Практичне завдання:
1. Скласти схему:
Функції
біосферного заповідника
Скласти схему:
Завдання
біосферного заповідника
Заповнити таблицю:
|
Функціональні зони біосферного заповідника |
Характеристика функціональних зон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заповнити таблицю, де охарактеризувати всі (чотири) біосферні заповідники. Види, занесені в Червону Книгу, записувати червоною пастою.
|
Назва |
Розташування, особливості |
Флора |
Фауна |
Примітки |
|
Чорноморський біосферний заповідник. |
В межах Голопристанського р-ну Херсонської обл. і Очаківського р-ну Миколаївської обл. рнпрезентує всі ландшафти примормького півдня України. Акваторія в 5 разів перевищує територію. Клімат теплий, конт, сухий. Зима нестійка, часта ожеледь, що утруднює годівлю тварин. Весною можуть бути сильні вітри і, як наслідок, пилові бурі. |
За чисельністю рослин, занесених в Євр Черв кн – 4 місце після кримських заповіідників.Має цінність як центр видоутворення.На лісостепових ділянках – піщані степи, луки – дуб зв., ендем береза дніпрвська. На болотах- очерет, рогоз, біля островів та солоних озер – галофіти – солонець європейський. Тендрівська коса має вузькоареальні ендеми – люцерна тендрівська.. є типчаково-ковильні степи (ковили волосиста, Лесінга). В акваторії – харові, зелені водорості, багато фітопланктона, який влітку часто викликає “цвітіння” води. |
Безхребетні релікти та ендеміки: жуки олені, медляки, мухи-ктирі, бражник прозерпіна. Є тарантул та каракурт.полоз і степова гадюка (Черв кн Укр).завдяки птахам територія стала заповідною: Чера кн Укр - орлан-білохвіст, степовий орел, дрофи. Красавка, сірий журавель. Багато водно-болотних птахів – чайкові та качкові. Є гага звичайна. Місце зимівлі та линяння: лебідь-шипун, кряква. Птахи очерету – білі, руді чаплі.ссавці Черв кн – мала і гігантська вечірниці, емуранчик, сліпак пісковий. В акваторіях – медузи коренерот, аурелія, равлики, раки, краби, акула-катран, скатидельфіни – чорноморська афаліна, морська свиня. |
Як заповідник існує з 1933 р., а як біосферний – з 1985 року, а межі були розширені у 1988 році. Головна мета – охорона птахів, унікальних комплексів степів і піщаних арен Нижньодніпров’я. В минулому антропог вплив, тому більшість лісів – вторин х-ру. В зв’язку з зрош солоність акватор зросла, зміна біоценозу, деякі солоні озера обміліли. |
|
Карпатський біосферний заповідник |
1968, з 1992 – біосферний. Є 6 окремих масивів і заказник “Чорна” і “Юлівська гора”. Масиви – Чорногорський (найхолодніши), Вугільсько-Широколужанський і Хустський, Свидовецький, Мармароський, Кузійський.. Центр ділянка Карпат в межах Закарпатської області.клімат від помірно теплого до холодного на вершинах.зима тривала, весна нестійка, літо прохолодне і вологе. 90% площі займають ліси. 26 різновидів грунтів. |
50 % всієї флори Карпат, з них 64 в. в Черв книзі. Основу становлять праліси. 25 деревних порід. – дубові, грабово-дубові, буково-дубові і дубово-букові ліси. – у рівнинній частині. У гірських масивах – смереково-ялице-букові ліси. У хустському масиві – цінний резерват “Долина нарцисів”. У Чорногор – 50 ендеміків (щавель, первоцвіт карпатський, , 6 видів лишайників – до Черв книги. В Уг.- Ширл – яловець козацький – єдине місце в Укр Карп. Свидовець – альп види, багато реликтів, ендеміків – тис ягідний (Міжн Черв кн). |
Різном безхребетні, які неоднорідні, ендеміків 100. На високогіррі тинівка альп (Черв кн), рідкісний тетерев, гадюка, ящірка, ккарп тритон, можлива реінтродукція бабака альп і серни, види, характерині для лісового поясу Карп – рись, бурий ведмідь, олені. В бук лісах є тайгові види. Рідкісні – кутора мала, горностай, пугач, лелека чорний, тритон карп., комахи – жук-олень, вусач альп, форельструмкова, 21 вид кажанів – підковоноси, нічниці велика, триколірна, довговуха і війчаста. В карст печерах –вузькоендем види – сліпі види ногохвісток і турунів. В “Дол нарц” – ін фауна – комахи рідкісні – богомол,перетинчастокрилі, вузькокрилі. |
1993 (розшире ний у 1997). Великий антроп вплив – у Чорног масиві, а малий – Широколуж. Незабезпечена охорона тварин на вищих поясах (снігова полівка, тетерев), тому необх покращення територіальної структури заповідникка. Масиви є кладовою генетич фонду деревних порід, лісонасіннєвою базою. |
|
Дунайський біосферний заповідник |
Розташований цей заповідник у дельті Килійського рукава другої за розміром європейської річки Дунаю Вік дельти у контактній зоні річки і моря дуже молодий не перевищує 200 років, а в частині вище проти течії він збільшується і становить 400 років. Згідно з Рамсарською конвенцією, вся територія заповідника віднесена до водно болотних угідь міжнародного значення як місце існування водоплавних і навколоводних птахів. Це наймолодша суша Європи, що виникла природним шляхом. Дельта, а зокрема її приморська смуга, відзначається особливою динамічністю і, що дуже важливо, мозаїчністю. Тому саме тут сконцентроване найбільше в заповіднику біорізноманіття. До заповідника входить і низка островів, Дельта складена алювіальними відкладами піску з прошарками мулу. Більша частина її вкрита шаром води 30-50 см. Клімат помірно континентальний з м'якою зимою та жарким літом.. Зима з частими відлигами і нестійким сніговим покривом, який лежить у січні близько 30 днів.
|
Флора заповідника налічує 950 видів судинних рослин, помітну частину яких становлять вузьколокальні і більш поширені північнопричорноморські ендеми та більш молоді за віком субендеми всього 57 видів. Це, жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, українські, громовик дніпровський, маренка щетиниста, ковила дніпровська, верблюдка українська та інші з псамофітної групи. З водних поширені гри види водяного горіха , а з солончакових кермек дунайський, содник високий тощо. Трохи більшу групу становлять рідкісні та регіональні рідкісні види. Всього їх 66, з них до Червоної книги України занесено 14, а до Європейського червоного списку 3. Переважають види псамофітної, водної та болотної груп, а саме: коручки болотна та широколиста, зозулинець болотний, меч трава болотна, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, водяний горіх, ковила дніпровська, гвоздика бессарабська, золотобородник цикадовий. Крім ендемічних та рідкісних у дельті росте багато широкоареальних видів, котрі протягом вегетаційного періоду утворюють барвисті аспекти: зелено жовтий навесні від великих квіток півника болотного та зелено жовтих суцвіть молочаю болотного; біло рожевий улітку від плетухи звичайної та валеріани і бузково рожевий в кінці літа від квітів алтеї лікарської, козлятника лікарського, плакуна верболистого та чистецю болотного; восени це білий аспект від красивих і тендітних квітів коро лиці пізньої. Загалом панівним, найпоширенішим видом плавнів дельлі ти є очерет, що може рости в різних екологічних умовах від зволожених пісків і солончаків до вербових лісів. Під пологом очерету звичайно панує осока гостровидна, з 8 видів рогозу дуже поширені вузьколистий та широколистий, котрі полюбляють мілководдя з мулистими грунтами. Альго- та мінофлора вивчені ще недостатньо. вони представлені не менш як кількомастами видів.
|
Тваринний світ налічує нині понад 5 тис. видів. За чисельністю переважають комахи до 4,5 тис. видів, серед яких 36 видів з 8 рядів занесено до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Це жук самітник, бражник прозерпіна, ліометонум звичайний, ктир гігантський, стрічкарка блакитна. Спільними в обох охоронних списках є 5 видів. Всі комахи утворюють такі головні ентомокомплекси, як очеретяний, солончаковий, лісовий, заплавний, чагарниковий, антропогенний та інші. Вивчення комплексів дало змогу розробити рекомендації щодо збереження комах. У заповіднику було виявлено і описано 7 нових для науки видів і 19 виявлених в Україні вперше. птахи. Їх тут мешкає понад 250 видів, або більше половини орнітофауни України. Найбільше біорізноманіття характерне для приморської частини дельти Тільки тут можна побачити великі зграї рожевих пеліканів до 1 тис. особин, а всього в літній період їх тут буває більше 5 тис. У зимовий період збирається близько 115 тис. гусей білолобих, або 10 % кількості їх у Чорноморсько Середземноморсько му басейні. В окремі роки зимує до 7 тис. казарок чорноволих, що становить 7 % їх світової чисельності. Це справжній пташиний рай. Неабияке значення має дельта і для збереження рідкісних птахів. Тільки тих, що занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, тут 43 види. Це більше 70 % рідкісних птахів державного реєстру України, тобто занесених до Червоної книги. Для певної їх частини угіддя дунайської дельти це головне місце існування всієї популяції. До таких належать чернь білоока, баклан малий, пелікан кучерявий, ковпик тощо. З рідкісних пернатих орлан білохвіст є одним з найбільших хижаків серед птахів. Їх у заповіднику гніздиться лише сім пар. Така концентрація життя в дельтових угіддях диктує необхідність їх повного збереження. Земноводних на угіддях дельти Дунаю 10 видів, Це жаби озерна, їстівна і ставкова, яких в окремих місцях буває 10 20 тис. особин на гектар. Менш численними є кумка червоночерева, квакша звичайна, часничниця звичайна, тритони звичайний і дунайський. Плазунів у заповіднику лише 5 видів: вуж звичайний, черепаха болотяна і три види ящірок. Особливе значення акваторія заповідника має для риб, мешкає 91 вид. Усі види риб, що занесені до Європейського червоного списку, зустрічаються у водах заповідника: шип, осетер атлантичний, лососі чорноморський та дунайський, умбрата тощо. Із 32 видів риб, занесених до Червоної книги України, тут мешкає 15 видів йорж смугастий, чоп малий, лосось дунайський (всі є ендеміками Дунаю) та інші. Фауна ссавців налічує 40 видів. усі три види чорноморських дельфінів. єдиний представник ластоногих Чорного моря тюлень монах, занесений до Європейського червоного списку. З рідкісних навколоводних трапляються видра річкова, горностай, норка європейська. У плавнях зрідка можна зустріти кота дикого лісового.
|
З 1998 р. Як біосферний. Рослинний покрив дельти Дунаю з висоти польоту має вигляд суцільного зеленого моря очерету з плямами озер і стрічками водотоків, уздовж русла яких зазвичай тягнуться вузькі смуги біловербових лісів з очеретом або канарковою травою в травостої та заростей верби тритичинкової. В угрупованнях очерету у другому ярусі домінує осока гостролиста, яка на більш глибоких місцях випадає з травостою. У таких умовах очерет формує чисті угруповання. Постійними супутниками його є чистець болотний, плакун верболистий, живокіст лікарський, м'ята водяна, плетуха звичайна тощо. Менш поширені угруповання очерету з рогозом вузько або широколистим. Останні часто, але на незначних площах формують і чисті угруповання. Значно різноманітнішими угрупованнями представлена водна рослинність. Її утворюють чисті або в різних співвідношеннях між собою угруповання з переважанням водяного горіха, латаття білого, глечиків жовтих, кушніру темно зеленого, рдесників пронизанолистого, гребінчастого, вузлуватого, стрілолиста стрілолистого, різака водяного, алоеподібного, цанікелії болотної. Галофітна рослинність представлена угрупованнями, в яких домінують солонець європейський, курай содовий, содник простертий та інші. На Жабриянській гряді серед штучних лісів із сосни кримської ще збереглися незначні ділянки степів із осоки колхідської з численними псамофітними видами і ефедрою двоколосковою на верхівках горбів. У Зелену книгу України занесено три різні угруповання.
|
|
Асканія – Нова біосферний заповідник |
Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та м'якою нестійкою зимою. Рівнинні простори з коливаннями рельєфу від 19 до 34 м над рівнем моря сприяють швидкому поширенню як холодних, так і теплих повітряних мас. Основні території цілинного степу в центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки, які несуть воду до таких самих тимчасових подових блюдець. Особливістю околиць "Асканії Нова" є глибоке залягання підземних вод. Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м, наступний (артезіанський) у пористих вапняках від 45 м і глибше. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни формувались південні чорноземи й темно каштанові ґрунти, які є найпоширенішими на суходолах. цілинний заповідний степ. Це єдиний у Європі великий масив відносно езайманих екосистем, характерних для типчаково ковилової підзони..
|
Рослинний покрив представлений чотирма типами: справжніми, лучними, чагарниковими степами та водно болотною рослинністю (окремі ділянки Великого Чапельського поду). На вододілах переважають найбільш посухостійкі щільнокущові види злаків (костриця валіська, кипець гребінчастий, ковили), багаторічне різнотрав'я; у долинах вологолюбні кореневищні злаки (пирій подовий, стоколос безостий, тонконіг вузьколистий, бекманія вузьколиста) та осокові. Флористи виявили тут 478 видів квіткових рослин, серед яких є багато кормових, лікарських, медоносних, декоративних. Досить велику частку становить група рідкісних, ендемічних та зникаючих видів 85, з яких 33 занесено до Червоної книги України, а 12 до міжнародних списків. Серед рідкісних рослин найцікавішу біологію має зіркоплідник частухоподібний, який працівникам заповідника трапляється раз на кільканадцять років, коли відбувається затоплення подів. асканійські поди єдине місце росту цієї рослини в Україні. жовто зелений килим квітучого рідкісного скіфського тюльпана, який добре розвивається в умовах культури асканійського дендропарку. А от занесені до Червоної книги України ковили Лессінга, українська та волосиста в асканійському степу, на щастя, є не рідкістю, а типовими домінантами плакорних та схилових угруповань. Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин старої, де переважають вікові насадження, та нової насадження 20-30 річного віку Колекційний фонд охоплює 948 видів і сортів дерев та кущів 56 родин різних континентів Культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги України, 3 перебувають під міжнародною охороною Існування деревних насаджень без постійного зрошення та догляду було б неможливим бо природно у цих краях ростуть лише два види низькорослих чагарників мигдаль степовий та карагана скіфська, які тепер стали рідкісними й охороняються.
|
Аборигенна фауна налічує 28 видів ссавців, з них третина гризунів. Під час екскурсій можна зустріти лисицю звичайну, захоплену полюванням на полівок, сполохати зайця, побачити оленя, байбаків, які вигріваються на земляних горбочках біля нір У траві метушаться безхребетні (понад 2000 видів), повзають мідянки степові гадюки, вужі. У відкритому степу гніздяться майже два десятки видів птахів, а разом з тими, що заселяють деревостани і мігрують до вирію, їх 272. Серед аборигенної фауни 19 видів комах плазунів птахів та ссавців занесено до Червоної книги України 3 широкого довкілля в захисних зонах степового резервату щорічно збираються величезні зграї мігруючих птахів сірих журавлів (9 15 тис ) сірих (5 10 тис ) і білолобих гусей (20 500 тис ), десятки тисяч крижнів і безліч іншого птаства. Зоопарк "Асканія Нова" за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями акліматизації, реакліматизації не і має рівних собі серед країн СНД і входить у першу десятку світових взірців. Його спеціалізація розведення і вивчення біологи копитних тварин степів, саван пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних пернатих степової зони. В зоопарку утримуються три види безкільових птахів (африканський страус, нанду та ему), 72 види кілегрудих лебеді, гуси, казарки, качки фазани, журавлі та інші. Тут утримують 15 видів птахів, занесених до Червоної книги України степовий орел журавлі сірий красавка, червона качка (огар) та інші. інтродукована фауна ссавців налічує 36 видів та форм (загальна чисельність біля 900 голів), з них 7 видів з групи рідкісних кінь Пржевальського кулан туркменський, зебра Греві гвинторога коза, гривастий баран сайгак, сибірський козерог (загальна кількість 370 голів).
|
З 1985 р. Як біосферний. Загальна площа заповідника 33 397,6 га. До його землекористування входять: цілинний степ і перелоги (11 054 га), дендрологічний парк (196,6 га), зоопарк (61,6 га). Решта території суходільні та поливні землі господарств Інституту тваринництва степових районів "Асканія Нова", фермерські господарства і населені пункти. За класичною схемою навколо природного ядра проходить буферна зона 11,5 км завширшки.
|
5. Нанести на контурну карту України біосферні заповідники.