- •Лекція 1. Предмет і завдання курсу. Сучасні тенденції розвитку інфраструктури галузі
- •Лекція 2. Інфраструктура житлового господарства
- •2.1. Сучасний стан та проблеми розвитку
- •2.2. Житлове будівництво
- •2.3. Регулювання землекористування і житлової забудови
- •Лекція 3. Підприємства водопровідно–каналізаційного господарства
- •3.1. Характеристика систем водопостачання і каналізації
- •3.2. Інфраструктура водопостачання
- •3.3 Інфраструктура міської каналізації
- •Таблиця 3.1. Коефіцієнт загальної нерівномірності притоку господарсько-фекальних вод
- •Лекція 4. Міський пасажирський транспорт
- •Лекція 5. Інфраструктура підприємств енергопостачання
- •5.1. Теплопостачальні підприємства
- •Загальні зведення
- •5.2. Міські мережі газопроводу
- •Лекція 6. Інфраструктура благоустрою міст
- •6.1. Міське дорожньо-мостове господарство
- •6.2. Зелене господарство населених пунктів
- •6.3. Зовнішнє освітлення
- •Список літератури
Загальні зведення
на теплотрасу № ______ від котельні (ТЕЦ)
№ _______ по вул. ______________________ місто_________________
№ п/п |
Найменування |
Од. виміру |
Рік первинної інвентаризації |
Наступні уточнення по роках |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Довжина теплової мережі |
пог. м |
|
|
|
А. Довжина повітряного прокладання |
» |
|
|
|
а) на естакадах |
» |
|
|
|
б) на опорах |
» |
|
|
|
Кількість опор |
шт. |
|
|
|
Б. Довжина підземного прокладання |
пог. м |
|
|
|
а) у прохідних каналах |
» |
|
|
|
б) у напівпрохідних каналах |
» |
|
|
|
в) безканальна прокладка |
» |
|
|
2 |
Кількість колодязів (камер) |
шт. |
|
|
3 |
Кількість компенсаторів |
» |
|
|
4 |
Кількість вводів |
» |
|
|
5 |
Кількість засувок |
» |
|
|
Сьогодні інфраструктура теплопостачальних підприємств зіштовхується із серйозною проблемою граничного зносу мереж і теплотехнічного устаткування. У середньому знос основних фондів підприємств складає 62%. Необхідні темпи розвитку гальмуються через відволікання наявних коштів на ліквідацію аварійних відмов.
Діяльність підприємств теплопостачання потребує ефективного регулювання з боку місцевих органів влади. Воно включає:
Формування виробничих і інвестиційних програм на основі перспективних схем теплопостачання населених пунктів;
Щорічне тарифне регулювання з урахуванням скорочення нераціональних витрат енергоносіїв;
Проведення регулярного моніторингу діяльності підприємств;
Здійснення переходу від оплати по нормативному споживанню до оплати відповідно до показників приладів обліку;
Економічно обґрунтований розвиток схем теплопостачання населених пунктів.
Не менш важливим є удосконалення загальнодержавної політики підтримки розвитку і модернізації систем теплопостачання населених пунктів.
Основними заходами в цьому плані є:
удосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової і методичної бази;
державна підтримка науково-технічних програм, державних програм розвитку житлово-комунального господарства, його модернізації, створення високоефективного вітчизняного устаткування і механізмів;
зважена цінова політика, спрямована на стабілізацію і формування економічно обґрунтованих тарифів, зменшення собівартості послуг, стимулювання заходів з ресурсозбереження, упровадження приладів обліку послуг;
розробка і реалізація програми адресної допомоги і соціального захисту населення;
завершення впровадження диференційованої оплати за житло і послуг залежно від їхньої якості.
З огляду на кризовий стан економіки і зв'язаний з ним дефіцит енергетичних ресурсів необхідно здійснити широкомасштабні заходи, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, що вимагає розробки і впровадження:
- комплексної програми енергопостачання та енергозбереження, галузевих і регіональних програм підвищення енергоефективності;
- комплексного механізму стимулювання використання енергозберігаючих процесів і технологій;
- системи державних стандартів на енергоспоживання та енергозбереження;
- залучення іноземних інвестицій з метою технічного переоснащення енергетичного виробництва і структурної перебудови економіки.
Актуальність впровадження цих заходів обумовлена:
- постійним збільшенням вартості послуг житлово-комунального сектора, що обумовлено зростанням вартості первинних енергоресурсів;
- використання в експлуатації застарілих технологій і енергетичного устаткування, що вичерпало свій ресурс;
- відсутністю належного контролю над витратами енергоносіїв;
- високими втратами енергії при виробництві і транспортуванні продукції по мережах енергопостачання.
Тому основою подальшого розвитку і реформування системи теплопостачання повинен стати вихід на новий якісний рівень поняття «централізоване теплопостачання» як цілого комплексу напрямків і заходів, таких як:
- максимальний ступінь використання комбінованого виробництва енергії і тепла відповідно до генеральних планів теплопостачання міста;
- ефективна теплоізоляція теплотрас;
-наукове, фінансове й організаційне забезпечення;
- підвищена увага до охорони навколишнього середовища;
- законодавче стимулювання на державному рівні залучення споживачів до споживання теплової енергії, виробленої комбінованим способом на теплоелектроцентралях або міні ТЕЦ на базі районних котелень.