- •Лекція № 9. Землі сучасної Черкащини в історичному вимірі
- •Землі Черкащини в епоху феодалізму
- •Черкаський край у хіх – на початку хх ст.
- •Черкащина в роки Української національної революції 1917-1921 рр.
- •Черкаський край у радянську добу
- •Життя Черкаського краю в роки незалежності
- •Література
- •Традиційні типи та форми сільських поселень українців. Особливості традиційного українського житла
- •Класифікація традиційного українського одягу та його основні функції. Доповнення костюма: пояси, убір голови, взуття, прикраси.
- •Традиції народного харчування
- •Література:
- •Лекція 11. Календарна та родинна обрядовість
- •1. Традиційні українські свята. Календарна обрядовість.
- •2. Інститут сімї та родинна обрядовість
- •Література:
- •Лекція 12. Історія релігії та церкви в Україні
- •Міфологічні уявлення та вірування українського народу
- •Література:
- •Лекція 13. Розвиток освіти та науки на українських землях
- •2. Розвиток освіти і науки в хііі – хviIст.
- •3. Стан освіти і науки у хvііі ст.
- •4. Особливості розвитку освіти і науки у хіх ст.
- •5. Українські освіта та наука у хх ст.
- •1917 – 1921 Рр.
- •Друга половина 40-х – початк 50-х років
- •Освіта і наука в Україні у другій половині 50-х – першій половині 60-х років
- •1965-1985 Рр.
- •Література
- •Лекція 14. Розвиток усної народної творчості та літератури на українських землях План
- •2. . Розвиток літератури на українських землях від часів Київської Русі до кінця хуііі ст
- •3. Особливості української літератури в хіх ст.
- •4. Розвиток української літератури в хх ст.: основні напрями, течії, проблеми, особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Лекція 15. Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно на українських землях План
- •1. Розвиток музичного мистецтва з найдавніших часів до кінця хvііі ст
- •2. Українське музичне мистецтво в хіх ст.
- •3. Українське музичне мистецтво в хх – ххі ст.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Лекція 16. Розвиток архітектури на українських землях План
- •1. Зародження та розвиток архітектури з найдавніших часів до хіv ст
- •2. Розвиток архітектури в хіv – хіх ст.
- •Література
1917 – 1921 Рр.
Для центральної влади найважливішим напрямом культурно-освітньої роботи в той час стала українізація школи. Українське товариство шкільної освіти на чолі з відомим громадським діячем І. Стешенком не лише створювало національні навчальні заклади, а й домоглося від міністра освіти Тимчасового уряду дозволу на запровадження української мови і вивчення українознавчих предметів у народних школах, учительських семінаріях та інститутах, інших навчальних закладах.
У Києві було започатковано три державні гімназії з українською мовою викладання, а всього у містах України до осені 1917 р. відкрилося 53 середні школи, університет у Катеринославі, консерваторія в Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі. У жовтні 1917 р. розпочинає свою роботу Український народний університет у Києві, а в Житомирі – Український учительський інститут. Тоді ж відкривається Науково-педагогічна Академія.
Українізація вузів передбачала створення в них кафедр українознавства (української мови та літератури, історії, економіки, права) та викладання національною мовою. Однак якщо у Харківському університеті вже в липні діяли кафедри української історії й філософії, то ректорати Київського та Одеського університетів були категорично проти українізації керованих ними закладів. Проте завдяки зусиллям професора П. Тутковського, доцентів І. Сушицького, О. Грушевського, І. Огієнка (Київський університет), ректора Харківського університету професора Д. Багалія й професора М. Сумцова українознавчі дисципліни впроваджувалися у навчальний процес.
Технічна інтелігенція гуртувалася навколо створеного в березні 1917 р. товариства «Праця». Започаткований 5 жовтня з ініціативи товариства Український університет, який працював за державною програмою, мав історико-філологічний, природничо-математичний та юридичний факультети. Заняття для слухачів цього навчального закладу проводили кращі викладацькі кадри і науковці столиці.
Протягом 1917 р. в Україні було відкрито 215 нових так званих вищих початкових шкіл (до революції таких шкіл налічувалося 356). Всі вони утримувалися за рахунок громадських та приватних коштів. Крім того, у 1918 р. діяло 38 026 «нижчих початкових» однокласних шкіл і 1373 – двокласні. В березні 1918 р. Міністерство освіти УНР розробило план подальшої українізації вищої й професійної освіти, який передбачав створення мережі нових державних вузів, а також розв’язання проблеми підготовки викладацьких кадрів.
Гетьманським урядом окрім діючих університетів у Києві, Харкові, Одесі було відкрито ще два навчальні заклади – Київський та Кам’янець-Подільський державні університети, розпочали роботу новостворені архітектурний та клінічний інститути у Києві, політехнічний і сільськогосподарський – в Одесі, Український історико-філологічний факультет у Полтаві, були засновані стипендії для студентів.
Міністерство народної освіти ініціювало створення національної початкової школи, видало розпорядження про перехід на українські підручники і мову викладання. В російськомовних гімназіях і реальних училищах запроваджувалися українознавчі предмети.
На кінець 1918 р. в Україні з 836 діючих гімназій (161 державна, 409 громадських, 266 приватних, з них 474 хлоп’ячі й 362 дівочі) 150 були українізованими.
14 листопада 1918 р. П.Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук як державної установи. УАН складалася з трьох відділів: історико-філологічних, фізико-математичних та соціальних наук. До першого затвердженого гетьманом списку з 12 академіків увійшли Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, В. Вернадський, С. Тимошенко, М. Кащенко, П. Тутковський, М. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський і О. Левицький. Першим президентом УАН став В. Вернадський. До 1928 р. незмінним секретарем Академії був А. Кримський (1871 – 1942 рр.), вчений зі світовим ім’ям, сходознавець, славіст, письменник, тонкий український лірик, котрий знав понад 60 мов.
Радянська Україна
Після встановлення більшовицької влади в Україні масова політична і культурна робота, згідно з рішеннями VIII з’їзду РКП(б), мала проводитися в трьох напрямах: комуністична пропаганда, загальна освіта, культурно-масова робота. Основним культурним осередком на селі стали хати-читальні, положення про які Наркомат освіти УСРР оприлюднив у липні 1920 р., а в містах – народні будинки, бібліотеки, клуби. Через масову неписьменність. Було створено республіканську комісію з ліквідації неписьменності (серпень 1920 р.). Випуск підручників, букварів, навчальних програм дозволив розпочати подолання цього негативного явища. На кінець 1920 р. 51,9 % населення України вже вміло читати й писати.
2 липня 1919 р. уряд УСРР схвалив «Положення про єдину трудову школу», яке закріплювало обов’язковість та безоплатність навчання дітей віком від 7 до 16 років, спільне навчання хлопчиків і дівчаток, викладання навчальних предметів рідною мовою, політехнічний характер освіти. Наприкінці 1920 р. в Україні налічувалося 22 тис. шкіл, у яких навчалися 2 млн 250 тис. учнів, половина з них – українською мовою.
Для підготовки вчителів протягом 1920 р. було відкрито 20 педінститутів, 48 педагогічних технікумів, близько сотні вчительських курсів.
Система вищої освіти зазнала істотних змін. Замість університетів, які скасовувалися, було створено кілька спеціалізованих самостійних інститутів. У 1920 р. в УСРР діяло 38 інститутів, у яких навчалися 57 тис. студентів. Навчання у вузах було безоплатним.
Радянська влада створила умови для професійної освіти: в 665 професійних школах і на 13 робітничих факультетах навчалися 60 тис. студентів.
У 1919 р. було поновлено діяльність Української академії наук.