Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

підприємницьке право

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
449.46 Кб
Скачать

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Особливою формою інвестицій є внесення інвестицій у статутний капітал юридичних осіб. Такі юридичні особи називаються підприємства з іноземними інвестиціями. Мінімальний розмір інвестицій у такі підприємства має бути не менше 10 % від розміру статутного капіталу.

Особи, які здійснюють інвестиції мають такі пільги: можливість не сплати мита при ввозі майна у якості внеску у статутний капітал юридичної особи, непотрібна ліцензія і не існує квотування при виробництві продукції на території України і наступному вивезені її на експорт.

2. Реєстрація іноземних інвестицій в Україні здійснюється відповідно до положення “Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій” від 7 серпня 1996 року.

Реєстрація іноземних інвестицій здійснюється лише після її повної сплати. Органами реєстрації є: обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, рада міністрів АРК.

Для проведення реєстрації необхідно обов’язково подати інформаційне повідомлення. Форма цього повідомлення встановлена у положенні “Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій”. Підписувати інформаційне повідомлення має право керівник юридичної особи, або особа, що має довіреність на такі дії.

Для проведення реєстрації потрібно подати документи, що підтверджують здійснення іноземних інвестицій (засновницькі документи або договори). Також потрібно надати документи, що підтверджують вартість інвестицій. Вартість визначається у конвертованій валюті і у гривнях.

Так як іноземна інвестиція реєструється лише після її внесення, існує проблема при ввезені таких інвестицій (якщо це майно). Тому при ввозі майна видається вексель, він погашається у тому випадку, коли це майно внесено на баланс підприємства. Для підтвердження внесення інвестицій, на інформаційному повідомлені перед реєстрацією іноземної інвестиції, робиться відмітка податкових органів про фактичне внесення інвестицій.

Для зміни розміру іноземних інвестицій робиться друге інформаційне повідомлення. У випадку відчуження інвестором своєї долі чи акцій, підприємство втрачає статус юридичної особи з іноземними інвестиціями

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності у державних органах.

1.Поняття і органи державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Документи, які подаються для державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб.

3.Документи, які подаються для державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.

4.Реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності в інших державних органах.

1. Підприємство набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації, а це означає, що основною метою державної реєстрації є не тільки збір даних про юридичну особу, а і набуття юридичною особою правоздатності.

Стаття 89 нового ЦК зазначає, що юридичні особи підлягають реєстрації в порядку встановленому законом. На сьогодні базовим нормативним документом по державній реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності є положення “Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності” від 25 травня 1998 р. № 740. З 1 липня 2004 р. вступить в силу новий закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Державна реєстрація – це цілий комплекс дій. Першою з них є безпосередньо державна реєстрація, яка проводиться в виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта. Місцезнаходженням майбутнього суб’єкта підприємницької діяльності може бути місце проживання одного із засновників.

2. Згідно з положенням “Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”, при реєстрації юридичної особи потрібно подати наступні документи:

1.рішення про створення юридичної особи . Якщо власників два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів.

2.статут, у трьох примірниках (одна копія і два оригінали). Якщо хоча б одним з засновників є фізична особа, то установчі документи мають бути завірені нотаріально.

3.реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію.

4.документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Плата за державну реєстрацію передбачена у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

громадян. Якщо особа бажає зареєструватися за один день, то плата за реєстрацію становить 21 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

5.документ, що засвідчує сплату засновниками внеску до статутного фонду. Гроші, які вносяться у статутний фонд юридичної особи, розміщуються на спеціальних рахунках, які відкриваються відповідно до Інструкції НБУ “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” від 18.12.1998 року. На сьогодні існує проблема визначення грошової оцінки майна, майнових прав, права інтелектуальної власності, що вносяться у статутний фонд або складений капітал, оскільки не передбачено такої процедури і не визначено, які саме документи на підтвердження цього внеску потрібно подавати.

6.документ, що підтверджує місцезнаходження майбутнього суб’єкта підприємницької діяльності.

7.у випадку, якщо одним із засновників є юридична особа, то подається свідоцтво про державну реєстрацію цієї юридичної особи.

8.якщо створюється відкрите акціонерне товариство, то подається затверджений ДКЦПФР звіт про наслідки підписки на акції.

3.Для реєстрації фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності, подаються наступні документи:

1.реєстрації реєстраційну картку, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

2.дві фотокартки;

3.довідку (чи її копію) про включення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ;

4.документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію. Для фізичних осіб вона становить 1,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5.документ, що посвідчує особу (паспорт);

Державна реєстрація фізичних і юридичних осіб проводиться протягом п’яти робочих днів.

4. Після цього потрібно зареєструватися у наступних державних органах:

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

а). державному органі статистики, оскільки відповідно до положення “Про єдиний державний реєстр підприємств та організацій України”, затвердженого постановою Кабміну від 22.01.1996 року, всі підприємства та організації всіх форм власності, мають бути включені до цього реєстру;

б). у органах податкової служби, відповідно до інструкції “Про порядок обліку платників податків” затвердженої Державною податковою адміністрацією України від 19.02.1998 року. Юридичні особи, протягом 20 днів після державної реєстрації повинні звернутися до органів податкової служби для взяття на податковий облік. Для цього потрібно подати наступні документи: заява за № 1-ОПП, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія установчих документів, нотаріально посвідчена і з відміткою органів державної реєстрації. Ці документи подаються головним власником, бухгалтером, довіреною особою юридичної особи.

Фізичні особи при реєстрації подають: заяву за № 5-ОПП, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, документ, що посвідчує особу.

Юридичні і фізичні особи мають зареєструватися, як платники податку на додану вартість. Для цього потрібно подати заяву і документ про сплату збору за видачу свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

в). реєстрація в органах Пенсійного фонду для сплати пенсійного збору. Для реєстрації юридичні особи подають такі документи: заяву, копія свідоцтва про державну реєстрацію, довідка про внесення в державний реєстр підприємств та організацій. В органах Пенсійного видають довідку для відкриття рахунку банку.

Фізичні особи подають у десятиденний термін: заяву, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, якщо використовується праця найманих працівників, то угоди про наймання на роботу фізичних осіб

г). Згідно з законодавством

України про загальнообов’язкове державне страхування, потрібно

зареєструватися в: фонді соціального страхування від

нещасного

випадку на

виробництві та

професійного

захворювання,

фонді

соціального

страхування

на

випадок

безробіття, фонді соціального страхування

у зв'язку з

тимчасовою

втратою працездатності.

д). Реєстрація у Центрі зайнятості, для цього подаються наступні документи: заява, засвідчені відповідальною особою центру зайнятості копії наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про включення до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, або довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру з державного реєстру фізичних осіб.

Одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Порядок отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів вказаний у п. 15 положення “Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”. Дозвіл на виготовлення печаток і штампів видається органами внутрішніх справ за місцем знаходження юридичної особи до органу внутрішніх справ подається заява, у якій вказується кількість печаток і штампів, чи вперше виготовляються, місцезнаходження юридичної особи, особа, яка отримує печатки, всі дані керівника юридичної особи, копія свідоцтва про державну реєстрацію затверджена нотаріально, зразки печаток і штампів. Протягом 5 днів орган внутрішніх справ має видати дозвіл.

Відкриття рахунків в банку

Юридичні особи мають обов’язково відкривати рахунок в банку, а фізичні особи за бажанням. Документи, які подаються для відкриття рахунку: заява на відкриття рахунку встановленого зразку, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія статуту, копія свідоцтва, до підтверджує взяття особи на облік в податкових органах, картка із зразками підписів і печаток, довідка про реєстрацію в органах пенсійного фонду.

Фізичні особи подають: заяву, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію документа про взяття на податковий облік, довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, картку із зразками підписів.

Фізичні і юридичні особи протягом 3-ох днів, включаючи день відкриття рахунку, повинні повідомити органи податкової служби про відкриття рахунку.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Припинення юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності.

1.Припинення юридичної особи. Обов’язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи (ст. 104-105 ЦК).

2.Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи та порядок припинення юридичної особи при злитті, приєднанні, поділі та перетворенні. (ст. 107 ЦК).

3.Ліквідація юридичної особи (110-111 ЦК).

4.Задоволення вимог кредиторів (ст. 112 ЦК).

На сьогодні законодавство визначає 5 форм реорганізації юридичної особи:

1.злиття – коли дві і більше юридичні особи об’єднуються в одну, при цьому всі майнові права і обов’язки переходять до новоствореної юридичної особи на підставі акта передачі.

2.приєднання – коли одне підприємство приєднується до іншого з втратою юридичної самостійності і стає частиною підприємства до якого воно приєдналося і до якого перейшли всі майнові права і обов’язки.

3.поділ – коли одна юридична особа поділяється на дві або більше юридичні особи, з поділом відповідних прав і обов’язків згідно з розподільчими балансами.

4.перетворення – це припинення суб’єкта підприємницької діяльності, який у подальшому існує в іншій організаційно правовій формі, має іншу мету діяльності, структуру але приймає всі майнові активи і пасиви попередника.

5.виділення (виділ за новим ЦК) – коли юридична особа виділяється з складу іншої, при цьому продовжує існувати і той суб’єкт з складу якого виділилась ця юридична особа.

При ліквідації юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності, необхідно знятися з обліку

унаступних органах:

1.фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, фонді соціального страхування на випадок безробіття, фонді соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

2. в органах Пенсійного фонду. Пенсійний фонд після отримання документів про ліквідацію проводить документальну перевірку по розрахуванню з ним. Якщо

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

підприємство має заборгованості по виплаті заробітної плати, то ліквідаційна комісія має включити дані кошти до ліквідаційного балансу.

3.у Центрі зайнятості, до якого подається: копія свідоцтва про державну реєстрацію, заява про зняття з обліку, довідка з органів статистики, а фізичні особи довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

4.у органах податкової адміністрації. Протягом трьох днів в податкові органи повідомляється про ліквідацію юридичної особи. Для цього подається: заява за формою № 8-ОПП, оригінал довідки за формою № 4-ОПП, копія розпорядчого документу власника з рішенням про ліквідацію, ліквідаційна картка органу державної статистики.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Цінні папери.

1.Поняття і види цінних паперів.

2.Поняття акцій і їх видів.

3.Поняття і види облігацій.

4.Казначейські зобов’язання.

5.Ощадні сертифікати.

6.Поняття векселю та його ознаки.

Нормативі акти до теми:

Закон України “Про цінні папери та фондову біржу ”

Закон України “Про національну депозитарну систему і особливості обороту цінних паперів в Україні”

Закон України “Про оббіг векселів в Україні”

1. Цінні папери – це документи, які підтверджують право вимоги, зобов’язання займу або право участі в юридичній особі. Право вимоги підтверджує такий цінний папір, як вексель. Право участі в юридичній особі підтверджує акція. Право займу підтверджують облігації та ощадні сертифікати.

Облігації, акції, ощадні сертифікати також підтверджують право на отримання прибутку (дивідендів) або відсотків.

В Україні також існують такі види цінних паперів, як інвестиційні сертифікати, приватизаційні цінні папери.

Розрізняють такі види цінних паперів:

1.Іменні (акцій, облігації, векселі).

2.На пред’явника (акції, облігації).

Емітент – це юридична або фізична особа, держава або органи місцевого самоврядування, які здійснюють випуск цінних паперів. Емітовані цінні папери – це випущені емітентом в оббіг цінні папери. При випуску емітовані цінні папери не підлягають оподаткуванню. Так при випуску акціонерним товариством акцій, грошові кошти, отримані від такого випуску не обкладаються

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

податком. А втому випадку, коли акціонерне товариство викупає акції у акціонера і продає їх іншим особам, то прибуток отриманий від такого продажу підлягає оподаткуванню.

Цінні папери можуть випускатися у документарній (вексель, ощадні сертифікати, акції, облігації)

ібездокуметарній формі (акції, облігації).

2.Акція – це цінний папір, який підтверджує:

ØДольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства;

ØПрава акціонерів;

ØПраво на отримання дивідендів;

ØПраво на участь в управлінні акціонерним товариством (крім привілейованих акцій);

ØПраво на отримання майна у випадку ліквідації товариства.

Акції можуть бути іменні і на пред’явника, прості і привілейовані. Іменні акції випускаються як правило у ЗАТ або при створенні ВАТ у процесі приватизації.

Власники простих акцій мають всі права, які підтверджує акція. Власники ж привілейованих акцій позбавлені права на управління АТ, однак, вони мають право на отримання прибутку незалежно від результатів діяльності товариства. Право управління може надаватися власникам привілейованих акцій статутом. Стаття 4 закону України передбачає не більше 10 % привілейованих акцій у статутному капіталі, а ЦК 25 % таких акцій.

Порядок обігу і випуску цінних паперів деяких форм та виникнення права власності на них встановлюється законом “Про національну депозитарну систему і особливості обороту цінних паперів в Україні”.

Відповідно до закону, акції мажуть бути в документарній і бездокументарній формі. Документарна форма акцій полягає у видачі власнику сертифікату акцій на сумарну номінальну вартість акцій які йому належать. Сам сертифікат акцій цінним папером не являється.

Бездокументарна форма – це запис на електронних носіях. Процес переводу з документарної в бездокументарну форму називається знерухомленням акцій. На фондовій біржі можуть бути в обігу лише знерухомлені акції.

Закон України “Про цінні папери та фондову біржу ” визначає, що отримувати дивіденди можна лише раз на рік.

Київський університет права НАН України – Підприємницьке право

Право власності на емітовані цінні папери виникає тільки після їх повної оплати. Саме після оплати власнику видається сертифікат, який вноситься в реєстр власників. Якщо акції у бездокументарній формі, то вноситься запис на електронний носій і власнику видається виписка. Виписка не є цінним папером. Облік акцій в бездокументарній формі ведуть зберігачі.

Тільки після внесення сертифікату в реєстр, власник акцій має право на участь в управлінні АТ, оскільки ст. 41 закону “Про господарські товариства” передбачає, що брати участь у загальних зборах можуть особи, які внесені в реєстр.

Перехід права власності на акції залежить від їх виду. Так право власності на акції випущені в документарній формі на пред’явника, виникає з моменту передачі сертифікату.

Іменні акції завжди передаються шляхом індосаменту. На іменних акціях у документарній формі індосамент робиться шляхом передавального розпорядження. Право власності на іменні акції випущені у бездокументарній формі переходить з моменту внесення запису на електронний носій.

3. Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігація являє собою різновид боргових цінних паперів. Особа, яка випускає облігації є емітентом і виступає в ролі позичальника, а особа, яка купує таку облігацію називається інвестором або кредитором. Облігації, як правило випускаються на певний період, після якого вони мають бути викуплені (погашені).

Облігація – це боргове зобов’язання, яке включає в себе два елементи:

1.зобов’язання повернути після сплину вказаного терміну держателю облігації грошову суму, на яку видана облігація;

2.зобов’язання емітента виплачувати держателю акції прибуток у вигляді відсотків від номінальної вартості облігації або в іншому еквіваленті.

Облігації можуть бути іменними або на пред’явника, випускатися в документарній (випуск сертифікату облігацій) або бездокументарній формі (у вигляді електронного запису на рахунках).

Залежно від суб’єкта випуску облігації поділяються:

1.Державні облігації.

2.Облігації випущені органами місцевого самоврядування.

3.Корпоративні облігації.

4.Іноземні облігації.