Учет ВЭД

113

ПДВ за ставкою:

а) 20 %; б) 0 %; в) не оподатковуються.

14. Курсова різниця по бартерних розрахунках відображається на рахунках:

а)

714 та 945; б)

744 та 974; в)

не визначається.

15.Дохід від бартерної операції:

а) не визначається при обміні подібними активами; б) не визначається при обміні неподібними активами; в) визначається в будь-якому випадку.

16. Дата виникнення податкових зобов'язань при здійсненні бартерної операції - це дата:

а) оформлення ввізної ВМД; б) оформлення вивізної ВМД; в) події, що відбулась першою.

17.Дата виникнення податкового кредиту при здійсненні бартерної операції - це дата:

а) оформлення ввізної ВМД; б) оформлення вивізної ВМД; в) здійснення заключної (балансуючої операції).

18.Максимальний строк розрахунків по бартерній операції з високоліквідними товарами становить:

		а)	60 днів; б) 180 днів;			в)		270 днів.
19.	Сума нарахованої пені при невчасному виконанні бартерної
угоди:
а)	не обмежена;
б)	не повинна перевищувати суму дебіторської заборгованості за
таким
договором;
в)	узгоджується сторонами договору.
20.	Операції з давальницькою сировиною можна назвати такими у
випадку,	якщо	сировина		замовника		на	конкретному			етапі	її
переробки складає не менше:				а)	20 %; б)		60 %;		в)	80 %.
21.	Суб'єкт	господарської діяльності, який						надає	давальницьку
сировину для переробки, - це:
	а)		замовник; б)		виконавець;			в)резидент.
22.	Суб'єкт господарської діяльності,					який здійснює			переробку,
обробку, збагачення або використання давальницької сировини, - це:
	а)	виконавець; б)			замовник;		в)	нерезидент.
23.	При укладанні зовнішньоекономічного договору на переробку
давальницької сировини обов'язковою є наявність:
а)	специфікації;			б)	технологічної схеми переробки;						в)
				коносаменту.
24.	Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини,
повинна бути оприбуткована не пізніше, ніж через:
а)	30 днів після відвантаження давальницької сировини;
б)	180 днів після відвантаження давальницької сировини;
в)	рік після відвантаження давальницької сировини.

114

25.Давальницька сировина, направлена для переробки, у

замовника:

а) списується з балансу при її вивезенні; б) обліковується на позабалансовому рахунку;

в) обліковується на окремому субрахунку балансового рахунку.

26.Давальницька сировина (крім тварин) вивозиться з України на

підставі:

а) висновку Торгово-промислової палати; б) письмового зобов'язання про повернення в Україну готової

продукції; в) відповіді а) і б) правильні.

27.Сплата податків при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземними замовниками, що буде використана для проведення розрахунків за послуги по її переробці, при проведенні митних процедур, здійснюється:

а)	українським виконавцем; б) іноземним замовником;	в)
	споживачами.
28.	В ЗЕД при ввезенні давальницької сировини на територію

України сплата ввізного мита, податків та зборів здійснюється виконавцем

шляхом надання органам митного контролю:
	а)	чеку; б) простого векселя;		в) готівки.
29.	Давальницька сировина відображається			(у	виконавця) на
позабалансовому рахунку за:
а) номінальною вартістю; б)			договірною ціною;		в)	балансовою
		вартістю.
30.	Списання матеріалів для переробки давальницької сировини в
бухгалтерському обліку відображається проводкою:
	а) Д-т 23	К-т 201;	б) Д-т 022;	в) Д-т 201		К-т 23.

Завдання 2 – практична задача (розробляється самостійно).

Варіант 1

Варіант 3

Варіант 2

Варіант 1

Матеріал для виконання завдання:

Основні характеристики бартерного постачання:

Бартер подібними активами. Обмін товарів на товари (без грошової доплати). Імпортна частина - перша подія бартерного контракту.

Загальна вартість бартерного договору (справедлива вартість товарів, які будуть отримані по бартерному контракту) склала 8000 EVRO. Облікова

115

вартість товарів, які реалізується за бартерним договором склала 51000 грн. Митні платежі згідно ввізній ВМД: мито – 20 %, митний збір – 0,2%, єдиний митний збір 35 EVRO. Митні платежі згідно вивізній ВМД: мито – 25 %, митний збір – 0,2%, єдиний митний збір 40 EVRO.

Курс НБУ за 1 EVRO: на дату вивізній ВМД - 6,45 грн., на дату ввізній ВМД - 6,42 грн.

Варіант 2 Матеріал для виконання завдання:

Основні характеристики бартерного постачання:

Бартер подібними активами. Обмін товарів на товари (без грошової доплати). Експортна частина - перша подія бартерного контракту.

Облікова (балансова) вартість товарів, що відвантажуються по бартерному контракту становить 40000 грн. Справедлива вартість імпортованих товарів по бартерному контракту - 10000 USD. Контрактна вартість встановлена на рівні справедливої.

Експортна частина контракту – перша подія

1.Курс НБУ на дату оформлення вивізній ВМД - 5,35 грн.

2.Транспортні витрати по території України, включаючи ПДВ – 1800

грн.

3.Мито - 25%.

4.Митний збір - 0,2%.

Імпортна частина контракту – друга подія

1.Курс НБУ на дату оформлення ВМД - 5,40 грн.

2.Транспортні витрати по території України, включаючи ПДВ – 1500

грн.

3.Мито - 20%

4.Митний збір - 0,2%

5.ПДВ – 20 %

Відобразити в обліку ці ж операції, але при умові, що першою подією було отримання товару від нерезидента.

Варіант 3

Матеріал для виконання завдання:

Основна характеристика операції з давальницькою сировиною -

оплата за послуги провадиться сировиною. Справедливу вартість послуги з перероблення сировини встановлено на рівні договірної.

Зміст операцій		Сума
1. Сплачені митні збори за митне оформлення при
ввезенні давальницької сировини.
Контрактна вартість давальницької сировини		10000 USD
Мито – 20 %		?
Митний збір – 0,2 % грн.		?
Курс НБУ за 1 USD на дату ввізний ВМД – 5,00 грн.
2. Видано простий вексель митним органам на	суму

						116
ввізного мита і ПДВ (див. опер. 1)						?
3. Збір за митне оформлення при ввезенні давальницької
сировини відображено у складі витрат (див. опер. 1)						?
4. Облікова вартість давальницької сировини, що
надійшла	для перероблення		зарахована	на позабалансовий		?
рахунок
5. Сплачені митні збори і мито, нараховані на вартість						?
сировини, отриманої в оплату за послуги.
6. Оприбуткована сировина, отримана в оплату за						?
послуги
Контрактна вартість послуг з перероблення встановлена на						1800 USD
рівні вартостідавальницькоїсировини
7. До складу первісної вартості сировини, отриманої в
оплату за послуги, включено суму нарахованих митних зборів і						?
мита
8. Сплачена сума ПДВ при ввезенні сировини, отриманої
в оплату за послуги						?
9. До складу податкового кредиту включено суму
сплаченого ПДВ						?
10.	Підписане	акт виконаних робіт та			відображена
реалізація наданих послуг з перероблення давальницької
сировини
Контрактна		вартість	послуг	із	перероблення	1800 USD
давальницької сировини
Курс НБУ за 1 USD на дату підписання акта виконаних
робіт і вивізний ВМД – 5,50 грн.
11. Списана фактична виробнича собівартість наданих
послуг. Фактична виробнича собівартість послуг виконавця з
перероблення давальницької сировини						4200 грн.
12. Проведено зарахування заборгованостей						?
13. Сплачені митні збори за митне оформлення
давальницької сировини при вивезенні готової продукції (див.
опер. 1)						?
14.	Суму зборів, сплачених за			митне	оформлення
давальницької сировини при вивезенні готової продукції
відображено у складі витрат (див. опер. 13)						?

9.Списана із забалансового рахунка вартість

давальницької сировини (див. опер. 4)		?
10. Погашено	простий вексель при вивезенні готової
продукції (див. опер.	2)	?

117

Змістовий модуль 2 Облік експортно - імпортних операцій

Тема 8. Облік інвестиційних операцій

Теоретична частина.

8.1.Основні питання здійснення іноземних інвестицій в Україні і порядок їх обліку.

8.2.Облік операцій по нарахуванню і виплаті дивідендів

8.3.Облік операцій повернення іноземних інвестицій

Ключові слова: іноземні інвестиції, дивіденди.

Перелік рекомендованої літератури: 1,6,7,8,9,17,18,19, 49,50,52,54,55,65.

8.1. Основні питання здійснення іноземних інвестицій в Україні і порядок їх обліку.

До іноземних інвесторів відносяться суб'єкти інвестиційної діяльності на території України, якими можуть бути:

-юридичні особи, створені на території зарубіжних держав;

-фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місцепроживання на території України і не обмежені в дієздатності;

-зарубіжні держави, міжнародні урядові і неурядові організації;

-інші іноземні суб'єкти ЗЕД, які визнаються такими згідно законодавству України.

Підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно законодавству України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого складає 10 %.

На підставі ст. 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування" інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

1) іноземної валюти, яка визнається конвертованою НБУ; 2) валюти України - при реінвестуванні в об'єкт первинного

інвестування або в будь-який інший об'єкт інвестування згідно законодавству України за умови сплати податку на прибуток підприємств;

3) будь-якого рухомого і нерухомого майна і пов'язаних з ним майнових прав;

4) акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав, виражених в конвертованій валюті;

5) грошових вимог і права вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантуються першокласними банками і мають вартість в конвертованій валюті, підтверджену згідно законам країни інвестора або міжнародними торговими звичаями;

118

6)будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких підтверджена згідно законам країни інвестора або міжнародних торгових звичаїв, а також експертною оцінкою в Україні;

7)інших видів цінностей згідно законодавству.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з дотриманням вимог законодавства України і законодавства відповідних держав.

Чинним законодавством не встановлена обов'язковість державної реєстрації іноземних інвестицій.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про режим іноземного інвестування" оцінка внесків іноземного інвестора здійснюється в іноземній конвертованій валюті за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринків України. Ця домовленість повинна бути закріплена документально Протоколом узгодження вартості інвестиції. Крім того, вартість інвестиції повинна бути вказана в засновницьких документах. Розмір іноземної інвестиції фіксується в засновницькому договорі при формуванні статутного капіталу і в іноземній валюті, і в гривнах. З цією метою проводять перерахунок вартості інвестиції в національну валюту України по офіційному курсу НБУ, що діє на дату підписання засновницьких документів. Якщо іноземна інвестиція здійснюється в іноземній валюті, то на дату зарахування валюти на баланс спільного підприємства необхідно провести перерахунок заборгованості іноземного інвестора по внеску в статутний капітал як монетарної статті балансу.

Для всього майна, яке ввозиться на територію України, як внесок іноземного інвестора в статутний капітал підприємства, діє пільга щодо ввізного мита відповідно до ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування", а якщо ввозяться основні засоби для формування цілісного майнового комплексу (окрім підакцизних товарів), то згідно підпункту 3.2.8 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про ПДВ" діє пільга з ПДВ при їх ввезенні. Митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя не більше ніж на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Вексель погашається і ввізний митний збір не стягується, якщо в період, на який дається відстрочення платежу, вказане майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією по місцезнаходженню підприємства зроблена відмітка про це на екземплярі векселя. Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлений постановою КМУ від 07.98.96 р. № 937. Необхідно нарахувати суму митного збору в іноземній валюті, передбачену законодавством для імпорту такого товару, і оформити в банківській установі вексель на цю суму. З моменту представлення ВМД підприємство має 30 днів на погашення векселя, інакше митниця має право на безперечне списання коштів з поточного рахунку підприємства. Що стосується ПДВ при ввезенні основних фондів, то у відповідній графі ВМД проставляється код "00" на підставі представлених в підрозділ митних

119

доходів і платежів митниці документів, які підтверджують, що майно ввозиться як інвестиція.

Після ввезення майна і підготовки ВМД необхідно підготувати бухгалтерські документи про внесення інвестиції до статутного капіталу підприємства і звернутися до податкової інспекції про здійснення відмітки на інформаційному повідомленні. Після цього слід звернутися до обласної адміністрації для реєстрації інвестиції, а потім – знову до податкової адміністрації з метою погашення векселя, оформленого на митниці. При цьому представляються наступні документи: копія векселя, копія вантажної митної декларації, документи про зарахування майна на баланс підприємства, документи про державну реєстрацію іноземної інвестиції.

Слід зазначити, що у разі відчуження впродовж 3-х років майна, ввезеного як іноземна інвестиція, необхідно сплатити ввізний митний збір.

Відповідно до листа ДПАУ (№ 6460/6/15-0216 від 16.11.99 р.), якщо внесені ТМЦ у встановленому законодавством порядку в статутний капітал спільного підприємства (емітента) в обмін на корпоративні права, то така їх передача є прямою інвестицією і згідно підпункту 4.2.5. п.4.2. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до складу валового доходу. Разом з тим, вартість ТМЦ, отриманих від підприємства-інвестора, не включається у валові витрати емітента, оскільки передача ТМЦ як внеску в спільне підприємство не передбачає переходу права власності на майно, яке вноситься. Якщо ж інвестиція здійснена у вигляді основних фондів, то балансова вартість відповідної групи основних фондів, які враховані у складі основних фондів спільного підприємства, збільшується на суму вартості придбання основних фондів, рівну вартості корпоративних прав (розмір частки іноземного інвестора в статутному капіталі). Така вартість також збільшується з урахуванням транспортних, страхових і інших витрат у зв'язку з таким придбанням. Всі ці витрати амортизуються в порядку, визначеному ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестори можуть мати поточні і розрахункові рахунки в банках України відповідно до її законодавства.

До таких рахунків відносяться:

а) поточні рахунки і внески з вільним режимом використання. Залишки по ним можуть бути вільно конвертовані в іноземні валюти по курсу, встановленому НБУ, і переводитися за рубіж;

б) поточні рахунки і внески для зарахування прибутків і доходів від діяльності спільних підприємств і підприємств із стовідсотковим іноземним капіталом.

Кошти у валюті України з вказаних типів рахунків іноземні інвестори можуть використовувати для придбання товарів на внутрішньому ринку України з метою їх вивозу за рубіж. Кошти з рахунку з вільним режимом використання по розпорядженню власника рахунку можуть використовуватися:

120

-для здійснення будь-яких видів інвестицій відповідно до закону про іноземні інвестиції і отримання готівки на території України без обмежень;

-для покупки іноземної валюти в НБУ і переказу її за рубіж. Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування"

іноземним інвесторам після сплати податків і інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за рубіж їх доходів, прибутків і інших коштів в іноземній валюті, отриманих на законній підставі унаслідок здійснення інвестиційної діяльності.

При цьому переказ за рубіж частини доходів, що належить іноземному інвесторові, повинен забезпечуватися за рахунок його власної валютної виручки, при цьому сплачується податок по ставці 15% від суми, що переводиться.

Іноземний інвестор може відкрити в уповноважених банках один рахунок в іноземній валюті і один рахунок у валюті України.

На поточний рахунок, відкритий в іноземній валюті, зараховуються валютні кошти для інвестицій в економіку України, а також дивіденди в іноземній валюті, отримані від інвестицій на території України.

При вивозі за рубіж іноземної валюти, отриманої від інвестування, в наявній формі іноземному інвесторові необхідно отримати дозвіл уповноваженого банку, де відкритий валютний рахунок інвестора, незалежно від розміру валютних коштів. Іноземна валюта з вказаного рахунку може реінвестуватися на території України без обмежень.

В іноземній валюті здійснюються всі внески в статутний капітал, а також виплата засновникові-нерезиденту дивідендів.

Курсова різниця розраховується в загальному порядку по залишках дебіторської заборгованості в іноземній валюті засновників-нерезидентів, по внесках в статутний капітал, а також по операціям виплати дивідендів в іноземній валюті. Ці курсові різниці повинні бути включені в об'єкт оподаткування на загальних засадах.

Уробочому Плані рахунків підприємства з іноземними інвестиціями повинні бути передбачені: субрахунки другого порядку для рахунку 46. Введення субрахунку 462 “Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті” дозволить без перешкод розділити облік в іноземній валюті і в гривнях з можливістю розрахунку курсових різниць на залишки субрахунку 462; субрахунки 3-го порядку для субрахунку 671 "Розрахунки по нарахованих дивідендах": 6711 - "Розрахунки із засновниками-резидентами України в національній валюті України" і 6712 - "Розрахунки із засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті" для нарахування дивідендів.

Утаблиці 8.1 наведені бухгалтерські записи операцій отримання іноземної інвестиції у вигляді основних засобів.

121

Таблиця 8.1. - Бухгалтерський облік операцій отримання іноземної інвестиції у вигляді основних засобів

№	Зміст операції:	Д-т	К-т
1.	Відбита частка іноземного	462	40
	інвестора при формуванні
	статутного капіталу.
2.	Проведена переоцінка	462	744
	заборгованості іноземного інвестора у	974	462
	зв'язку зі зміною курсу НБУ на дату
	узяття інвестиції на баланс
3.	Отриманий внесок іноземного	152	462
	інвестора у вигляді основних засобів
4.	Нараховані і сплачені митні збори	152	377
	при ввезенні основних засобів	377	311
5.	Виданий митним органам вексель	377	622
	на суму ввізного
	митного збору
6.	Погашений вексель на підставі	622	377
	представлених документів.
7.	Сплачений збір за реєстрацію	952	311
	іноземної інвестиції.
8.	Введені в експлуатацію основні	10	152
	засоби
9	Віднесена на фінансовий результат	793	952,974
	сума фінансових витрат і доходів.	744	793

8.2. Облік операцій по нарахуванню і виплаті дивідендів

Інвестор має право на отримання дивідендів навіть в тому випадку, якщо його інвестиція не зареєстрована.

Відповідно до ст.13 Закону про прибуток емітент корпоративних прав, що здійснює виплату дивідендів на користь нерезидента або уповноваженого ним особи, зобов'язаний додатково утримати податок з таких доходів, податок на репатріацію у розмірі 15% від їх суми і за їх рахунок, якщо інше не передбачене нормами міжнародного договору України з країною, резидентом якої є одержувач дивідендів.

Податок на репатріацію по ставці 15% застосовується у разі виплати дивідендів лише іноземним особам, зареєстрованим як суб'єкти господарської діяльності.

122

Ставка податку на репатріацію у розмірі 15% при виплаті пасивних доходів нерезидента (до яких відносяться також дивіденди) може бути зменшена згідно положенням міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування доходів, що діють на момент виплати доходу.

Так, при нарахуванні підприємством податку на репатріацію з доходів нерезидента у вигляді дивідендів повинні застосовуватися ставки, передбачені положеннями міжнародного договору, замість ставки, передбаченої п.13.2 ст.13 Закону про прибуток.

Процедура звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно міжнародним договорам України про уникнення подвійного оподаткування визначена Порядком № 470. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження із України є представлення нерезидентом довідки резиденції (або її нотаріально засвідченій копії), підтверджуючої, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Довідка резиденції дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. Якщо виплата дивідендів була здійснена в звітному (податковому) році, а довідка резиденції видана на підставі інформації за попередній податковий період (рік), то переваги міжнародного договору можна використовувати за умови отримання нової довідки резиденції після закінчення звітного (податкового) року.

Підприємство-емітент, що виплачує дивіденди, повинне представити довідку в податковий орган одночасно з представленям Звіту про виплачені доходи, утримання і внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, форма якого передбачена Порядком № 28.

Звіт складається окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи в звітному податковому періоді (кварталі, півріччі, 9 місяців і за рік) і представляється в податковий орган в терміни, встановлені для квартальної звітності (тобто протягом 40 календарних днів після закінчення звітного податкового кварталу). За відсутності виплат дивідендів на користь нерезидентів в звітному кварталі звіт не представляється.

Увипадку якщо при виплаті дивідендів не були використані переваги міжнародного договору або утримано податку більше, ніж підлягає сплаті відповідно до міжнародного договору, нерезидент — одержувач дивідендів має право подати заяву про повернення надмірно утриманої суми податку на репатріацію його доходу. Заява подається нерезидентом (або його уповноваженою особою) в податковий орган по місцю реєстрації підприємства-емітента, що здійснювало виплату дивідендів. Після перевірки всіх необхідних даних, у випадку якщо податковий орган підтверджує факт надмірно утриманого податку, податковий орган повертає відповідну суму податку.

Удекларації з податку на прибуток сума податку на репатріацію дивідендів учасників-нерезидентів відбивається довідково в рядку 19.2.