Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини

Здатність будь-якої аварійно хімічно небезпечної речовини легко переходити в навколишнє середовище і викликати масові ураження визначається його основними фізико-хімічними і токсичними властивостями. Найбільше значення з фізико-хімічних властивостей мають агрегатний стан, розчинність, щільність, летючість, температура кипіння, гідроліз, тиск насичених пар, коефіцієнт дифузії, теплота випару, температура замерзання, в'язкість, корозійна активність, температура спалаху і температура запалення і ін.

Механізм токсичної дії ХНР полягає в наступному. Усередині людського організму, а також між ним і зовнішнім середовищем, відбувається інтенсивний обмін речовин. Найбільш важлива роль у цьому обміні належить ферментам - хімічним (біохімічним) речовинам або з'єднанням, здатним управляти хімічними і біологічними реакціями в організмі.

Токсичність тих або інших ХНР полягає в хімічній взаємодії між ними і ферментами, що приведе до гальмування або припинення ряду життєвих функцій організму. Повне пригнічення тих або інших ферментних систем викликає загальну поразку організму, а в деяких випадках його загибель.

Класифікація аварійно хімічно небезпечних речовин здійснюється: по ступені впливу на організм людини; по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації (табл. 9.10); по важливості впливу на підставі обліку декількох найважливіших факторів; по здатності до горіння.

Значна частина ХНР є легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, що часто приводить до виникнення пожеж і вибухів у випадку руйнувань ємностей, а також утворенню в результаті горіння нових токсичних з'єднань.

Таблиця 9.10 - Класифікація ХНР по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації

№ п/п	Найменування групи	Характер дії	Найменування ХНР
1	2	3	4
1	Речовини із переважно задушливою дією	Впливають на дихальні шляхи людини	Хлор, фосген, хлорпікрин
2	Речовини переважно загальотрутної дії	Порушують енергетичний обмін	Окис вуглецю, ціаністий водень
3	Речовини, що володіють задушливою і загальотрутною дією	Викликають набряк легенів при інгаляційному впливі і порушують енергетичний обмін при резорбції	Амил, акрилонитрил, азотна кислота, окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень
4	Нейротропні отрути	Діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу	Сірковуглець, тетраетилсвинець, фосфорорганичні з'єднання.
5	Речовини, що мають задушливу і нейтрону дію	Викликають токсичний набряк легенів, на тлі якого формується важка поразка нервової системи	Аміак, гептил, гідразин і ін.
6	Метаболічні отрути	Порушують процеси метаболізму речовини в організмі	Окис етилену, діхлоретан
7	Речовини, що порушують обмін речовин	Викликають захворювання з надзвичайно млявим плином і порушують обмін речовин	Діоксини, поліхлоровані бензфурани, галогенизовані ароматичні з'єднання і ін.

По здатності до горіння всі ХНР діляться на групи:

- негорючі (фосген, діоксини і ін.). Речовини даної групи не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21 %;

- негорючі пожеже небезпечні речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окис вуглецю, сірчистий ангідрид, хлорпікрин і ін. термічно нестійкі речовини, ряд зріджених і стиснених газів), які не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21%, але розкладаються з виділенням горючих пар;

- важкогорючі речовини (зріджений аміак, ціаністий водень і ін.), здатні займатися тільки при дії джерела вогню;

- горючі речовини (акрилонітрил, аміл, газоподібний аміак, гептил, гідразин, діхлоретан, сірковуглець, тертраетилсвинець, окисли азоту і т.д.), здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.