1.2 Ретроспектива законодавчої бази, що регламентує справляння податку з доходів фізичних осіб

У чинній податковій системі України при оподаткуванні фізичних осіб центральне місце займає податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи є платниками декількох податків і зборів і за певних умов закріплюються як платники по групі податків, що припускають змішаного платника. Проте "чистих" видів податків у податковій системі України, де платниками виступають виключно фізичні особи, тільки два – податок з доходів фізичних осіб і податок на промисел. Звичайно, вони неоднакові й за значенням, і за розмірами податкових надходжень, і за змістом, і за часом існування.

Оподатковування доходів громадян і майнове оподатковування в силу об’єктивних причин з’явилося задовго до оподатковування юридичних осіб. Історично задокументовані перші форми прибуткового оподатковування виникли ще до народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Так, за законами Римської імперії всі громадяни зобов’язані були сплачувати податок у місті свого народження.

У сучасній історії перший варіант прибуткового оподатковування було запроваджено в Сполучених Штатах Америки в середині XVII ст. Обчислювався він із застосуванням прогресивної шкали ставок і почав застосовуватися вперше в Новій Плимутській колонії. Надалі така конструкція стала традиційною для Нової Англії й існувала протягом багатьох століть.

Наступним значним удосконаленням прибуткового оподатковування став прибутковий податок, введений у 1798 р. Вільямом Піттом. Він припускав розвинену систему прогресивних ставок і податкових пільг, але в той же час фактично був потроєним податком на розкіш, хоча й мав зовнішні ознаки прибутковості. У такому вигляді податок проіснував кілька десятків років і був реформований у 1842 р. Із часом ця система поширилася на інші країни Європи, включаючи Пруссію, Францію й Росію.

Таким чином, традиційні для того часу й досить розвинені майнові податки були доповнені новим податковим важелем у вигляді прибуткового податку. Найбільш інтенсивного розвитку прибуткове оподатковування набуло в Сполучених Штатах Америки. У 1861 році в цій країні було введено федеральний прибутковий податок з метою підвищення державних доходів і фінансування громадянської війни. Але через недосконалість механізму стягнення цього податку, труднощів адміністративного характеру він проіснував у тому вигляді лише одинадцять років і був скасований у 1872 р. В 1913 р. у зв’язку з усуненням конституційних перешкод прибутковий податок міцно ввійшов у податкову систему Сполучених Штатів Америки. При цьому передбачалася прогресивна шкала ставок у межах від 1% до 7% і розвинена система податкових пільг і відрахувань.

Головною причиною введення прибуткового оподатковування в різних країнах в основному була потреба держав у додаткових коштах, хоча існували й інші, специфічні причини, зумовлені як економічним розвитком країн, так і іншими особливостями.

В Україні прибуткове оподаткування з’явилося в 1922 р. у зв’язку з введенням прибутково-майнового податку. Об’єктом цього податку виступав сукупний доход, що визначався на підставі поданої платником декларації. Були встановлені окремі його ставки на майно й доход, при цьому ставки на дохід залежали від його розміру, тобто мала місце прогресивна система оподаткування доходів фізичних осіб.

У процесі подальшого розвитку національної податкової системи оподаткування майна було скасовано в 1924 р. і проведено заміну прибутково-майнового податку на прибутковий. Особливістю цього переходу було застосування змішаної системи ставок: податок було умовно поділено на основний і додатковий. У процесі цих змін відбувся перехід від прогресивної шкали ставок до пропорційного оподаткування доходів фізичних осіб за основною частиною податку. Усіх платників було поділено на окремі категорії і групи. Основний податок утримувався у твердих ставках, диференційованих залежно від категорії і групи платників податку, а додатковий застосовувався до сукупного доходу, що перевищував певний розмір, і встановлювався за прогресивною ставкою до суми такого доходу.

З 1992 і до 2004 року в Україні діяв Декрет Кабінету Міністрів, який регламентував стягнення прибуткового податку з громадян (попередня назва податку з доходів фізичних осіб). В 2003 році був прийнятий новий закон щодо оподаткування доходів фізичних осіб, який вніс значні зміни в порядок нарахування і стягнення цього податку.

Зміна ставок прибуткового податку в Україні з 1991 року відбувалась досить часто - іноді по кілька разів на рік. Це було обумовлено як об’єктивними ( з розвитком ринкових відносин змінюються форми одержання доходу), так і суб’єктивними чинниками ( насамперед політичними - намаганням за допомогою прогресії вирівняти доходи малозабезпечених і високозабезпечених верств населення). Для прикладу, в 1993 році ставки мінялись тричі. Причому з 1 грудня 1993 року по 1 жовтня 1994 року існувала найжорстокіша шкала оподаткування - максимальна ставка дорівнювала 90%. Але не дивлячись на збільшення ставок майже удвічі, доходи бюджету від прибуткового податку з громадян в цей період не збільшились, а зменшились - внаслідок ухилення від сплати по таких необгрунтованих з економічної точки зору ставках. Досить довго ( до 2004 року) в Україні застосовуваласть прогресивна шкала оподаткування, з мінімальною ставкою 10% та максимальною – 40%. Розмір ставки залежав від обсягу оподатковуваного доходу. Прогресивна система оподаткування доходів громадян використовувалася в Україні 11 років