підприємницьке право

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Командитне товариство.

1.Поняття і основні ознаки командитного товариства;

2.Права і обов’язки вкладників.

1.Командитне товариство (КТ) – це товариство, у якому існує два види учасників: повні, які мають права і обов’язки як учасники повного товариства і вкладники, які несуть відповідальність в межах своїх вкладів, і не мають права участі в управлінні товариством.

Командитне товариство може бути створено однією особою. Командитне товариство створюється і діє на основі засновницького договору, а у випадку створення товариства однією особою на основі одноособової заяви (меморандуму). КТ може змінити вид засновницького документа після свого створення. Дія засновницького договору припиняється з моменту підписання одноособової заяви.

2.Вкладники не підписують засновницьких документів в КТ, а їх права як вкладників виникають

змоменту одержання свідоцтва про участі в КТ. Вкладники вносять вклади у складений капітал у зв’язку з чим набувають право на частку у складеному капіталі.

Вкладники мають право діяти від імені товариства, якщо їм видана відповідна довіреність. Така довіреність видається особами, які мають право не ведення справ від імені КТ.

Вкладники мають право ознайомлюватися з балансами і річним звітами товариства. При ліквідації товариства вкладники мають право на першочергову виплату вкладу.

Навідміну від учасників ТОВ, вкладники мають право не на частину майна у складеному капіталі, а на вклад. Тому при ліквідації або при виході з товариства учасник має право вимагати виплату вкладу. Учасник має право передавати свою частку у складеному капіталі, повідомивши про це інших учасників.

Вкладники несуть відповідальність за зобов’язаннями КТ в межах своїх вкладів. В тому випадку, якщо вкладник здійснює певні дії від імені товариства і якщо вони не схвалені КТ, то учасник відповідає за зобов'язаннями, що виникли всім своїм майном.

Відповідальність за не внесення вкладів передбачається засновницьким договором або меморандумом.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Стаття 133 нового ЦК передбачає: у випадку, якщо в найменування КТ включається ім’я вкладника, такий вкладник стає повним учасником КТ.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Виробничі кооперативи.

1.Поняття і ознаки виробничих кооперативів, їх види.

2.Порядок створення кооперативів .

3.Членство в кооперативі, права і обов’язки членів.

4.Статут виробничого кооперативу.

5.Управління кооперативом.

6.Майно і фонди кооперативів.

7. Ліквідація

і

реорганізація

кооперативів.

1. Кооперативи виникли ще на початку ХІХ століття. Кооператив – це товариство у якому майно, поділено на паї між членами кооперативу, які мають рівні права на управління кооперативом і несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями кооперативу, у розмірах встановлених законом і статутом.

Ознаки кооперативів:

1.це вид товариства, оскільки учасником кооперативу може бути і більше ніж одна особа.

2.у кооперативі не існує статутного капіталу. На паї поділено майно кооперативу, тобто все, що належить йому на праві власності.

3.рівність членів в управлінні незалежно від розміру паю. Кожен учасник має один голос.

4.субсидіарна відповідальність учасників за боргами кооперативу може бути встановлена законом або статутом. На сьогодні жоден закон не визначає розміру субсидіарної відповідальності членів кооперативу і тому він має визначатися статутом кооперативів.

Види кооперативів:

1.виробничі кооперативи;

2.сільськогосподарські виробничі кооперативи.

У новому ЦК встановлено, що особливості створення і діяльності сільськогосподарських виробничих кооперативів можуть визначатися законом. Тому не всі норми, що встановлені новим ЦК можуть поширюватися на сільськогосподарські виробничі кооперативи.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

2. Процедура створення виробничих кооперативів встановлюється законом “Про кооперацію”. Для створення кооперативу не вимагається підписання засновницького договору. Виробничий кооператив створюється на установчих зборах. Для установчих зборів не встановлюється обов’язковий порядок денний. Однак обов’язково мають бути вирішені такі питання: питання про створення виробничого кооперативу, затвердження статуту, обрання органів управління. Стаття 7 закону “Про кооперацію” встановлює, що на установчих зборах має бути затверджений список членів виробничого кооперативу і асоційованих членів. Цей список має бути затверджений на початку зборів, для того аби надати особам, зазначеним у списку право голосу на установчих зборах.

Закон передбачає необхідність написання заяви для прийняття у члени виробничого кооперативу, однак не зазначає, чи потрібно писати заяву при створенні виробничого кооперативу. Перед затвердженням списку членів кооперативу, необхідний вияв волі осіб, що бажають стати членом кооперативу, тому і у випадку створення кооперативу таке волевиявлення має бути виражене у формі заяви.

Стаття 7 закону “Про кооперацію” передбачає обов’язкові вимоги до протоколу установчих зборів, а саме у ньому мають бути зазначені данні про фізичних і юридичних осіб, що є членами кооперативу (ім’я або найменування, адресу та інші).

3. Закон України “Про кооперацію” визначає два види членів у кооперативі: звичайні і асоційовані члени. Асоційовані члени мають менше прав пов’язаних з діяльністю кооперативу, але вони мають переважне право на виплату паю. Асоційовані члени не мають права на управління кооперативом, але мають право приймати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Членами кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи. Члени кооперативу мають приймати у ньому трудову участь, якщо інше не встановлено статутом. Форма участі в кооперативі може бути різною: шляхом внесення грошових коштів, виконанням робіт, наданням послуг.

Закон України “Про кооперацію” встановлює порядок регулювання трудових відносин в кооперативі. Згідно закону дозволяється найом інших робітників за трудовим договором, які не будуть членами кооперативу.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Членство в кооперативі може виникати з 16 років.

Прийняття у члени кооперативу відбувається на підставі письмової заяви. Рішення про прийняття до кооперативу приймається правлінням кооперативу і затверджується на загальних зборах. Члену кооперативу видається спеціальні посвідчення.

Права членів кооперативу:

1.Право на пай. Стаття 165 нового ЦК визначає, що майно кооперативу поділено на паї. Пай є власністю члену кооперативу, тому існує можливість його відчуження. Член кооперативу має право передати свій пай іншому члену, якщо інше не встановлено статутом, а також не членам кооперативу з дозволу кооперативу. Згоду на відчуження паю дають органи управління кооперативу. Статутом кооперативу не можна передбачати право членів на відчуження паю третім особам, оскільки це має відбуватися лише за згодою органів управління.

Увипадку відчуження паю, члени кооперативу мають переважне право на його купівлю.

2.Право на вихід з кооперативу і отримання вартості свого паю. Закон України “Про кооперацію” не встановлює порядку виплати паю, це має бути встановлено статутом кооперативу. Право на виплату паю мають і особи, виключені з кооперативу.

Спадкоємці членів кооперативу до яких перейшов пай, можуть бути прийняті в члени кооперативу, якщо інше не передбачено статутом

На пай члена кооперативу може накладатися стягнення кредиторів, він також може передаватися у заставу і заставодержатель отримує такі самі права, як і при відчужені паю третім особам. Тому заставоутримувач може бути прийнятий в кооператив лише за рішенням органів управління кооперативу.

3. Право на отримання прибутку. Прибуток в кооперативі розподіляється в залежності від трудової участі в кооперативі (ст. 165 нового ЦК). У ст. 26 закону України “Про кооперацію” встановлений інший порядок розподілу прибутку, а саме розподіляється не прибуток, а доход. Існує два види виплат з доходів:

а). кооперативні виплати – розподіляються між членами кооперативу в залежності від участі у діяльності кооперативу;

б). Виплати на пай, що здійснюються в залежності від розміру паю.

Трудова участь в кооперативі визначається декількома способами:

1.в залежності від отримуваної зарплати;

2.в залежності від зарплати і стажу роботи;

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

3. в залежності від зарплати, стажу роботи і посади, яку займає особа;

Для осіб, які не приймають трудову участь в діяльності кооперативу і для юридичних осіб вона визначається розміром внесених грошових коштів, наданням у користування майна, виконанням робіт.

4. Право на управління кооперативом. Реалізується шляхом участі в органах управління кооперативу.

Підстави припинення членства у кооперативі:

1.Добровільний вихід з кооперативу.

2.У випадку припинення трудових відносин з кооперативом, якщо це передбачено статутом.

3.У разі несплати внесків.

4.Ліквідація юридичної особи або смерть фізичної особи.

Члени кооперативу зобов’язані до моменту реєстрації внести 10 % свого пайового внеску.

5. Порядок управління кооперативом регулюється законом України “Про кооперацію”.

До вищих органів управління кооперативу відносяться:

Загальні збори або збори уповноважених осіб;

Виконавчий орган, колегіальний та (або) одноособовий. В кооперативних у яких менше 10 учасників обирається одноособовий виконавчий орган.

Закон вводить поняття виконавчого директора, який не є членом кооперативу.

Виконавчий директор здійснює оперативне управління діляьністю кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу, формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням кооперативу.

6. Суб’єктом права власності на фонди і майно в кооперативі є не його учасники, а кооператив. Закон передбачає створення чотирьох видів фондів в кооперативі:

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

пайовий фонд – майно кооперативу, яке формується за рахунок паїв членів кооперативу.

не ділимий фонд – створюється у кооперативі обов’язково і включає вступні внески і частину прибутку. Цей фонд не розподіляється між членами кооперативу і у випадку ліквідації підлягає передачі іншим кооперативним організаціям...

резервний фонд – формується з частини прибутку і перерозподілу не ділимого фонду.

спеціальний фонд – формується за рахунок цільових внесків членів кооперативу.

У ст. 21 закону України “Про кооперацію”, передбачені принципи визначення паю. Пай визначається, виходячи з разових внесків і в залежності від фактичного внеску у пайовий фонд. Паї можуть визначатися у резервному і спеціальному фонді.

7. За законом України “Про кооперацію” кооператив ліквідується:

за рішенням загальних зборів членів кооперативу або зборів уповноважених;

за рішенням суду.

Майно кооперативу, що залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об'єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом.

Згідно статті 165 нового ЦК, майно, яке залишилося після погашення боргів кооперативу, розподіляється між членами кооперативу, у відповідності з їх трудовою участю, якщо інше не передбачено статутом.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Представництва і філіали юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

1.Філіали і представництва.

2.Представництва іноземних юридичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності.

1. У ст. 95 нового ЦК дається визначення філіалу і представництва. Філіал – це відособлений підрозділ, що здійснює повністю або частково види діяльності юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності. У новому ЦК вжито поняття “функції”, що є більш широким за змістом, ніж “види діяльності”.

Представництво – це відособлений підрозділ, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництво не означає здійснення діяльності, пов’язаної з цивільноправовим представництвом. У випадку участі представництва у суді, воно не обов’язково діє від імені юридичної особи.

Представництва і філіали не є юридичними особами, а отже, не можуть бути суб’єктами цивільних правовідносин. Представництва і філіали не можуть бути суб’єктами речових прав. Навіть у тому випадку, коли представництва і філіали мають право вести власний баланс, самостійно сплачувати податки (тобто бути суб’єктом податкових відносин), все майно, що знаходиться на балансі такого філіалу або представництва буде власність юридичної особи.

Представництва і філіали не можуть бути стороною у договорі. У випадку, якщо договір укладається директором філіалу, у ньому має бути вказано: “Назва юридичної особи ” у особі директора філіалу, що діє на підставі довіреності.

Представництва і філіали діють на основі положень, вони не мають власного статуту і назви. Представництва і філіали не потрібно реєструвати. Про їх створення робиться повідомлення за місцем реєстрації юридичної особи, а орган реєстрації повідомляє у місцевий орган статистики про створення такого філіалу або представництва.

Представництва і філіали можуть мати:

1.власний статистичний код;

2.можуть бути суб’єктами оподаткування;

3.може мати рахунок в банку;

4.печатку і штамп, дозвіл на виготовлення яких, отримує юридична особа за місцем реєстрації.

Представництва і філіали можуть і не вести самостійний податковий облік, тоді ведеться консолідований облік

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

У філіалів і представництв не існує самостійних органів управління. Однак у ст. 95 нового ЦК зазначено, що керівником філіалу є директор, який діє на основі довіреності.

Представництва і філіали не можуть бути ліквідовані або реорганізовані, відбувається припинення діяльності філіалу або представництва.

2. Навідміну від нового ЦК, де розрізняється два види відособлених підрозділів – представництва і філіали, закон України “Про зовнішньо економічну діяльність” розрізняє лише один вид таких підрозділів для іноземних юридичних осіб – представництво. Порядок реєстрації представництв іноземних юридичних осіб визначений у інструкції від 1996 року “Про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності”.

Представництво іноземної юридичної особи має бути обов’язково зареєстроване. Плата за реєстрацію складає 2500 $.

Існує два види представництв іноземних юридичних осіб:

А). ті, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. Такі підприємства сплачують податки на території України, має право отримувати грошові кошти від здійснення підприємницької діяльності. Для такого представництва відкривається спеціальний рахунок в банку.

Б). ті, які такої діяльності не здійснюють. Таке представництво не має право отримувати грошові кошти на території України і сплачує податки лише із заробітної плати своїх працівників. Для цього представництва може бути відкритий банківський рахунок, на який будуть надходити грошові кошти від юридичної особи, що створила дане представництво. Ці кошти можуть бути використані лише на оплату праці і утримання офісу.

Вид представництва має бути зазначений у положенні. Представництво іноземної юридичної особи є резидентом України, це означає, що всі розрахунки з ним здійснюються лише у гривні. Представництво, яке не здійснює підприємницької діяльності на території України, проводить розрахунки по оплаті праці і утриманню офісу лише у гривні. Угоди, які укладають підприємством, з правом на зайняття підприємницькою діяльністю мають виражатися лише у гривні.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Правове регулювання іноземних інвестицій.

1.Види, форми і об’єкти інвестицій.

2.Реєстрація іноземних інвестицій в Україні.

1.Суб’єктами іноземних інвестицій є:

А). юридичні особи зареєстровані не на території України;

Б). фізичні особи, які постійно проживають не на території України (ними можуть бути і громадяни України);

В). іноземні держави;

Г). Міжнародні урядові і не урядові організації.

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україна здійснюється законом “Про режим іноземного інвестування” від 19 березня 1996 року.

Розрізняють такі види іноземних інвестицій:

1.іноземна валюта, що є конвертованою за умовами НБУ. Операції по передачі коштів здійснюються лише через банківські установи.

2.валюта України у випадку реінвестування у об’єкт первинного інвестування або у інший об’єкт у відповідності до законодавства, при умові сплати податку на прибуток.

3.рухоме і нерухоме майно незалежно від його місцезнаходження. Іноземний інвестор має право придбати на території України об’єкт нерухомості і внести його у статутний капітал, і відповідно цей об’єкт нерухомості і буде інвестицією.

4.інвестиціями можуть бути акції, облігації (крім векселів).

5.право вимоги, об’єкти інтелектуальної власності. Вартість об’єктів інтелектуальної власності має бути підтверджена на основі законодавства держави інвестора або міжнародними торгівельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні. У випадку інвестування об’єктів прав інтелектуальної власності, обов’язкова наявність документа, що підтверджує право власності інвестора на такий об’єкт

Форми інвестицій:

А). участь у юридичних особах, як дольова так і стовідсоткова;

Б). учать у деяких договорах: договір про кооперацію, договір про спільну діяльність, договір про розподіл продукції.

В). придбання на території України рухомого або нерухомого майна.