- •Мета і задачі курсового проекту.
- •Тематика і завдання курсового проекту.
- •2.1 Тематика курсового проекту.
- •Загальні методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення графічної частини.
- •3.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •4. Аналіз найближчих аналогів, обгрунтування параметрів та розробка компонувальної схеми автомобіля
- •4.1. Визначення параметрів маси автомобіля.
- •4.1.1 Уточнення колісної формули.
- •4.2. Вибір шин автомобіля.
- •Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
- •5.1 Визначення максимальної потужності двигуна.
- •5.2. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна.
- •5.3. Визначення передаточних чисел трансмісії.
- •5.4. Побудова динамічної характеристики.
- •Проектування вузлів та механізмів трансмісії, ходової частини, органів керування.
- •6.1 Розрахунок елементів трансмісії.
- •6.1.1 Обґрунтування та вибір конструкції зчеплення.
- •6.1.2 Розрахунок коробки передач.
- •6.1.3. Розрахунок карданної передачі.
- •6.1.4 Розрахунок головної передачі.
- •6.1.5. Розрахунок диференціала.
- •6.1.6. Розрахунок привода ведучих коліс.
- •6.2. Розрахунок елементів ходової системи.
- •6.2.1. Описання конструкції мостів автомобіля.
- •6.2.2. Розрахунок підвіски автомобіля.
- •6.3. Розрахунок органів керування автомобілем.
- •6.3.1. Розрахунок гальмівного механізму.
4.1. Визначення параметрів маси автомобіля.
Повну масу АТЗ можна розрахувати за такими формулами:
для вантажних автомобілів
mа = mo + mв + mn .(n+1) + mб ;
для автобусів міського типу
mа = mо + mn .(nс + R + 1) + mб ;
для автобусів міжміського типу
mа = mо + mn .(nс + 2) + mб ;
для легкового автомобіля
mа = mo + mn . nс + mб ;
для автопоїзда
mап=mо+mпр;
де mо – споряджена маса автомобіля (заправлений з спорядженням, але без водія та пасажирів);
mn - маса водія або пасажира. В розрахунках приймають mn = 75 кг;
nс , R – число місць для сидіння пасажирів та для стояння;
mб - маса багажу;
mан , mпр – повна маса автопоїзда і причепа.
Число місць для проїзду пасажирів в автобусах міського типа стоячи визначають , виходячи з площі, на якій можливе їх розташування. На 1 м2 вільної від сидінь площі можна розташовувати до 5 чоловік, а у години "пік"- до 8.
У число місць для сидіння в легкових автомобілях включається місце водія. Масу багажу водія і пасажира вантажних автомобілів та міських автобусів приймають рівною 5 кг, а в автобусах міжнародного сполучення – 15 кг, а в легкових автомобілях – 10 кг на одного чоловіка.
Споряджена маса легкових автомобілів залежить від його класу і групи. Робочий об'єм двигуна – основний параметр, що визначає споряджену масу автомобіля.
Таблиця 4.2
Споряджена маса автомобіля
№ п/п |
Клас автомобіля |
Група |
Робочий об'єм двигуна, Vл, л |
Споряджена маса, mо, кг |
1 |
1 |
1 |
до 0,849 |
до 699 |
2 |
2 |
1 |
0,85 1,099 |
700 - 854 |
2 |
1,1 1,299 |
865 969 | ||
3 |
1,3 1,499 |
970 1139 | ||
4 |
1,5 1,799 |
1115 1239 | ||
3 |
3 |
1 |
1,8 2,499 |
1240 1319 |
2 |
2,5 3,499 |
1390 1609 | ||
4 |
4 |
1 |
3,5 4,999 |
1610 2020 |
2 |
більше як 5 |
не регламентована |
При відомій масі вантажу, що перевозиться (для вантажних автомобілів), повну масу автомобіля можна визначити через коефіцієнт вантажопідйомності – Кв.
Кв = , звідкіляmа = ;
Вибір здійснюється з рис.4.1
Рис.4.1 Залежність середніх значень коефіцієнта Кг від вантажопідйомності mв вантажних автомобілів
Споряджена маса автобуса залежить від його номінальної місткості. Номінальна місткість ( n=nc+R) – кількість пасажирів, які перевозяться автобусом при нормальних умовах руху (поза часом "пік"). Споряджена маса автобуса визначається за питомою спорядженою масою dmo , що є маса автобуса з розрахунку на одного пасажира.
dmo = , звідкіля mo = n· dmo .
З підвищенням якості конструкційних матеріалів, з яких виготовляється автомобіль, та технології його виготовлення, коефіцієнт вантажопідйомності буде збільшуватись, а питома споряджена маса – зменшуватись.
Розподілення повної маси вантажних автомобілів визначається за умови повного використання вантажопідйомності шин, а також з урахуванням нормативів, що обмежують максимально допустиме навантаження на дорогу. По одиничному на міст навантаженню автомобілі ділять на дві групи: А і В. Навантаження допустиме на одиночний міст автомобілів групи А складає 10кН, а групи В – 6 кН. Навантаження на мости позашляховиків не регламентується. Допустиме навантаження на міст возика залежить від відстані між осями суміжних мостів і складає 70-100% від навантаження, що допускається на два одиночних моста при відстані між ними 1,0 2,5м.
Масу, що припадає на ведучий міст з колесами, що мають подвійні шини, у автомобілів групи А можна приймати 0,65 0,70, а у автомобілів групи В – 0,70,8 повної маси автомобіля. Розподілення повної маси легкових автомобілів по мостах залежить від схеми автомобіля. При класичному компонуванні масу, що припадає на задній міст, приймають 0,530,55 повної маси, при передньоприводної схеми – 0,430,47, а задньомоторної – 0,560,60.
Розподілення повної маси у міських, приміських і міжміських автобусів приймають так само, як у автомобілів групи А. Для автобусів, що використовуються для місцевих перевозок – як у автомобілів групи В.
У повноприводних автомобілів з одинарними колесами розподілення повної маси вибирають так, щоб забезпечити приблизно рівне навантаження на всі мости. При цьому навантаження на передній міст приймається на 4 – 8% меншим ніж на інші.
Маса прицепу, що буксирується, залежить від призначення автопоїзда, маси тягача, кількості ведучих мостів тягача. Масу причепу визначають за допомогою коефіцієнта Кпр.
Кпр = ;
Вибір параметрів маси і габаритних розмірів автомобілів можна здійснювати з додатку 3.
У автопоїздів, що рухаються по дорогах з твердим покриттям Кпр = 0,5 1,2. Більше значення Кпр визначають для автомобілів групи А. Для автопоїздів з повноприводними тягачами при русі по ґрунтових дорогах Кпр = 0,3 0,6