14. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.

ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»,

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного стро¬ку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГКУ).

Ліцензіат — юридична або фізична особа, що має виданий орга¬ном державної влади документ, який засвідчує її право на прова¬дження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відно¬сини, що пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України "Про ліцензування пев¬них видів господарської діяльності" від 1 червня 2001 р. Чинність цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання.

Ліцензування банківської, зовнішньоекономічної діяльності, каналів віщання, електроенергетики і використання ядерної енер¬гії, у сферах інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами здійснюється відповідно до законів, що регулюють відносини в цих сферах.

Даний Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Дія Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання. Види господарської діяльності, не передбачені у статті 9 цього Закону, не підляг лі ценз. ВРУвизначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює КМУ, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені КМУуповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності. Розробку та реалізацію державної політики ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується КМУ.

ЗУ *про зовн-ек д-сть*,

Разова ліц.-разовий дозвіл, що має імен.х-р і вид.для здій.кожн.окр.операц.конкр.суб.зовн-ек д-сті на період не менше нвж це необх.для здій.разової ексорт.чи імпорт.операцій.

Генерал.ліц.- відер.дозвіл на експорт/імпорт. операції з певним товаром, певної країни чи групою країн протягом дії режиму ліц.на цей товар.

Відкр.ліц.-дозвіл на експорт/імпорт товарів протягом певн.п-ду, не менше ніж 1 міс.з визн.заг.обсягом такого товару.

ВИДАЄ МІН.ЕКОНОМІКИ на підставі заяв суб.зовн-ек.д-сті

15. Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.

Раніше- ЗУ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності, він втратив чинність у 2010 р. на основі Податк кодекса.

Патент вид.не більше ніж на 1 рік.

Це спосіб наповнення МБ. Оплачув.може-поміс., поквартально, або раз на рік.

На 4 види д-сті:

1) Торг.д-сть в пунктах продажк товарів

2) Д-сть з над.платних побут.послуг

3) Торгівля валют.цінностями в пунктах обміну іноз.валюти.

4) Д-сть у сф.розваг, крім провед.держ.грош.лотерей.

Побутові послуги-д-сть, пов’язана з наданням платних послуг для задовол.особистих потреб замовника за готівку, а ткож з викор.інших форм розрахунків, вкл..кредит.картки. Наприклад-перукар.послуги, ремонт житла, пункти прокату…

Для патентув.побут.послуг на відміну від торг., не має знач.ні форма розрах., ні місце провадж.д-сті.

Суб-зверт.до органів ДПС

Є 3 види патентів-торг., пільговий (наприклад-зубні щітки, порошки), короткостроковий (до 15 днів)

Д-сть у сф.розваг:

1. Викор.гральних автоматів

2. Викор.гральних жолобів, доріжок

3. Викор.столів для більярда, а також для провед.ін.оплатн.розваж.ігор(за кожне гральне місце)