Тема 4: Управління процесом пр.

• Теорія управління ПР.

Принципи управління за Д.Грунінгом та Т.Хантом

• розглядати всі зв’язки організації: оточення зв’язки керівництва і персоналу, конфлікти;

• знаходити інноваційні рішення для вирішення конфліктів і проблем;

• мислити стратегічно, демонструвати знання місії, цілей і стратегії організації;

• вимірювати результати ПР-діяльності;

• досконало володіти структурою організації, знати процес прийняття рішень, регламент і процедури, володіти зворотними зв’язками, знати формальну і неформальну оцінку організації.

• Складові процесу управління.

В розвинутій формі ПР як відкрита система являють собою складову частину науково керованого процесу вирішення проблем організації. Етапи вирішення ПР-проблем: визначення проблеми (аналітична функція); планування і програмування (практичні кроки, стратегія і тактика комунікації); дії і комунікації (реалізація програми, конкретні зміни); оцінка програми (результати програми). Погляди різних дослідників на виділення етапів формування ПР-програми (Е.Бернайз, Х.Чайлдз).

Глосарій: управління, менеджмент, аналітика, програмування, планування, оцінка.

Тема 5: Створення іміджу. Репутація організації.

• Імідж та його природа.

Імідж – враження від організації. Формування соціального стереотипу і його вплив на масову свідомість. Стереотип є психічним утворенням і об’єднує в собі знання і ставлення. Ставлення – емоційно зафарбоване оціночне утворення, що пов’язано з волею і мисленням людини. Важливе значення стереотипів для оцінки соціально-політичних явищ і процесів. Вони можуть відігравати як позитивну, так і негативну роль. В практиці ПР імідж є також предметом дослідження. Властивості іміджу організації, що висвітлюється через роботу ЗМІ – неповнота, зафарбування, неточності. Взагалі, імідж організації потрібен для того, щоб впливати на почуття людей.

• Складові позитивного іміджу.

Складові елементу іміджу організації: імідж товару, імідж управлінський і фінансовий, імідж громадський, імідж організації як роботодавця. Різніпідходи до визначення складових елементів іміджу – П.Стоукс, Д.Бурстин. За П.Стоуксом імідж корпорації повинен репрезентуватися як імідж певної особистості, корпорація повинна мати власну репутацію, корпорація повинна демонструвати власний характер. За Д.Бурстіном – імідж повинен поєднувати в собі такі риси - синтетичність, достовірність і правдоподібність, пасивність, яскравість і конкретність, спрощеність, невизначеність.

• Внутрішня громадськість та імідж організації. Корпоративна культура.

Суттєвий вплив на сприйняття іміджу організації зовнішніми групами громадськості здійснюють її власні співробітники. Колективне сприйняття організації її громадськістю на підставі того, що вона говорить і робить, створює імідж організації. Саме тому особливого значення набуває корпоративна культура. Існують різні способі оцінки іміджу організації. Наприклад, спосіб Г.Левінсона, С Доні. Крім того, виникає потреба в рекламі іміджу (злиття, роз’єднання, кадрові зміни, повідомлення про ресурси організації, інформування про виробничі потужності і послуги, тощо).

Вимоги до ПР-реклами іміджу – ясність, переконливість, чесність, з елементами гумору.

Глосарій: імідж, сенс іміджу, образ, місія, корпоративна культура.