- •Міністерство освіти і науки україни
- •Ідентифікація модуля «Теплотехніка»
- •6. Викладацький склад:
- •7. Тривалість:
- •8. Форми та методи навчання:
- •1.1. Основні поняття і вихідні положення технічної термодинаміки
- •1.2. Газові суміші
- •1.3. Теплоємність ідеальних газів
- •1.4. Перший закон термодинаміки
- •1.5. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •1.6. Реальні гази (пари)
- •1.7. Вологе повітря
- •1.8. Термодинаміка потоку робочого тіла
- •1.9. Другий закон термодинаміки
- •1.10. Цикли і робочий процес теплових машин
- •2.1. Основні поняття та визначення
- •2.2. Теплопровідність
- •2.3. Конвективний теплообмін
- •2.4. Теплообмін випромінюванням
- •2.5. Теплопередача. Основи розрахунку теплообмінних апаратів
- •Устаткування
- •3.1. Паливо. Основи процесу горіння
- •3.2. Котельне устаткування
- •3.3. Ядерне паровироблювальне устатковання (япву)
- •4. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Контрольна робота Змістовий модуль 1. “Технічна термодинаміка”
- •Змістовий модуль 2. “Теорія теплообміну”
- •Екзаменаційні питання
- •Теплотехніка
- •(З програмою)
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45
Устаткування
3.1. Паливо. Основи процесу горіння
Програма.
Види палива і їхня характеристика. Елементарний склад твердого і рідкого палива, його особливості. Газове паливо, його особливості. Теплота згоряння палива. Умовне паливо. Структура паливного балансу України. Перспективи вживання палива в промисловості. Проблема економії палива і шляхи її рішення. Проблема захисту навколишнього середовища від викиду продуктів згоряння палива.
Основні поняття про процес горіння палива. Особливості спалювання і горіння різноманітних видів палива (твердого, рідкого, газового). Коефіцієнт надлишку повітря. Визначення теоретично необхідної кількості повітря для згоряння 1 кг (м3) палива. Визначення об’єму продуктів згоряння при = 1 і при > 1. Розрахунок ентальпії димових газів. I - t діаграма продуктів згоряння. Теоретична температура горіння.
Методичні вказівки. Вивчення цієї теми слід почати з класифікації палива за джереломм, агрегатним станом і призначенням. Необхідно засвоїти відмінність між робочою, сухою і горючою масами палива, особливості його елементарного складу і інших характеристик, зрозуміти поняття “вища і нижча теплота згоряння”.
Розрахунок теоретично необхідної кількості повітря і об’єму димових газів (продуктів згоряння) оснований на стехіометричних рівняннях окислювання горючих складників палива. Теоретично потрібний об’єм повітря можна визначити, знаючи сумарну витрату кисню на горіння 1 кг палива, масову частку кисню в повітрі і густину повітря:
. (14)
Знаючи кількість утворених продуктів окислення () і густину цих газів, можна визначити їхній об’єм (Vi = mi /i ). Крім того, в димових газах знаходиться азот палива і повітря, а також водяна пара, що міститься в повітрі і що утворилася при випаровуванні вологи палива (Vг = Vi + VN 2 + Vв.п.) .
У реальних умовах, через певні труднощі в організації перемішування палива з повітрям, для повного згоряння палива повітря подається в більшій кількості в порівнянні з теоретично необхідним. Відношення дійсної кількості, що подається в топку, до теоретично необхідною, називається коефіцієнтом надлишку повітря .
Література: Л. 1, с. 228-252; Л. 2, с. 190-216.
3.2. Котельне устаткування
Програма.
Призначення і класифікація котельних установок. Основні елементи котельного устаткування, їхнє призначення. Призначення і класифікація котлоагрегатів, їхні основні елементи. Основні схеми компоновки сучасних котлоагрегатів. Тепловий баланс котельної установки, ККД котлоагрегату і витрата палива.
Способи спалювання палива, їхні особливості. Типи топок. Конструктивні схеми шарових топок, особливості їхньої роботи. Конструктивні схеми камерних топок для факельного спалювання газового, рідкого і твердого палива. Конструктивні схеми вихрових топок. Основні характеристики топочних пристроїв.
Основні схеми парових котлів: з природним круговоротом води, з примусовою циркуляцією, прямотокові. Допоміжні поверхні нагріву (пароперегрівачі, водяні економайзери, повітряпідігрівачі), їхнє призначення і особливості роботи. Водопідготовка. Сепарація пари.
Розрахунок теплообміну в топці і інших теплопередавальних поверхнях котлоагрегату.
Методичні вказівки. Котельне устаткування - сукупність пристроїв і механізмів, призначених для виробництва гарячої води і пари (насиченої і перегрітої). В них відбувається перетворення хімічної енергії палива в фізичну теплоту продуктів згоряння, яка через металеві поверхні передається воді для її нагрівання і кипіння та парі для її перегрівання. Котельне устаткування складається з основних елементів - один або декілька котлоагрегатів і допоміжних пристроїв. Котельний агрегат включає в себе топку, паровий котел, пароперегрівач, водяний економайзер, повітряпідігрівач, каркас і обмуровку. Вивчення котельного устаткування необхідно почати з принципової схеми. За допомогою схеми необхідно розібратися у взаємодії різних елементів і систем, простежити рух води, палива, повітря, димових газів, пари.
Виявивши суттєвість процесів горіння палива в шарі, вихорі і факелі, можна вивчати конструктивні схеми різноманітних типів топок.
При розгляді типів парових котлів, які застосовуються в промисловості, особливу увагу треба звернути на вивченні побудови і принципу дії вертикально-водотрубних котлів малої і середньої продуктивності, що виконуються у вигляді двобарабанних і однобарабанних агрегатів.
Література: Л. 1, с. 2543-316; Л. 2, с. 219-296.