- •Стаття 251. Поняття строку та терміну
- •1. Строк, що обчислюється роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку.
- •Стаття 254. Закінчення строку
- •3.)))Види строків у цивільному праві, їх класифікація:
- •5. За поширенням:
- •1)Залежно від джерела (підстави) встановлення строки та терміни можуть поділятися на такі види:
- •2)За характером визначення - на визначені та невизначені.
- •3)За можливістю бути зміненими за рішенням сторін - на імперативні та диспозитивні.
- •4)За призначенням строки поділяються на строки виникнення цивільних прав (правостворюючі), строки здійснення цивільних прав, виконання обов'язків, захисту цивільних прав.
- •Стаття 255. Порядок вчинення дій в останній день строку
- •9.)))Поняття і значення позовної давності.
- •10.)))Види строків позовної давності.
- •11.)))Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
- •1) Якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за цих умов подія (непереборна сила) на весь час існування цих обставин;
- •2) У разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, установлених законом;
- •3) У разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
- •4) Якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведено на воєнний стан.
- •1) Вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
- •2) Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
- •Стаття 265. Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду
- •13.Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
13.Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Позовна давність не поширюється на вимоги:
1) що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;
2) вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
4) власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;
5) страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).
Цей перелік не є вичерпним, і законом може бути передбачено й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. 1. Коментована стаття перелічує вимоги, на які позовна давність не поширюється. За правилами, встановленими статтею, позовна давність не поширюється: -на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Перелік особистих немайнових прав містить Книга друга ЦК. Законодавством встановлені деякі виключення, так, позови про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, підлягають задоволенню лише в межах спеціальної позовної давності, а саме в межах одного року; -на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Зазначений Закон також визначає, що вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; -на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Зазначене положення є гарантією захисту порушених прав потерпілої особи; -на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
- на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв». 2. Встановлений у коментованій статті перелік вимог, на які не поширюється позовна давність, не є вичерпним, оскільки в ч. 2 статті вказано, що законом можуть бути встанов лені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.