4.6. Друга вища освіта

Здобуття другої вищої освіти в Університеті за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем фінансується виключно за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб і здійснюється за денною і заочною формами.

Другу освіту можуть отримувати громадяни України з вищою освітою,  які мають бажання отримати кваліфікацію фахівця з другої спеціальності.

Здобуття другої вищої освіти в Університеті забезпечує „Центр післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки”.

Здобуття другої вищої освіти  (другої спеціальності)  засвідчується отриманням особою диплома державного зразка за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.  У додатку до диплома вказуються всі дисципліни навчального плану цієї спеціальності.

 

5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

5.1. Науково-методичне забезпечення навчального процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і містить державні стандарти освіти, галузеві стандарти освіти та стандарти вищої освіти навчального закладу.

               Державний стандарт   освіти   -   це   сукупність  норм,  які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

     Складові  державного  стандарту  освіти :

               - перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями  (ОКР);

               - перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка у ВНЗ за відповідними ОКР;

               - вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

               - вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти містять такі складові:

-                освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників (документ, який відображає цілі освітньої та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі господарства і вимоги до його компетентності);

-          освітньо-професійні програми підготовки  (державний нормативний документ, який визначає нормативну частину змісту навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і професійної підготовки фахівця відповідного ОКР,  форми контролю та державної атестації).

-         засоби діагностики якості  вищої освіти.

До складових навчально-методичного забезпечення, які розробляються вищим закладом освіти належать: варіативні частини ОКХ випускників, варіативні частини ОПП, навчальні плани (робочі навчальні плани), програми навчальних дисциплін (робочі навчальні програми); навчальні посібники без грифу Міністерства освіти; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни; контрольні завдання до семі­нарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт); інші матеріали, які визначає викладач, кафедра, вищий заклад освіти.

Навчально-методичні комплекси дисциплін (НМКД), що закріплені за відповідною кафедрою, розробляється, узгоджуються і підписуються в установленому порядку не пізніше, ніж за 2 місяці до початку нового навчального року. НМКД складається з таких частин:

-         структурно-логічної схеми підготовки фахівців;

-         анотації;

-         навчальної програми дисципліни;

-         робочої програми навчальної дисципліни;

-         опорного конспекту лекцій;

-         переліку літератури та програмного забезпечення, візуального супроводження,  підручників, навчальних посібників;

-         завдання до семінарських (практичних) занять;

-         завдання до лабораторних занять;

-         контрольних завдань (тестів, задач) для поточного, модульного та підсумкового контролів;

-         тематики та методичних вказівок до виконання курсових робіт (проектів), передбачених навчальним планом;

-         методичних вказівок до організації самостійної роботи студентів (перелік питань для самостійного опрацювання);

-         методичних вказівок до виконання дипломних робіт (проектів);

-         програми держаного іспиту (якщо передбачено навчальним планом);

-         пакету матеріалів ректорської контрольної роботи;

-         пакету матеріалів комплексної контрольної роботи;

-         матеріалів для видачі студентам (завдання, тестові питання тощо) - готового пакету або електронної версії;

-         програми навчальної, виробничої та інших видів практик.

               Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги  до  знань  і  вмінь  визначаються   навчальною   програмою дисципліни.

Навчальна програма дисципліни містить:

– пояснювальну записку (визначає  цілі вивчення дисципліни у вигляді типових задач діяльності та її місце у системі підготовки фахівця);

–        мету і завдання курсу, міждисциплінарні зв’язки;

– тематичний виклад змісту навчальної дисципліни;

– перелік рекомендованих практичних  (лабораторних)  робіт,  індивідуальних завдань,  а також підручників, методичних і дидактичних матеріалів;

–        критерії оцінювання успішності навчання та засоби діагностики;

–        список рекомендованої літератури.

Навчальні програми дисциплін розробляються кафедрами згідно з вимогами відповідних ОПП підготовки фахівців. 

Навчальні програми дисциплін гуманітарного і соціально-економічного, природничо-наукового циклів повинні бути загальними у межах одного напряму підготовки. Програми певних дисциплін циклу професійно-практичної підготовки повинні бути  окремими для кожної спеціальності.

           Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється  вищим навчальним закладом, узгоджується з деканом факультету-замовника, навчальним відділом Університету і затверджується Вченою радою Університету.

      Для  кожної  навчальної  дисципліни,  яка   входить   до освітньо-професійної  програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану складається   робоча   навчальна   програма   дисципліни,   яка  є нормативним документом вищого навчального закладу.

                Робоча навчальна    програма    дисципліни   містить   виклад конкретного   змісту   навчальної    дисципліни, послідовність, організаційно-методичні  форми  її  вивчення, обсяг на різні види навчальної роботи,  визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю. 

Навчальні та робочі навчальні програми дисциплін розробляються відповідними кафедрами Університету і затверджуються ректором (проректором з навчальної роботи)  за два місяці до початку нового семестру. Відповідальність за їх розробку покладається на завідувачів кафедр.

5.2. Організаційне забезпечення навчального процесу - це навчально-організаційні документи деканату і кафедр („Типове положення про факультет”, затверджене Вченою радою ЧДТУ від 19.04.2010, протокол № 7 та „Типове положення про кафедру”, затверджене Вченою радою ЧДТУ від 15.03.2010, протокол № 6).                                                 

5.3.  Контроль та оцінка якості навчального процесу.

Контрольні заходи визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам стандартів вищої освіти та інших нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне корегування навчального процесу.

               В організації навчального процесу Університету застосовуються контрольні заходи у формі  вхідного, поточного, модульного, рейтингового, відстроченого і підсумкового (семестрових контролів і державної атестації).

 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів Університету, визначення видів контролю та методика їх проведення визначаються окремим „Положенням про організацію контролю та оцінювання якості навчання студентів Черкаського державного технологічного університету”, затвердженого вченою радою ЧДТУ від 17.09.2012 р. (протокол № 2).

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.  Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти.  За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (захист дипломної (кваліфікаційної)  роботи,  державний екзамен)  визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми. Державна атестація випускників ЧДТУ проводиться згідно з окремим „Положенням про  державну атестацію студентів у Черкаському державному технологічному університеті”, затвердженого  вченою радою ЧДТУ  від  31.08.2012 р. (протокол № 1).

 

 

6. ПРИЙОМ, ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ І ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ

6.1. Прийом, переведення на наступний курс і відрахування студентів

Прийом на навчання до Університету для підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів проводиться згідно з Правилами прийому до Черкаського державного технологічного університету,  які затверджуються ректором  відповідно до Умов прийому.

Студентам, зарахованим на перший курс, видається залікова книжка. Залікова книжка видається протягом першого семестру, але не пізніше, ніж за місяць до початку зимової екзаменаційної сесії.

            У випадку відрахування студента з вищого навчального закладу до закінчення курсу навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем залікова книжка передається до деканату вищого навчального закладу, який видає студенту академічну довідку.

            Дублікат залікової книжки видається лише на підставі наказу керівника вищого навчального закладу. До третьої сторінки дубліката залікової книжки вноситься запис „дублікат”. Всі дані щодо успішності студента за весь період навчання до моменту видачі дубліката вносяться в дублікат залікової книжки на підставі відомостей обліку успішності за попередні семестри. 

            Залікова книжка після завершення навчання за відповідною освітньо-професійною програмою підлягає поверненню для обміну на диплом про вищу освіту.

Переведення студентів на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки  (бакалавра, спеціаліста, магістра)  здійснюється на підставі  наказу ректора. На старший курс навчання переводяться студенти,  які повністю виконали вимоги навчального плану певного курсу,  успішно склали усі екзамени й заліки, виконали програму практики відповідного курсу й отримали залік з практики, та не мають фінансової заборгованості.

У випадках тривалої хвороби в період заліково-екзаменаційної сесії та канікул за наявності відповідних документів окремим студентам може бути встановлений індивідуальний графік складання екзаменів, тривалістю не більше місяця після початку наступного семестру.

Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у зв’язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу,  навчання чи стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). 

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року.  За необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік.

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичної установи, яка проводила медичне обстеження студента.              Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом ректора із зазначенням підстави надання відпустки та її терміну. Студенти, які не скаржились на здоров’я до початку екзаменаційної сесії, отримали під час екзаменів незадовільні оцінки, вважаються такими, що не встигають.

За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора Університету на підставі заяви студента та висновку ЛКК про стан здоров’я (довідки з військкомату, інших довідок), які подаються не пізніше двох тижнів від початку семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з університету.

Відпустки по вагітності та пологах, по догляду за дитиною надаються відповідно до Кодексу законів України про працю.

Повторне навчання –  це повторне проходження працездатним студентом  (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями)  курсу навчання за певний семестр,  навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин:  через тривалі захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр);  службові відрядження;  складні сімейні обставини,  зокрема,  необхідність догляду за членами сім’ї тощо. 

Студенти першого курсу правом на повторне навчання не користуються.  За весь період навчання студент може скористуватися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.

Питання про надання студенту права на повторне навчання вирішується ректором за поданням декана факультету  (директора інституту)  до початку відповідного семестру і оформлюється відповідним наказом.  Повторне навчання здійснюється з початку того семестру, навчальний план якого студент не виконав.

Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни,  з яких за результатами підсумкового контролю вони мали  позитивну  оцінку.  Перезарахування здійснюється на підставі заяви студента і за згодою декана факультету.  Студенту,  якому надано повторний курс навчання,  необхідно ліквідувати академічну різницю,  якщо вона виникла в результаті змін у навчальному плані. 

Студент може бути відрахованим з Університету:

-         за власним бажанням;

-         за невиконання навчального плану (незадовільне і несвоєчасне складання іспитів і заліків протягом сесії);

-         за незадовільне складання державної атестації  (отримання незадовільної оцінки під час державного екзамену, захисті дипломного проекту або роботи);

-         за порушення умов договору ( в т. ч. за несплату за навчання протягом терміну, обумовленого договором);

-         за невиконання графіку навчального процесу (пропуски занять, відсутність на екзаменах, державній атестації без поважної причини тощо);

-         за порушення навчальної дисципліни і  правил внутрішнього розпорядку ЧДТУ;

-         у зв’язку з переведенням до іншого ВНЗ;

-         за станом здоров’я (на підставі висновку ЛКК);

-         за академічну неуспішність (три і більше незадовільні оцінки, отримані під час заліково-екзаменаційної сесії).

Студенти  також  можуть бути відраховані в інших випадках, передбачених законами (за вироком суду, що позбавляє волі, у зв’язку зі смертю).

Відрахування студентів проводиться наказом ректора за поданням декана  (директора інституту).

Особам, відрахованим з Університету, деканат видає академічну довідку встановленої форми. До особової справи студента для передачі в архів додаються: копія академічної довідки, підписаної керівництвом Університету і завіреної гербовою печаткою,  завірена деканом (директором) залікова книжка (індивідуальний навчальний план студента), студентський квиток, навчальна картка студента. 

Відомості про вивчені предмети та складені заліки та екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр.  Для всіх форм навчання до академічної довідки в графі “Кількість годин за навчальним планом”  ставиться кількість годин  (кредитів),  передбачена навчальним планом для денної форми навчання. Якщо студент раніше навчався в декількох вищих навчальних закладах,  в академічну довідку вносяться оцінки,  одержані їм під час навчання в цих закладах освіти.

До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки.

Студентам,  які вибули з першого курсу і не складали екзамени та заліки,  видається академічна довідка із записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

6.2. Переведення і поновлення студентів

Студенти можуть бути переведені з:

1) одного ВНЗ до іншого незалежно від форми навчання;

2) одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;

3)     однієї спеціальності на іншу в межах одного напряму підготовки;

4)          навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб на навчання за рахунок державного бюджету і навпаки.

Переведення студентів  (крім п. 4) на першому курсі забороняється.

Переведення студентів з іншого закладу освіти IIІ – IV  рівнів акредитації незалежно від форми навчання до Університету здійснюється за згодою ректорів обох навчальних закладів за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти,  подає на ім’я ректора навчального закладу,  в якому він навчається,  заяву про переведення і, одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора того закладу освіти,  до якого він бажає перевестись.  При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці, ректор видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому студент навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи. Особова справа студента,  який переводиться до іншого навчального закладу, пересилається на адресу другого закладу освіти. У навчальному закладі, де студент навчався раніше,  залишаються копії академічної довідки,  навчальної картки студента,  залікова книжка та список пересланих документів.  Порядок збереження цих документів такий самий,  як і особових справ студентів.  Наказ ректора про зарахування студента видається після одержання особової справи студента. 

Особи, які навчаються в державному закладі освіти за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, можуть бути переведені на навчання на таких самих умовах до інших державних закладів освіти.  Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. 

Особи, які навчалися в іншому ВНЗ за державним замовленням можуть бути переведенні та поновленні  в Університеті на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. За відсутності вакантних держбюджетних місць вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання за рахунок коштів фізичних осіб. 

Переведення таких осіб на вакантні місця держзамовлення може здійснюватися на конкурсній основі згідно з «Положенням про порядок переведення студентів, які навчаються за кошти фізичних (юридичних) осіб, на навчання за кошти державного бюджету», затвердженого Вченою радою ЧДТУ від 20.09.2010 (протокол №1).

При існуванні двох або тристоронніх угод (договорів) на підготовку фахівців переведення студентів з одного напряму підготовки на інший, з однієї форми навчання на іншу, з одного закладу освіти до іншого здійснюється за умов внесення відповідних змін до цих угод і з дотриманням вимог чинного законодавства.

Особи,  які навчаються в акредитованому недержавному закладі освіти,  можуть бути переведені до Університету на умовах,  що передбачені для осіб,  які навчаються в державному закладі за договором, а також за конкурсом на вільні місця за держзамовленням.

Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних закладах освіти, не користуються правом переведення або поновлення до Університету. 

Переведення студентів з одного напряму підготовки на інший або з однієї форми навчання на іншу в межах Університету здійснює ректор при наявності вакантних  місць ліцензованого обсягу. 

Студент, який бажає перевестись з одного напряму підготовки на інший в межах Університету, подає заяву на ім’я ректора Університету (погоджує заяву з деканом факультету, на який він бажає перевестись, узгоджує заяву з деканом факультету, на якому він навчався). Одержавши письмову згоду ректора, деканат факультету, на якому навчався студент, готує проект наказу про переведення студента. У деканат факультету, на який переводиться студент, передаються такі документи: копія наказу про переведення, навчальна картка студента, витяг із залікових та екзаменаційних відомостей, завірена деканом факультету, на якому навчався студент, про вивчені предмети та складені заліки і екзамени (згідно з навчальним планом окремо за кожний семестр).

Декан факультету, на який перевівся студент, встановлює термін ліквідації академічної заборгованості.

Поновлення у складі студентів здійснюється ректором,  незалежно від тривалості перерви в навчанні,  причини відрахування,  трудового стажу, форми навчання і з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Поновлення студентів на перший курс забороняється.  Студенти,  які були відраховані з першого курсу, можуть бути поновлені на другий курс за умови ліквідації ними академічної різниці, як правило, до початку навчальних занять.

Заяви про поновлення або переведення розглядаються протягом двох тижнів, і заявникові повідомляються умови зарахування на навчання або причина відмови.

Переведення студентів,  а також поновлення у складі студентів осіб,  які були відраховані з навчальних закладів, здійснюється, як правило, під час канікул за наказом ректора.

Студенту, поновленому в Університеті або переведеному з іншого закладу освіти, видається залікова книжка (індивідуальний навчальний план студента)  з проставленими перезарахованими оцінками.  Перезарахування результатів раніше складених студентом заліків та екзаменів проводиться деканом  (директором інституту)  за умови ідентичної назви,  обсягу навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю.  В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів вирішується відповідними кафедрами за умови відповідності програмних вимог з цих дисциплін.

Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.

До особистої справи студента,  переведеного з іншого закладу освіти або поновленого у складі студентів, додаються витяг з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.  

 

7. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Учасниками навчально-виховного процесу в Університеті є:

 – педагогічні і науково-педагогічні працівники;

 – особи, які навчаються в Університеті;

 – працівники Університету (категорійні спеціалісти, лаборанти,  завідувачі   навчальних лабораторій, методисти тощо).