Лекція 5. Інфраструктура підприємств енергопостачання

5.1. Теплопостачальні підприємства

Система теплопостачання – одна із самих розвинутих систем централізованого теплопостачання України. Починаючи з 30-х років, теплопостачання міст історично базувалося на комбінованому виробленні електричної і теплової енергії. Тому сьогодні в нас наявний дуже високий рівень централізації, що досягає 80% від усієї кількості споживаного тепла.

Зріст теплоспоживання і, як наслідок цього, необхідність розвитку джерел теплопостачання і всієї інфраструктури теплопостачання міст диктувалися зростанням житлового будівництва і розвитком промисловості. На сьогодні всі джерела тепла повністю покривають існуюче теплове навантаження і мають певний запас.

Складна загальноміська структура тепломережі вимагає чіткої взаємодії всіх її підрозділів і служб. У містах поки ще зберігається значне число невеликих окремих систем теплопостачання, що належать різним відомствам. Дрібні теплопостачальні господарства виробляють вагому частку тепла з низьким коефіцієнтом використання теплоносія і високою собівартістю.

Основними завданнями підприємств теплопостачання є вироблення і транспортування тепла споживачам на опалення будинків, технологічні процеси підприємств і гаряче водопостачання.

Інфраструктура теплового господарства населених пунктів визначаєтьсяза даними технічної інвентаризації.Проведення технічної інвентаризації об'єктів теплопостачання проводиться з метою одержання базової інформації для забезпечення нормальної експлуатації котельних і теплових мереж, а також розробки схем модернізації і розвитку системи теплопостачання населених пунктів.

До об'єктів інфраструктури теплового господарства відносять:

- теплові мережі й споруди на них;

- котельні, теплорозподільні станції і пункти, бойлерні, адміністративні будинки;

- земельні ділянки, відведені підприємствам для виробничих потреб.

Інвентаризація теплових мереж проводиться окремо по кожному об'єкту.

Інвентарним об'єктом вважається теплова мережа, забезпечена теплоносієм (гарячою водою, паром) від одного джерела енергії (котельні, теплопункти).

На кожен такий об'єкт теплової мережі складається: технічний паспорт, поверховий план і вертикальний розріз будинку котельні (бойлерної);

Крім того, по кожному населеному пункту складається схематичний план або порайонна схема з нанесенням теплових мереж.

При розробці технічного паспорта на кожен об'єкт інфраструктури встановлюється:

- конструкція теплотрас (на опорах, естакадах, у прохідних, напівпрохідних, непрохідних каналах або безканальній прокладці труб);

- положення на місцевості по відношенню до постійного орієнтира (будинків, капітальних споруд і т.п.) камер, компенсаторів та інших споруд теплотраси;

- матеріал і діаметр труб, фасонних частин, матеріал і товщина теплоізоляції труб.

Технічний стан (фізичний знос) мереж і споруд визначається на основі візуального огляду. По спорудах, недоступних для огляду, знос розраховують як відношення фактичного терміну експлуатації об'єкта до нормативного. Як нормативні терміни приймають такі дані:

1. Трубопроводи сталеві – 40 років.

2. Естакади кам'яні, бетонні, залізобетонні й металеві – 50 років.

3. Опори залізобетонні й металеві – 50 років.

4. Тунелі, галереї та інші підземні споруди кам'яні, залізобетонні, бетонні – 80 років.

Тепломережі з усіма допоміжними спорудами наносять на плани з наступними умовними позначеннями:

Трубопроводи водяні подавальні – суцільною лінією, зворотні – пунктирною (червоною тушшю);

паропроводи – суцільною, а конденсатопроводи – пунктирною лінією (синьою тушшю);

дренажний трубопровід, по якому відводяться ґрунтові води з теплофікаційних каналів, - пунктирною лінією (коричневою тушшю);

люки камер – кружками 3 мм (чорною тушшю);

опори повітряної прокладки трубопроводів – чорною тушшю.

Важливою особливістю інвентаризації теплових мереж є необхідність складання карток на всі камери, що знаходяться на лінії теплової траси. На кожну камеру і канали, що примикають до неї, складається інвентаризаційна картка, в якій викреслюються їх горизонтальний і вертикальний розрізи в масштабі 1:25 або 1:50.

На плані горизонтального розрізу камери показують положення примикаючих каналів, трубопроводів і фасонних частин, а також проставляють розміри:

• у прямокутних камерах – ширина і довжина, у круглих – діаметр, а також розміри, що визначають положення трубопроводів у камері (каналі);

• у планах вертикальних розрізів – глибина камери і закладення трубопроводів.

В інвентаризаційній картці наводиться специфікація на обладнання камери, в якій вказують: призначення трубопроводів, марки засувок, їхній матеріал, діаметр, кількість, матеріал ізоляції труб і товщину ізоляційного шару, а також матеріал і діаметр дренажних труб. На зворотній стороні картки викреслюють схему прив'язки люків камер до постійного орієнтира.

Усі інвентаризуємі об'єкти теплотраси узагальнюють в табличній формі технічного паспорта. Ця таблиця має такий вигляд.

Таблиця 5.1