Загальні методичні вказівки до виконання курсового проекту
Починаючи виконувати проект, необхідно ознайомитись з загальними даними існуючих автомобілів певного класу і на їх основі встановити параметри автомобіля, що проектується.
Наступний крок – виконання тягового розрахунку. Це дозволить студенту отримати необхідні данні для проектування вузла: характеристику двигуна, величину максимальних навантажень та моментів, розрахункові режими навантаження, частоту обертання валів КПП і т.п.
Далі необхідно розробити кінематичну схему трансмісії і визначити її елементи.
Проектування вузла необхідно починати з визначення типу конструкції і прийнятих принципових конструктивних рішень. Необхідно проаналізувати існуючі конструкції найближчих аналогів з врахуванням тенденцій до їх удосконалення. У подальшому, на основі емпіричних залежностей та проектних розрахункових методів державних стандартів, необхідно визначити основні габаритні розміри вузла: міжцентрові відстані у коробці передач, зовнішній діаметр веденого диску зчеплення, діаметр веденої конічної шестерні головної передачі, розміри хрестовини карданної передачі та ін. З урахуванням таких габаритних розмірів та попередньо розробленої компоновочної схеми автомобіля можна виконувати компоновку вузла.
3.1. Вимоги до оформлення графічної частини.
В об'єм графічної частини входить виконання складальних креслень трьох вузлів або агрегатів автомобіля.
Специфікацію вузлів розташовують на окремих листах і підшивають у пояснювальну записку як додаток.
Об'єм графічної частини проекту повинен складати 3-4 листи формату А1 у відповідності з ЕСКД (ГОСТ2.301-68). На одному листі необхідно розмістити графіки та таблиці з ілюстрацією експлуатаційних властивостей автомобіля, що проектується. На двох або трьох листах необхідно представити складальні креслення вузлів автомобіля. Складальне креслення повинно мати необхідну кількість проекцій, перетинів. Їх треба розташовувати так, щоб було видно всі деталі і чітко можна було зрозуміти процес роботи і складання вузла. Як правило всі креслення виконуються к масштабі 1:1.
З метою заохочення до дострокового виконання проекту об’єм графічної частини і пояснювальної записки може включати розробку двох вузлів або агрегатів.
3.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
Об'єм пояснювальної записки складає 35-40 сторінок і оформлюється вона у відповідності з вимогами до текстових документів (ГОСТ 2.105-60). Основні написи виконуються за ГОСТом 2.104-86. Терміни і визначення, що торкаються автомобіля і його вузлів, повинні відповідати ГОСТу 1.667-78.
Пояснювальна записка повинна мати титульний аркуш (додаток №1), завдання (додаток №2) і такі розділи разом із вступом і висновками: аналіз вихідних даних, аналіз найближчих аналогів, обґрунтування основних конструктивних рішень, розробка компонувальної схеми автомобіля, проектування функціональних елементів трансмісії, ходової частини, органів керування.
Література розміщується списком після висновків у послідовності використання її за текстом пояснювальної записки.
У додатках наводяться специфікації вузлів автомобіля, що розробляються у проекті, а також фрагменти програм САПР.
Позначення складальних одиниць легкового автомобіля другого класу має такий вигляд:
Позначення груп агрегатів автомобілів за галузевими нормативами: 1600 – зчеплення, 1700 – коробка передач, 1800 – роздавальна коробка, 2200 – вал карданний, 2300 – міст передній, 2400 – міст задній, 2500 – міст середній, 2900 – підвіска, 3000 – вісь передня, 3400 – рульове керування, 3500 - гальмівне керування.