- •1. Історія виникнення об’єктно-орієнтованої парадигми
- •6. Визначення класу. Опис класу з використанням мов програмування с, Java, Object Pascal.
- •7. Об’єкт. Створення та знищення об’єктів
- •8. Мова Java –об’єктно-орієнтована мова програмування.
- •16. Механізм перевизначення методів класу-нащадка.
- •17. Множинне наслідування та його проблеми.
- •18. Реалізація наслідування мовою Java.
- •19. Реалізація наслідування мовою Object Pascal.
- •22. Поняття інтерфейсу.
- •23.Програмування інтерфейсів.
- •24.Використання інтерфейсів.
- •25.Інтерфейс Comparable.)
- •26. Механізм зворотного виклику. Інтерфейс ActionListener.
- •29.Компоненти інтерфейсу користувача.
- •30.Використання об’єктів Timer і Date для об’єктно-орієнтованого моделювання процесів
- •31.Механізм об’єктних інтерфейсів в Delphi.
- •32.Клас tObject.
- •33.Об’єктні інтерфейси.
- •34.Обробники подій компнонентів Delphi.
- •35.Бібліотека awt компонентів інтерфейсу користувача
- •36.Бібліотека Swing компонентів інтерфейсу користувача
- •41.Поняття Java-аплета
31.Механізм об’єктних інтерфейсів в Delphi.
32.Клас tObject.
Усі компоненти середовища Delphi є нащадками глобального класу TObject (як і всі інші класи). Клас TObject відповідає за основні властивості класів. Методи, які визначені в класі, призначені для
1) створення та руйнації екземплярів класів, а також їх ініціалізації;
2) реагування на створення та руйнацію екземплярів класів;
3) повертають інформацію про об’єкти та класи;
4) підтримки обробку подій;
5) підтримки інтерфейсів, які реалізуються в класах.
Нащадком класу є клас TPersistance, що відповідає за збережуваність та відтворюваність класів.
Клас TPersistance має клас-нащадок TComponent, що призначений для інтеграції з IDE.
Клас TComponent представляє невізуальні компоненти Delphi. Візуальні компоненти створюються за допомогою класів, що є нащадками класу TControl. Цей клас є в свою чергу нащадком класу TComponent.
Діалоги відтворюються за допомогою компонентів, що належать до класу TCommonDialog, який також є нащадком класу TComponent.
Отже, ієрархія компонентів наступна:
33.Об’єктні інтерфейси.
Об’єктний інтерфейс представляє опис структури, яка аналогічна класу, але інтерфейси не мають властивостей (propety), методи інтерфейсу тільки описуються, але не реалізуються в ньому(тільки в класах, що підтримують цей інтерфейс), екземпляр інтерфейсу не може бути створений. Усі інтерфейси мають область видимості public. Опис інтерфейсу має вигляд:
Type
NameInterface = Interface( OtherIntefrace )
Procedure procedureOne;
Function funOne: Integer;
end;
MyClass = Class(TObject, NameInterface)
Procedure procedureOne;
Function funOne: Integer; virtual; abstract; //метод не буде реалізований
end;
Implementation
Procedure MyClass.procedureOne;
begin
...
end;
Procedure main;
var
a: MyClass;
begin
MyClass.Create;
...
MyClass. procedureOne;
end;
end.
end;
Інтерфейси можуть наслідувати один одного. За замовчуванням всі інтерфейси є інтерфейсами-нащадками інтерфейсу IInterface.
Інтерфейси в призначені для створення аналога множинного наслідування. Використовувати зручно для створення групи класів, якій притаманна певна функціональність.
На відміну від java в інтерфейсні класи не використовуються для обробки подій
користувача. Замість цього обробники подій Delphi задаються як властивості об’єктів, що містяться в закладці Events інспектора об’єктів. Для кожного компонента закладка Events містить визначений перелік властивостей об’єкта-компонента, що призначені для обробки подій користувача, таких як натискання на клавішу миші, клавіатури, наведення курсору миші. При створенні компонента всі властивості цієї закладки мають порожні значення. для того, щоб поставити у відповідність певній події метод, потрібно у поле навпроти вибраної властивості в закладці Events, наприклад OnClick (компонент TButton), указати ім’я існуючого методу або двічі натиснути на ліву клавішу миші для створення такого методу. Delphi автоматично створить метод з потрібною назвою (змінювати її не можна!), а вміст методу користувач може написати за власним задумом.