3.7. Натиснути клавішу ОПЛАТА, попередньо перемістивши ключ у замку грошової скриньки у положення „Відчинено”. Грошова скринька повинна висунутися.

3.8. Засунути грошову скриньку та натиснути клавішу „С”. На обох індикаторах повинен з’явитися „0”.

Вказані повідомлення та дії свідчать про нормальне функціонування апарата.

4. Здійснити вхід у такі режими роботи апарату: ”БР”, ”Р”, ”Х”, ”Z”, ”ПРГ”.

„БР” – режим блокування реєстрації. Апарат не працює, але є підключеним до мережі для підзарядки акумулятора.

„Р” – режим реєстрації. В цьому режимі здійснюються продажі.

„Х” – режим службових звітів. Друкування різноманітних видів звітів без обнулення відповідних регістрів, які накопичуються.

„Z” – режим фіскальних звітів та обнулення. Друкування щоденного підсумкового обов’язкового звіту із знесенням інформації в фіскальну пам’ять, з обнуленням накопичених підсумків, а також періодичний звіт фіскальної пам’яті за будь-який минулий період.

„ПРГ” – режим програмування. Задаються усі необхідні параметри та вводяться у пам’ять (ціни, кількість, опис товарних одиниць, відділів і т.д.)

4.1. Якщо касовий апарат не знаходиться у стані запрошення до входу в режим, тобто на індикаторах апарата не з’явилася інформація „0000”, здійснити перехід в стан запрошення шляхом натискування клавіш НФ (ФУНКЦІЯ) та ЦІНА/КАСИР.

До зміни режиму роботи апарата повинна бути завершена попередня операція. У протилежному випадку, при натисканні клавіші апарат буде подавати звуковий сигнал, який вимагає повернення до попереднього режиму роботи та завершення попередньої операції.

Зміна режиму роботи апарату можлива тільки із стану запрошення на вхід до режиму. В цьому стані в лівій частині індикаторів апарата відображається найменування поточного режиму роботи, а в правій – запрошення на введення паролю для входу до режиму. Стан запрошення на вхід до режиму роботи „Р” встановлюється при вмиканні апарата.

4.2. Ввійти у стан запрошення на вхід до кожного режиму роботи. При натискування клавіші „+/-„ виконується перехід до наступного режиму роботи, при натискуванні „-%/+%” – до попереднього режиму роботи.

4.3. Кожен режим роботи апарата захищений паролем для захисту фінансової інформації та обмеження доступу. У даному разі для входу у кожний із зазначених режимів необхідно з клавіатури набрати пароль – 20 та для завершення операції натиснути клавішу ОПЛАТА.

5. Початок робочого дня.

5.1.Перевірити наявність чекової та контрольної стрічки.

5.2. Перевірити правильність теперішньої дати та часу. Натиснути клавіші НФ та Х/ЧАС.

5.3. Перевірити обнулення каси за допомогою знімання Х-звіту, для цього натиснути клавіші НФ та ЦІНА/КАСИР і вибрати режим Х за допомогою клавіші +/- ,або +%/-% (на екрані Н 0000) і ввести 20 та натиснути ОПЛАТА два рази.

5.4. Провести службове внесення грошей у касу.

Натиснути НФ та ЦІНА/КАСИР і вибрати режим реєстрації за допомогою клавіш +/- або +%/-% (на екрані Р 0000).Потім ввести 20 і натиснути послідовно ОПЛАТА, суму грошей, та клавішу ВН/ВД.

6. Реєстрація продажу.

6.1. Продаж одиничного товару за кодами. Вибрати режим Р 0000. Натиснути клавішу N коду, КОД/ТОВ, ПС та саму суму грошей від покупця і клавішу ОПЛАТА.

6.2. Продаж товарів за кількістю. Кількість товару (ціла частина) , (дрібна частина) х N коду товару, КОД/ТОВ ПС та сума грошей від покупця, ОПЛАТА.

6.3. Продаж товару за кодами з вільною ціною. Кількість товару х ціна товару, ЦІНА/КАСИР, N коду товару, КОД/ТОВ, ПС та сума грошей від покупця і ОПЛАТА.

7. Операції відміни. Здійснюються тільки до закриття чека клавішею ОПЛАТА.

7.1. Відміна останньої торгової операції, сума якої відображається на екрані. Натиснути клавішу АН.

7.2. Відміна від торгової операції за кодами товару з запрограмованою ціною натиснути НФ, АН, кількість товару х N коду товару, КОД/ТОВ, ПС.

7.3. Відміна від торгової операції за кодами товару з вільною ціною.

Натиснути АН, кількість товару х ціна товару, ЦІНА/КАСИР, N коду товару, КОД/ТОВ та ПС.

8. Операція повернення грошей. Повернення грошей робиться окремим чеком. Натиснути клавіші НФ, ОБМ/ПОВ, сума грошей, ЦІНА/КАСИР, потім N коду товару, КОД/ТОВ, ОПЛАТА.

9. Службова видача грошей із каси проводиться касиром за вимогою адміністрації торгового підприємства. Ввести суму та натиснути клавіши НФ та ВН/ВД.

10. Кінець робочого дня.

10.1. Зняти Х-звіт для перегляду денного обігу:

- перейти у режим „Х”,

- ввести пароль касира та нажати клавішу ОПЛАТА два рази.

10.2. Зробити службову видачу грошей. Натиснути НФ, ЦІНА/КАСИР і вибрати за допомогою клавіш +/- або +%/-% режим реєстрації (Р 0000). Ввести 20, натиснути клавіши ОПЛАТА, суму грошей та НФ, ВД/ВН.

10.3. Провести обнулення касового апарата. Вибрати режим реєстрації Z 0000. Натиснути клавіши 20 та два рази ОПЛАТА.

11. Зміна ціни товару:

- натиснути НФ, ЦІНА/КАСИР та вибрати режим ПРГ 0000,

- ввести 20 і ОПЛАТА,

- ввести номер коду програмуємого товару і натиснути КОД/ТОВ,

- ввести нову ціну товару і натиснути ЦІНА/КАСИР,

- натиснути ОПЛАТА.

Завдання №2. Здійснити роботу на електронному контрольно-касовому апараті Silex 7004 ( всі операції зазначені вище )

Тема: Розрахунок необхідного розмірУ площі для зберігання швидкопсувних товарів

Завдання для самостійної роботи

при підготовці до практичного заняття

За рекомендованою літературою і конспектом лекцій вивчити тему “Холодильне обладнання” та дати обґрунтовані відповіді на наступні запитання:

1. Існуючі засоби охолодження продуктів.

2. Класифікаціяся холодильних машин та агрегатів.

3. Техніка безпеки під час роботи з холодильним обладнанням.

Завдання №1. Розглянути і занотувати формули, за якими розраховують розмір площі для зберігання швидкопсувних товарів.

де G – максимальні товарні запаси, кг;

N - норма завантаження на 1м2 площі, кг/м2 ;

К - коефіцієнт переведення завантаженої площі у загальну.

Розрахунок максимальних товарних запасів здійснюється по середньоденному товарообігу, середній ціні та строкам зберігання продуктів.

де g – середньоденний товарообіг, тис.грн;

t – термін зберігання, доб;

Р – середня ціна за 1 кг, грн.

Завдання №2. За допомогою таблиці 1 розрахувати необхідну охолоджену площу холодильного обладнання супермаркету, який реалізує:

Таблиця 1

Вихідні данні для розрахунку необхідного розміру площі для зберігання швидкопсувних товарів

Найменування продукту

Строк зберігання, діб.

Норма завантаження, кг/м2

Коефіцієнт переве-дення заванта-ження

Режим зберігання

Темпера-тура, t C0

Віднос-на вологі-сть, %

М’ясо охолоджене, м’ясопродукти

3

170

1,5

2

78

М’ясо морожене

5

150

1,5

-2

82

Птиця охолоджена

2

200

1,5

2

80

Птиця морожена

5

180

1,5

-2

85

Риба охолоджена

2

240

1,7

0

90

Риба морожена

4

260

1,7

-2

92

Гастрономія

3

280

1,5

3

82

Молочні продукти

2

280

1,5

3

82

Жири тваринні

10

280

1,5

4

82

Яйця

6

240

1,5

3

78

Томати, огірки

3

270

1,6

5

82

Овочі

8

310

1,6

5

82

Цибуля

15

200

1,6

8

80

2.1. М’ясо охолоджене, морожене та м’ясопродукти, ціною 8 грн за 1 кг з середньодобовим товарообігом 3 тис.грн.

2.3. Птицю охолоджену та морожену за середньою ціною 6 грн за 1 кг, середньодобовий товарообіг 4 тис.грн.

2.4. Рибу охолоджену та морожену за середньою ціною 7 грн за 1 кг з середньодобовим товарообігом 2 тис.грн.

2.5. Гастрономічні продукти за середньою ціною 18 грн за 1 кг середньодобовий товарообіг 10 тис.грн.

2.6. Жирів тваринних за середньою ціною 5 грн за 1 кг з середньодобовим товарообігом 1 тис.грн.

2.7. Молочні продукти за середньою ціною 2 грн за 1 кг, середньодобовий товарообіг 1,5 тис.грн.

2.8. Яйця за ціною 3 грн з середньодобовим товарообігом 1,2 тис.грн.

2.9. Томати, огірки за середньою ціною за 1 кг – 2 грн з середньодобовим товарообігом 0,8 тис.грн.

2.10. Овочі за середньою ціною за 1 кг – 1,7 грн, товарообіг за добу – 1,2 тис.грн.

2.11. Цибуля за ціною 1 грн за 1 кг з товарообігом за добу – 0,2 тис.грн.

Завдання 2. Результати оформити табл. 2.

Таблиця 2

Результати розрахунку необхідної площі для зберігання швидкопсувних продуктів

Група товарів

Максимальні товарні запаси, G (кг)

Охолоджена площа, S (м2)

М’ясо охолоджене, морожене та м’ясопродукти

Птиця охолоджена, морожена

Риба охолоджена, морожена

Гастрономічні продукти

Жири тваринні

Молочні продукти

Яйця

Томати, огірки

Овочі

ТЕМА: Підйомно-транспортне обладнання.

Будова, правила експлуатації

Завдання для самостійної роботи

при підготовці до практичного заняття

За рекомендованою літературою і конспектом лекцій вивчити тему “Підйомно-транспортне обладнання” та дати обґрунтовані відповіді на наступні запитання:

1. Ознаками класифікації підйомно-транспортного обладнання.

2. Вимоги, яким повинно відповідати підйомно-транспортне обладнання.

3. Чим потрібно керуватися при виборі підйомно-транспортного обладнання?

4. Правила експлуатації підйомно-транспортного обладнання.

Завдання №1. Визначити призначення однобалочного мостового крану (крану-балки).

Вантажопідіймальні машини призначені для механізації операцій піднімання та опускання вантажів. Крім того, окремі види цих машин пересувають вантажі у визначених межах в горизонтальній площині і можуть використовуватися для вантажно-розвантажувальних робіт. Вантажо-підіймальні машини характеризуються періодичністю в роботі, тобто зупинками для завантаження та розвантаження.

До вантажопідіймальних машин належать: домкрати, талі, лебідки, тельфери, різноманітні крани, вантажні ліфти, підйомники та ін.

В торговій практиці поряд із складними підіймальним обладнанням набули широкого застосування прості види машин (мала механізація). До них належать: домкрати, талі, лебідки, консольні крани, мостові крани та ін. Однобалочні крани (крани-балки) застосовують на складах, іноді в магазинах з прольотом споруди від 5 до 17 м.

Завдання №2. Ознайомитися з будовою однобалочного мостового крану. Зобразити схему його будови, зазначити основні частини.

Основними елементами будови однобалочного мостового крану є:

1 – їздова балка (двотавр);

2 – електропривід;

3 – кабіна управління;

4 – ходові колеса;

5 – гратова ферма;

6 – поперечні кінцеві балки;

7 – електротельфер;

8 – підкранові шляхи (рельси).

Кран-балка має двотаврову вздовжну їздову балку 1, яка підтримується поперечними кінцевими балками 6, з ходовими колесами 4. Електропривод 2, який закріплений на горизонтальній гратовій фермі 5, приводить в дію ходові колеса 4 та пересуває кран по підкрановим шляхам (рельсам) 8. По їздовій балці 1 пересувається стандартний електротельфер 7. Великовантажні крани управляються з кабіни 3. Крани малої вантажопідйомності не мають кабіни та управляються з підвісного пульта, який змонтовано на висоті 1,2 м від долівки. Підкранові шляхи у великих кранів розташовують на металевих або залізобетонних балках, які призначені для передачі навантаження на колони. У малих кранів підкранові шляхи закріпляються за допомогою кронштейнів до несучих стін будівлі.

Завдання №3. Ознайомитися та занотувати правила безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання.

Для безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт слід дотримуватися таких правил:

  • поверхня долівки повинна бути рівною та чистою;

  • місце роботи повинно бути добре освітлене;

  • не слід заставлятити робочу площу сторонніми предметами і тарою;

  • основні проходи та проїзди повинні бути ширші на 1м застосовуваних транспортних засобів;

  • сходи повинні мати перила;

  • при укладанні товарів у штабеля їх висота не повинна перевищувати 2 м;

  • люки повинні бути огородженні на висоті не менше 0,9 м;

  • у неробочий час люки повинні бути закрити крановиками;

  • нахилені спуски по всій довжині повинні мати огородження.

До управління підйомно-транспортним обладнанням допускаються особи віком не молодше 18 років, які ознайомленні з безпечними методами праці та які мають посвідчення на право управління зазначеним обладнанням.

До експлуатації допускаються лише справне обладнання. Щоденно на початку роботи необхідно перевіряти його справність. На несправному обладнанні працювати категорично заборонено.

Безпека роботи на підйомно-транспортному обладнанні забезпечується його вчасним оглядом, ремонтом та випробуваннями. Випробування та технічне посвідчення обладнання здійснює інженер-інспектор один раз на рік.

На кожен вид обладнання повинен бути паспорт та інструкція з експлуатації. В паспорті зазначають про всі ремонти та огляди обладнання.

ТЕМА: Розрахунок ефективності застосування обладнання для викладки товарів

Завдання для самостійної роботи

при підготовці до практичного заняття

За рекомендованою літературою і конспектом лекцій вивчити тему “Торгові меблі та інвентар торгових підприємств” та дати обґрунтовані відповіді на наступні запитання:

1. Ознаками класифікації торгових меблів.

2. Класифікація торгового інвентару.

3. Техніко-експлуатаційні вимоги до торгових меблів.

4. Ергономічні вимоги до торгової меблі.

5. Економічні та естетичні вимоги до торговельних меблів.

6. Санітарно-гігієнічні вимоги до торгових меблів.

7. Які меблі використовують у торговій залі?

8. Допоміжний, протипожежний інвентар, інвентар для пломбування, прибирання та санобробки помешкань, рахунковий інвентар.

9. Що відноситься до меблів для приймання, зберігання та підготовки до продажу товарів у магазинах та торгових складах?

10. Який інвентар використовують для торгових залів магазинів?

11. Що відноситься до інвентарю для складських та підсобних приміщень?

Ефективність використовування торговельної площі та обладнання для викладки і показу товарів на підприємствах роздрібної торгівлі оцінюють за розміром установчої та демонстраційної площі.

Розмір установчої та демонстраційної площі визначається коефіцієнтами.

Установчою називають частину площі торгового залу, яка зайнята під обладнання для викладки товарів.

Коефіцієнт установчої площі розраховується за формулою:

де Sоб – площа торгового залу, зайнята під обладнанням, м2 ;

Sзаг – загальна площа торгового залу, м2 .

Демонстраційна площа – це площа викладки товарів, яка складається з площ усіх поверхонь обладнання, зайнятих під викладку товарів.

Коефіцієнт демонстраційної площі розраховується за формулою:

де Sп – площа всіх поверхонь обладнання, зайнятих під викладку товарів, м2 ;

Sзаг – загальна площа торгового залу, м2 .

Таблиця 1

Рекомендовані показники коефіцієнтів установчої та демонстраційної площі для підприємств роздрібної торгівлі

Площа торгового залу , м2

Коефіцієнт установчої площі

Коефіцієнт демонстраційної площі

З універсальним асортиментом та універсамах

Молочних, м’ясних та рибних

інших

До 250

0,32

-

0,65

0,7

251-650

0,3

0,72

0,65

0,68

651-1000

0,29

0,7

-

0,68

Більше 1000

0,27

0,68

-

-

Завдання №1. Розрахувати коефіцієнти установчої та демонстраційної площі:

    1. Магазин „Гастроном” має загальну площу торгового залу 200 м2. В торговому залі розташоване таке обладнання :

  • 10 пристінних гірок (ширина 0,7 м, довжина 2,2 м, кількість полиць 5)

  • 8 холодильних прилавків (ширина 1 м, довжина 2,2).

    1. Магазин „Універсам” має загальну площу торгового залу 850 м2. В торговому залі розташовано таке обладнання:

  • 22 приставні гірки (ширина 1 м, довжина 2,5м, полиць - 5)

  • 9 холодильних прилавків (ширина 1 м, довжина 2,5 м).

1.3. Магазин „Овочі-фрукти” має загальну площу торгового залу 300м2. В торговому залі розташоване таке обладнання:

- 5 пристінних гірок (ширина 0,7 м, довжина 2,1 м, полиць – 4).

- 3 холодильних прилавки (ширина 1,5 м, довжина 3 м).

1.4. Магазин „Риба” має загальну площу торгового залу 250 м2. В торговому залі розташоване таке обладнання:

- 7 пристінних гірок (ширина 0,8 м, довжина 2,3 м,полиць – 3)

- 12 холодильних прилавків (ширина 2 м, довжина 5 м).

Завдання №2. За даними табл. 1 порівняти ефективність та зробити висновки використовування торговельної площі магазинів. Результати занести в табл. 2.

Таблиця 2

Порівняльна ефективність установчої та демонстраційної площі

Коефіцієнти

Гастроном

Універсам

Овочі-фрукти

Риба

норма

факт

норма

факт

норма

факт

норма

факт

Установчої площі

Демонстраційної площі

Література

Законодавчі і нормативні документи

1. Закон України „Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.06.1996 р.

2. Інструкцїї заводів-виробників згідно технічному опису, догляду і експлуатацїї відповідних машин та механизмів.

3. Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, від 20 вересня 1996 р.

Навчальна література

1. Дашков Л.П. Комерція и технологія торгівлі. – М.: Маркетинг, 1999. – 448 с.

2. Золин В.П. Технологическое оборудование предприятий общественного питания. – М.: ИРПО, Издательский центр „Академия”, 2000. – 256 с.

3. Памбухчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. – М.: Маркетинг, 1998. – 320 с.

4. Арустамов Э.А. Оборудование предприятий (торговля). – М.: Издательский Дом „Дашков и К”, 2001. – 449 с.