Пам’ятник кондотьєру Гаттамелаті.

Бронза, вапняк, мармур. 1447-1453. Падуя.

В останні проведені у Флоренції роки Донателло переживав душевну кризу, його образи ставали все більш драматичними. Він створив складну і виразну групу “Юдифь і Олоферн” (1456-1457); статую “Марія Магдалина”(1454-1455) у вигляді старезної бабусі, знесиленої пустельниці у звіриній шкурі; трагічні за настроєм рельєфи церкви Сан-Лоренцо, завершені вже його учнями.

Донателло. Марія-Магдалина. Бронза. Б. 1455. Флоренція, Кафедральний собор.

Святий Франциск. Статуя вівтаря Ангел, символ євангеліста Іоанна. Рельєф на

Санто в церкві Сант Антоніо. Фрагмент. цоколі вівтаря Санто у церкві Сант Антоніо.

1445-1450. Падуя. 1446-1450. Падуя.

3) Інші скульптори.

Серед найбільших скульпторів І пол. 15 ст. не можна обійти увагою Якопо делла Кверча (1374-1438) – старшого сучасника Гіберті і Донателло. Його творчість, багата багатьма відкриттями, стояла ніби збоку від загального шляху, яким розвивалось мистецтво Ренесансу. У місті Лукка він створив прекрасний надгробок юної Іларії дель Карето, у Сієні – скульптури для монументального фонтану Фонте Гайя на площі Кампо (1408-1419). Головними творами Кверча, коли він жив у Болоньї, стали рельєфи для порталу церкви Сан-Петроніо (1425-1438). Виконані з світло-сірого твердого місцевого каменю, вони відрізняються могутньою монументальністю, є своєрідними попередниками образів геніального Мікеланджело.

Якопо делла Кверча. Вигнання з раю.

Рельєф порталу церкви Сан-Петроніо у Болоньї. Камінь. 1425-1438.

Якопо делла Кверча. Мадонна з Немовлям і святими. 1423-1425.

Церква Сан-Мартіно. Сієна.

А.Росселіно. Портрет Маттео Пльм’єрі. Мармур. 1468.

Флоренція, Національний музей.

Дезідеріо да Сеттіньяно. Мадонна Панчатики. Мадонна з Немовлям. Мармур.

Мармур. Б. 1450-54. Флоренція, Б. 1460. Турин, Галерея Сабадуа

Національний музей.

3. Живопис.

Величезна роль, яку в архітектурі раннього Відродження зіграв Брунеллескі, а в скульптурі Донателло, в живописі належала Мазаччо. За словами Вазарі, “Мазаччо намагався зображувати фігури з великою живістю і найвищою безпосередністю подібною до дійсності”.

1). Мазаччо.

Томмазо ді Джованні ді Сімоне Кассії, прозваний Мазаччо (1401-1428), народився у містечку Сан-Вальдарно поблизу Флоренції, куди юнаком він поїхав навчатись живопису. Мазаччо працював у Флоренції, Пізі та Римі.

У 20-ті рр.(разом з Мазоліні) у флорентійській церкві Санта-Марія дель Карміна створив розписи в капелі Бранкаччі, названі так по імені багатого флорентійського замовника. Сюжети в основному присвячені історії апостола Петра. Найбільш відома композиція "Чудо зі статиром“(або “Податок”)

Мазаччо. Чудо зі статиром. Фреска. Б. 1427. Церква Санта Марія дель Карміне у Флоренції.

Мазаччо. Голова Святого Петра. Фрагмент фрески. Б. 1425. Церква Санта Марія дель Карміне у Флоренції.

Мазаччо. Воскресіння Тавіфи. Фреска. Церква Санта Марія дель Карміне у Флоренції.

Іноді у вираженні сили і гостроти почуття Мазаччо випереджає свій час. Ось фреска “Вигнання Адама і Єви з раю”.