- •Титул. Сторінка
- •Розділ 1. Доходи населення : сутність, формування та показники
- •Сутність поняття доходів населення
- •Структура грошових доходів населення україни (2007—2011 рр.), %
- •1.2 Формування доходів населення
- •Структура споживчих витрат населення (за даними вибіркового обстеження домогосподарств (2006—2011 рр.), %
- •1.3 Показники доходів населення
- •Розділ 2. Диференціація доходів населення: причини, наслідки та оптимальні межі
- •2.1 Причини та наслідки диференціації доходів населення
- •2.2 Диференціація доходів населення Подільського регіону в сучасних умовах розвитку економіки
- •Розділ 3. Стан розподілу доходів серед населення україни в цілому та подільського регіону зокрема: причини та шляхи оптимізації
- •3.1 Розподіл доходів серед населення України
- •3.2 Оптимізація доходів населення Подільського регіону
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.2 Формування доходів населення
Сукупний дохід охоплює всі види грошових доходів, а також вартість натуральних надходжень, отриманих від особистого підсобного господарства і використаних на особисте (домашнє) споживання. Окрім того, в сукупний дохід входить вартість безплатних послуг, що отримуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів і фондів підприємств (послуги охорони здоров’я, освіти, дотації на житло, транспорт, харчування тощо) (рис. 3.1).
Грошові і сукупні доходи поділяються на загальні і чисті.
Загальні містять усі надходження, і розраховуються до сплати податків і обов’язкових платежів.
Чисті доходи населення — це результат перерозподільних процесів. Це ті доходи, що залишаються після здійснення зазначених платежів.
Чисті доходи коригуються з урахуванням натуральних соціальних трансфертів.
До скоригованих чистих доходів відносять чисті доходи і сальдо натуральних трансфертів.
До доходів населення також належать кошти, які взяті у нього в борг.
Кінцеві доходи включають скориговані чисті доходи і чисті борги населенню.
Відношення суми кінцевих доходів до чисельності населення являє собою середньодушовий грошовий дохід.
Рис.1. Структура сукупних доходів населення [1]
Дедалі більшого значення сьогодні набуває визначення доходів домашніх господарств, що необхідно для адресної допомоги населенню, раціонального оподаткування.
Домашнє господарство — один із суб’єктів економічної діяльності, який забезпечує економіку ресурсами, насамперед трудовими і грошовими, а також використовує отримані кошти для забезпечення життєдіяльності людей.
Найчастіше домашнє господарство за кількістю членів збігається з сім’єю. Сім’я — це споріднені особи, які спільно проживають і ведуть спільне господарство. Проте в деяких випадках домашнє господарство може складатися з кількох сімей, а також використовувати найману працю.
Бюджет сім’ї складається з двох частин — дохідної і витратної. На доходи і витрати сімей впливають фактори, обумовлені типом сім’ї, який, у свою чергу, залежить від чисельного і соціально-демографічного складу, співвідношення працюючих і утриманців тощо, характеру зайнятості, рівня отримуваних доходів, забезпеченості житлом, предметами культурно-побутового характеру, місця проживання, характеру розселення, району проживання тощо[5,c.82-89].
У структурі джерел сукупного доходу сімей (як і особистого, і всього населення) за останні роки відбулися певні зміни. Частка доходів у вигляді оплати праці, що становить основну частину сукупного доходу сімей, має тенденцію до зниження; збільшується питома вага доходів від особистого підсобного господарства, питома вага інших джерел також має тенденцію до зростання.
У структурі сукупних доходів виявляється політика держави, спрямована на те, щоб в умовах ринкової економіки кожна працездатна людина сама відповідала за свій матеріальний добробут.
Використання сукупного доходу, який ураховується в сімейному бюджеті, здійснюється за такими напрямами:
споживчі витрати;
податки, збори, платежі;
інші витрати;
накопичення.
У процесі реалізації доходів частина їх використовується на споживання матеріальних благ, частина — на споживання послуг. На структуру споживання впливає не тільки зростання грошових доходів, а й зміни структури населення, підвищення його освітнього і культурного рівня(Див. Таблицю 2).
Таблиця 2