Визначення жиру молока в центрифузі з електропідігрівом.

Сутність методу – для визначення кількості жиру в молоці необхідно виділити його в чистому вигляді, тобто звільнити жир від білкових оболонок, а також розчинити білок, який знаходиться в молоці.

Цю властивість має концентрована сірчана кислота, яка розчиняє білки молока, і жир виділяється в чистому вигляді. При цьому утворюється кальцієва сіль сірчаної кислоти Са SО₄ та комплексна сполука казеїну з сірчаною кислотою ( розчин коричневого кольору). Реакція супроводжується підвищенням температури до 70-75˚С. Для більш повного та швидкого виділення жиру додають ізоаміловий спирт, який реагуючи з кислотою, утворює естер, який більш швидко і повно виділяє жир. Подальше центрифугування дозволяє сконцентрувати жир у градуйованій частині жироміру.

Підготовка реактивів

Сірчану кислоту густиною 1,81-1,82 готують обережно доливаючи її в воду.

Перевірка густини кислоти. В чистий сухий циліндр обережно по стінці наливають 200-300 см сірчаної кислоти, занурюючи в неї спеціальний ареометр. Залишають його 2-4 хв і відмічають поділку занурення ареометра (відлік ведуть по нижньому краю меніска кислоти). Для контролю звичайним термометром вимірюють температуру кислоти в склянці. Густину всіх рідин визначають при t 20˚С. Якщо температура кислоти не відповідає 20˚С, вносять температурну поправку. Її розраховують виходячи з того, що при відхиленні температури на 1˚С

Густина змінюється на 0,001. Якщо температура кислоти або спирту вище 20˚С, то температурну поправку додають до показника ареометра. Якщо температура нижче 20˚С, температурну поправку розраховують за показниками ареометра. Якщо немає спеціального ареометра для визначення густини сірчаної кислоти, її можна визначити шляхом зважування однакових об’ємів води та сірчаної кислоти. Виходячи з того, що густина води дорівнює 1,0г/см³, можна розрахувати густину сірчаної кислоти.

Перевірка густини ізоамілового спирту. Густину ізоамілового спирту визначають як і густину кислоти, тільки іншим ареометром. Густину корегують в залежності від температури: при температурі спирту 18, 19, 21, 22˚С вносять поправку на кожний градус ± 0,002.

Перевірка чистоти спирту. В чистий сухий жиромір наливають 10 см³ стандартної перевіреної сірчаної кислоти, 11 см³ досліджуваного ізоамілового спирту; змішують і ставлять в штатив (вверх шкалою) на 24 год для відстоювання. Якщо на поверхні рідини не виділився маслянистий шар, спирт можна використовувати. З метою пришвидшення перевірки жиромір двічі центрифугують та підігрівають на водяній бані, а потім уважно продивляються верхній шар рідини в жиромірі та встановлюють наявність масляного шару.

Підготовка проби молока до аналізу. Пробу молока перед аналізом старанно перемішують. Пляшки з пробами консервованого молока нагрівають у воді до 35-40˚С. Після цього молоко знову перемішують, щоб на стінках склянки не залишалось часток жиру. Із підготовленого таким чином молока температурою 20˚С беруть проби для всіх досліджень.

Хід виконання

В штатив встановлюють необхідну кількість жиромірів, які попередньо пронумеровані. В чистий сухий жиромір відміряють піпеткою-автоматом 10 см³ сірчаної кислоти Н₂SО₄ густиною 1,81-1,82 і додають (повільно по стінці жироміру) 10,77 см³ добре змішаного молока, не торкаючись кислоти; потім додають 1 см³ ізоамілового спирту густиною 0,811-0,812, не замочивши шийки жироміру, і старанно закривають пробкою, уґвинчуючи її так, щоб вона дістала рідину. Жиромір обмотують серветкою, ставлять в центрифужний патрон і струшують до повного розчинення білка.

Потім жиромір занурюють в гарячу t 65˚С водяну баню (пробкою вниз) на 3-5 хв, протирають фільтрувальним папером і центрифугують 5 хв при частоті обертання 1000 об/хв. Час визначають за пісчаним годинником.

Обережно, не струшуючи і не збовтуючи жироміри, виймають їх із центрифуги і ставлять в баню (обов’язково вниз пробкою) на 5 хв при температурі 65±2˚С. Після бані жиромір обсушують. Регулюючи пробкою, переміщують стовпчик жиру в градуйовану частину жироміру і відмічають жир за увігнутим краєм меніска (рис.1)

Рис.1

Точність аналізу буде залежати від наступних факторів:

порушення правил відбору, зберігання і підготовки проб молока, залишок води в пляшечках знижує вміст жиру;

похибка в градуюванні жироміру та піпетки для молока;

присутність в сірчаній кислоті та ізоаміловому спирті домішок, що переходять в жир;

густина сірчаної кислоти повинна бути 1,81-1,82;

погано перемішане молоко – не розмитий слід вершків;

неточно відміряні ізоаміловий спирт і молоко;

непослідовно заповненнюється жиромір;

не повністю змішується молоко, кислота та ізоаміловий спирт під час струшування жироміру;

не достатньо нагрівається жиромір у водяній бані, повільно обертається центрифуга.