Розділ 3. Напрями вдосконалення справляння податку з доходів фізичних осіб

3.1.Вдосконалення механізму справляння податку з доходів фізичних осіб в Україні

Перехід України на ринкові умови господарювання за умов чинної податкової системи з кожним роком посилює розшарування населення за рівнем їх доходів. Саме це зумовлює механізму справляння основного податку, яким оподатковуються доходи населення - податку з доходів фізичних осіб (ПДФО).

В Україні в 1991- 1992 роках діяла прогресивна шкала ставок оподаткування доходів громадян з чотирма ставками, мінімальна з яких становила 12 %, а максимальна 30 %. В період з 1993 по 2003, функціонувала інша прогресивна шкала прибуткового податку з громадян, що містила 5 ставок, при цьому мінімальна ставка складала 10 %, а максимальна - 40 %. Впровадженням такої прогресивної шкали законодавці намагались забезпечити виконання дохідної частини зведеного бюджету України в умовах обвалу національної економіки, що в свою чергу призвело до виплати значної частини заробітної «в конвертах». В 2004 році прогресивна система оподаткування була замінена пропорційною єдиною ставкою в розмірі 13 %, яка в 2007 році зросла до 15%.

Запровадження пропорційної шкали ставок оподаткування доходів громадян обґрунтовувалося  необхідністю забезпечити однакове податкове навантаження на різні верстви населення; стимулювати ініціативу приватних підприємців та самозайнятих осіб, з вищим рівнем оплати праці; запровадити дійову систему соціального захисту найбіднішої частини населення; спростити порядок нарахування та скоротити масштаби ухилення від сплати даного податку.

Проте, слід зазначити, що з введення пропорційної системи оподаткування доходів фізичних осіб у нашій країні не вдалося отримати бажаних результатів. Так у 2004 р. абсолютна сума надходжень до зведеного бюджету від податку з доходів фізичних осіб зменшилася в порівнянні з попереднім роком на 308 тис. грн., або на 2,3 % (при зростанні ВВП на 29,1%). З 2005 р. абсолютні надходження податку з доходів фізичних осіб почали зростати, що зумовило збільшення частки мобілізованих сум від зазначеного податку у ВВП, але в 2006 р. цей показник (4,2 %) був меншим, ніж у 2001 р. (4,3 %), хоча протягом 2000-2003 рр. він щороку зростав у середньому на пів відсотка. Загалом, як свідчать результати досліджень окремих вчених, темпи зростання сум податку з доходів фізичних осіб протягом 2004-2008 років значно відстають від темпів росту надходжень прибуткового податку з громадян протягом 1993-2003 років.

На нашу думку, зазначені недонадходження податку до бюджету були б цілком виправданими, якби при цьому зменшився рівень «тінізації» економіки та одночасно збільшилися реальні доходи населення. Проте, відсутність позитивних зрушень стосовно «неконвертованих виплат заробітної плати» та надходжень ПДФО до бюджетів засвідчує існування певних недоліків механізму його справляння. Зокрема, до його недоліків, на нашу думку, можна віднести наступне:

- механізм справляння ПДФО не забезпечив рівномірного навантаження на доходи різних верств населення, в результаті чого 95 % податку надходить від громадян з доходами в розмірі до 1000 грн. на місяць;

- запровадження пропорційної системи оподаткування доходів громадян не зумовило скорочення обсягів виплат заробітної плати «в конвертах». На нашу думку, причиною цього є те, що нині «тонізацію» заробітної плати спричиняє значний розмір соціальних внесків, який з реформуванням податку з доходів фізичних осіб не знизився і становить понад 40 % від фонду оплати праці підприємств;

- запровадження єдиної ставки податку в розмірі 13 %, а потім її підвищення до 15 % (замість мінімальної ставки прибуткового податку з доходів громадян, що складала 10 % суттєво підвищило рівень податкового навантаження на біднішу частину населення України;

- не було досягнуто головної мети зміни системи оподаткування - зростання рівня доходів зведеного бюджету України.

Таким чином, проведений аналіз показав, що в умовах перехідної економіки як пропорційна, так і прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб виявилася неефективною. Тому, на нашу думку, в Україні необхідно ввести прогресивну але з помірною шкалою податкових ставок систему оподаткування доходів фізичних осіб. Для цього ставку податку з доходів фізичних осіб, які менші від двох мінімальних заробітних плат, необхідно зменшити до 10 %, з доходів від 2 до 4 мінімальних заробітних плат - до 13 %, що відповідає рівню 2004-2006 рр., і зберегти ставку 15 %, що діє з 2007 р. для оподаткування доходів працівників у межах 4-8 мінімальних заробітних плат, збільшити до 20% - з доходів від 8 до 15 мінімальних заробітних плат і до 25% більше 15 мінімальних заробітних плат. В результаті пропонована максимальна ставка відрізнятиметься від мінімальної в 2,5, а від чинної ставки  - в 1,67 рази.

Система оподаткування доходів фізичних осіб повинна, крім фіскальної   (мобілізація фінансових ресурсів до бюджетів), виконувати регулюючу функцію (підвищення рівня соціальної захищеності найбідніших верств населення за рахунок багатшої частини суспільства). Для цього необхідно запровадити помірно прогресивну шкалу ставок податку на доходи фізичних осіб. Проте, на нашу думку, верхня межа ставок ПДФО не повинна ліквідувати у громадян з помірно високим рівнем доходів стимули щодо збільшення їх капіталу.