6.4. Спеціальні режими господарювання. Відповідальність у сфері господарської діяльності

1. Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Правила ІНКОТЕРМС.

2. Правовий режим іноземних інвестицій: поняття та форми здійснення іноземних інвестицій.

3. Концесійна діяльність в Україні. Законодавство про концесію. Договір комерційної концесії.

4. Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ): поняття, територія і статус. Види СЕЗ. Державні гарантії інвестицій у СЕЗ.

5. Загальні принципи відповідальності учасників господарських відносин.

6. Господарські санкції як правові засоби відповідальності у сфері господарювання. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності.

7. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.

8. Способи захисту прав суб’єктів господарювання.

9. Підстави припинення суб'єктів господарювання.

10. Форми реорганізації: виділення, поділ, перетворення, приєднання, злиття.

11. Неплатоспроможність суб'єкта підприємництва. Особи, що беруть участь у провадженні справи про банкрутство.

12. Процедури, що застосовуються щодо неплатоспроможного боржника та його майнові активи.

13. Державна політика з питань банкрутства. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство.

7. Приклад типового ситуаційного завдання

На виконання договору поставки меблева фабрика повинна поставити заводу «Прогрес» 10 меблевих гарнітурів. У вказаний період меблі були поставлені заводу, проте при їх прийманні було виявлено, що 2 гарнітури були не повністю укомплектовані.

Як повинні поступити учасники ситуації, що виникла у даному випадку?

Відповідь

Основні вимоги виконання договорів поставки встановлюються Господарським кодексом України (далі ГК), Цивільним кодексом України (далі ЦК), іншими законодавчими актами. Основні вимоги до виконання договорів постачання встановлюються ГК і іншими законодавчими актами. Відповідно до ст.265 ГК за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язана передати (поставити) в обумовлені терміни (термін) іншій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, вказаним в стандартах, технічних умовах, документації до зразків, прейскурантах або товарознавських довідниках (ст. 266 ГК). Комплектність товарів, що поставляються, і правові наслідки постачання некомплектних товарів регулюються ст. 270 ГК. Згідно ст. 270 ГК товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачена поставка з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), які входять в комплект.

В разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх в двадцятиденний термін після отримання вимоги або замінити комплектними виробами в той же термін, якщо сторонами не погоджений інший термін. Надалі до укомплектовування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар вже сплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У випадку, якщо постачальник у встановлений термін не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару (ч.3 ст.270 ГК). Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності (ч.4 ст.270 ГК). Господарське законодавство зобов'язало учасників господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, відновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду (ч.1 ст.222 ГК). У разі потреби відшкодування збитку або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання – учасник господарських стосунків, чиї права або законні інтереси порушені, з метою безпосереднього врегулювання суперечки з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлене законом (ч.2 ст.222 ГК). У сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ст.217 ГК).

Таким чином, у запропонованій ситуації покупець – завод «Прогрес» повинен скласти акт про некомплектність поставленого товару і звернутися до постачальника – меблевої фабрики з вимогою доукомплектувати меблеві гарнітури, що поставлені не повністю укомплектованими, або замінити вказані гарнітури на комплектні. Меблева фабрика може, виславши свого представника, перевірити комплектність меблевих гарнітурів і погодити з покупцем термін (який законом встановлений в двадцять днів) допоставки або заміни гарнітурів. До того часу, поки меблева фабрика не виконає заміну гарнітурів або доукомплектує їх, завод має право не оплачувати даний товар, а в разі передоплати – вправі вимагати повернути вартість вказаних гарнітурів. В разі ігнорування меблевою фабрикою вимог покупця, завод має право пред’явити фабриці претензію і застосувати до контрагента господарські санкції – оперативно-господарські та/або штрафні.

Примітка. Відповідь студента повинна містити докладний алгоритм вирішення ситуації.