- •Стаття 251. Поняття строку та терміну
- •1. Строк, що обчислюється роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку.
- •Стаття 254. Закінчення строку
- •3.)))Види строків у цивільному праві, їх класифікація:
- •5. За поширенням:
- •1)Залежно від джерела (підстави) встановлення строки та терміни можуть поділятися на такі види:
- •2)За характером визначення - на визначені та невизначені.
- •3)За можливістю бути зміненими за рішенням сторін - на імперативні та диспозитивні.
- •4)За призначенням строки поділяються на строки виникнення цивільних прав (правостворюючі), строки здійснення цивільних прав, виконання обов'язків, захисту цивільних прав.
- •Стаття 255. Порядок вчинення дій в останній день строку
- •9.)))Поняття і значення позовної давності.
- •10.)))Види строків позовної давності.
- •11.)))Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
- •1) Якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за цих умов подія (непереборна сила) на весь час існування цих обставин;
- •2) У разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, установлених законом;
- •3) У разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
- •4) Якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведено на воєнний стан.
- •1) Вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
- •2) Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
- •Стаття 265. Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду
- •13.Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
11.)))Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
Позовна давність імперативно встановлюється в законі і не підлягає відміні чи зменшенню за згодою сторін. Однак за взаємною згодою сторони можуть збільшувати позовну давність, встановлену законом.
Велике значення для обрахування строків позовної давності має початок перебігу строку позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Наприклад, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а з невизначеним строком — з моменту, коли у кредитора виникає право поставити вимогу про виконання зобов'язання.
Строк позовної давності переважно перебігає безперервно. Проте законодавець встановлює низку випадків, коли, залежно від обставин, можливо зупинити та перервати строк позовної давності.
Сутність зупинення строку позовної давності полягає в тому, що час, упродовж якого діє обставина, яка перешкоджає захисту порушеного цивільного права, не зараховується у встановлений законом строк позовної давності.
Перебіг позовної давності зупиняється:
1) Якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за цих умов подія (непереборна сила) на весь час існування цих обставин;
2) У разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, установлених законом;
3) У разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) Якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведено на воєнний стан.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Переривання строку позовної давності означає, що час, який збіг до настання обставини, що стала підставою переривання, в цей період не зараховується і він починає бігти з початку.
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. 1. Зупинення перебігу позовної давності означає, що перебіг не відбувається протягом часу, коли через передбачені законом обставини захист порушених прав здійснити неможливо. Цивільний кодекс 1963 року в ст. 78 передбачав такі випадки зупинення перебігу строку позовної давності: якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зобов'язань (мораторій); якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил, переведених на воєнний стан. Коментована стаття дублює положення ЦК 1963 року, але містить і нове положення щодо зупинення перебігу позовної давності, а саме: у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини. Встановлений ст. 263 ЦК перелік обставин, що є підставою для зупинення перебігу позовної давності, є вичерпним. ЦК вже не містить передбачених ст. 78 ЦК 1963 року положень про те, що перебіг строку позовної давності зупиняється, якщо зазначені в цій статті обставини виникли або продовжували існувати в останні шість місяців строку давності, а якщо цей строк менший шести місяців — протягом строку давності. Отже, із зазначеного положення можна дійти висновку про те, що обставини, які виникли і припинились до настання останніх шести місяців строку позовної давності, взагалі не впливали на перебіг позовної давності. Відповідно до коментованої статті у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
Перебіг позовної давності переривається у випадках: