14. Навчання елементів грамоти дітей старшого дошкільного віку. Завдання і зміст роботи.

1. Ознайомити дітей з реченням та його словесним складом.

• Мовленнєвий склад

• В реченні про щось розповідається

• Речення складається із слів

• Слова в реченні промовляються послідовно одне за одним

2. Навчання дітей повного звукового аналізу.

• Виділяти з усного мовлення речення.

• Визначати кількість слів у реченні.

• Визначати місце слова у реченні.

• Склад речення різної конструкції.

• Графічно зображувати структуру речення.

3. Ознайомлення зі складовою структурою слова та наголосом.

Відбувається за допомогою картинки, картинка з простим змістом. Вих-ль складає коротку розповідь з трьох речень.

15. Дидактична модель навчання звукового аналізу старших дошкільників.

Навчання дітей повного звукового аналізу.

Основне завдання: навч. дітей повного звукового аналізу (встановлювати наявність, послідовність звуків в слові, надавати характеристику кожному звуку).

1 етап поч. аналіз з 2 звукових слів (слово,яке скл. з 2 звуків) [ ой ], [ ах ], [ ау ].

2 етап звук. аналіз слів, що скл. з 3 звуків з внесенням схеми звукового аналізу.

Після цього проводиться гра»Якого звука не стало?»

Ще аналізується звук. склад таких звуків: мак, сом, лев, кіт.ї

3 етап ознайом. діт. з поділом звуків.

4 етап ознай. діт. З словами з 4 звуків в яких 2 склади відкриті; слова зі збігом приголосних.

5 етап ознай. з приг. мякими і твердими. Класифікація приг. за дзвінкістю і глухістю для дітей д.в. не дається. Слова, які пропонуються для зв. аналізу діт д.в. не містять йотованих гол. і літеру щ.

Слова, які слід уникати: яблуко, їжак, єнот, в’юн, щука, щітка.

16. Методика ознайомлення старших дошкільників на голосні та приголосні.

Навчання дітей дошкільного віку елементів грамоти проводиться в декілька етапів

.Перший етап навчання дітей елементів грамоти – це ознайомлення зі звуками.

Ефективніше починати його з ознайомлення дітей з немовними звуками. Можна провести дидактичну гру «Що як звучить?» (папір, склянки з водою, брязкальце, барабан, дзвоник тощо). Під час прогулянки запропонувати дітям визначити, які немовні звуки вони чують: шурхіт листя, гуркіт чи гудіння автівки тощо.

Переходимо до ознайомлення з мовними звуками.Ушинський запропонував вивчати звуки не в алфавітній послідовності, а починати з голосних звуків, потім перейти до ознайомлення з приголосними звуками.

Педагог пропонує дітям прослухати «пісеньки»: А-а-а, О-о-о, У-у-у, І-і-і, И-и-и, Е-е-е. Він розповідає дітям, що ці звуки є мовними – ми їх вимовляємо. Вони називаються голосними, бо ми їх співаємо голосом.

Обов’язково потрібно звернути увагу дітей на те, що голосних звуків лише шість.Закріпити знання про голосні звуки можна за допомогою різноманітних ігор: «Який це звук?», «Упіймай звук».

Для ознайомлення з приголосними звуками можна використати казку:

Жили-були шість голосних звуків, які вміли гарно співати, поряд з ними жило ще багато звуків, але вони співати не вміли, іншим звукам також хотілося співати, та коли вони намагалися це зробити, у них виходило шипіти – «Ш-ш-ш», пихтіти – «П-п-п», свистіти - «С-с-с», та видавати інші звуки, окрім співу.Коли хтось промовляв ці звуки, повітря не виходило вільно з ротика, а зустрічало перешкоду. Тому ці звуки позначаються рискою

Ці звуки можуть перешкоду зменшувати, коли їх вимовляти не твердо, а м’яко не Б, а БЬ, У такому випадку і позначають їх інакше – двома рисками =.